Про обстеження щитоподібної залози та безпечність пункції — пояснює лікарка УЗД Тетяна Чичила
Захворювання щитоподібної залози часто розвиваються без виражених симптомів, тому людина може роками не здогадуватися про наявність проблеми. Водночас своєчасна діагностика дозволяє виявити зміни на ранніх стадіях та уникнути серйозних наслідків для здоров’я.
Про те, коли варто робити УЗД щитоподібної залози, що можуть означати вузли, чи потрібно боятися пункції та як часто проходити профілактичні обстеження, читачам “Галки” розповіла Тетяна Чичила — лікарка ультразвукової діагностики клініки “Мед-Атлант”.
– Що таке щитоподібна залоза і чому її здоров’я настільки важливе?
– Щитоподібна залоза — це невеликий орган у формі метелика, який розташований на передній поверхні шиї. Попри свої невеликі розміри, вона має величезний вплив на весь організм. Саме щитоподібна залоза регулює обмін речовин, енергетичний баланс, роботу серця, нервової системи та навіть емоційний стан людини. Тому будь-які зміни в її структурі чи роботі можуть позначатися на загальному самопочутті.
– Коли варто зробити УЗД щитоподібної залози?
– Є кілька ситуацій, коли варто звернути увагу на цей орган і пройти обстеження. Насамперед це зміни самопочуття без очевидної причини: постійна втома, слабкість, різка зміна ваги, підвищена тривожність або апатія, порушення серцевого ритму.
Також приводом для обстеження можуть бути неприємні відчуття в ділянці шиї: відчуття “комка” в горлі, утруднене ковтання або помітне збільшення щитоподібної залози.
Рекомендую пройти УЗД і при гормональних порушеннях, зокрема змінах менструального циклу, труднощах із зачаттям, випадінні волосся чи сухості шкіри.
Окремо хочу наголосити на спадковому факторі. Якщо у близьких родичів були захворювання щитоподібної залози, профілактичне УЗД бажано проходити хоча б раз на рік.
– Що саме може показати ультразвукове дослідження?
– УЗД дозволяє оцінити розміри та об’єм щитоподібної залози, структуру тканини, наявність вузлів чи кіст, особливості кровопостачання та ознаки запальних процесів.
Водночас важливо розуміти, що УЗД не замінює аналізів на гормони. Це два різні, але взаємодоповнюючі методи діагностики. Аналіз крові показує, як працює щитоподібна залоза, а УЗД демонструє її структуру.
У людини може бути абсолютно нормальний рівень ТТГ, але при цьому виявлятися вузли, які потребують спостереження або додаткового обстеження.
– Наскільки поширені вузли щитоподібної залози?
– За статистикою, приблизно у кожної другої людини виявляють вузли щитоподібної залози. Важливо, що більшість із них є доброякісними й не становлять загрози для здоров’я.
Однак без обстеження неможливо визначити, до якої категорії належить конкретний вузол. Саме тому таке значення має якісна ультразвукова діагностика.
– Знаю, що цінною для діагностики є система TIRADS – навіщо вона потрібна?
– TIRADS — це міжнародна система оцінки вузлів щитоподібної залози за даними УЗД. Вона допомагає стандартизувати опис вузлів та оцінити ризик злоякісності.
Якщо говорити просто, то TR1 означає норму, TR2 — доброякісні зміни, які потребують лише спостереження. При TR3 ризик злоякісності низький і зазвичай достатньо контрольних обстежень.
TR4 уже містить підозрілі ознаки, тому в багатьох випадках рекомендується пункційна біопсія. А TR5 — це вузли з високим ризиком злоякісності, коли проведення біопсії є обов’язковим.
– Багато пацієнтів бояться пункції. Чи виправдані ці страхи?
– У своїй практиці я дуже часто чую фразу: “Мені страшно робити пункцію”. І такі переживання зрозумілі, адже навколо цієї процедури досі існує багато міфів.
Найпоширеніший із них — переконання, що після пункції доброякісний вузол може перетворитися на злоякісний. Проте сучасна медицина та багаторічний клінічний досвід повністю спростовують цей міф.
Пункційна біопсія не викликає розвитку раку і не провокує переродження тканин. Якщо вузол є доброякісним, після процедури він таким і залишається.
Навпаки, пункція допомагає отримати точну інформацію про характер утворення, уникнути непотрібного оперативного втручання або своєчасно виявити проблему та розпочати лікування.
Процедура проводиться під контролем УЗД, тому є максимально точною, безпечною та малотравматичною для пацієнта.
– Чи потрібно робити УЗД щитоподібної залози, якщо нічого не турбує?
– Так. У сучасних умовах постійного стресу, дефіциту йоду та несприятливих екологічних факторів профілактичне УЗД рекомендовано проходити один раз на рік навіть за відсутності скарг.
Багато захворювань щитоподібної залози на ранніх стадіях не мають виражених симптомів, тому людина може не підозрювати про проблему.
– Чому так важливо вчасно проходити обстеження?
– Рання діагностика дозволяє уникнути серйозних ускладнень, своєчасно виявити та відрізнити доброякісні процеси від злоякісних, а також розпочати лікування тоді, коли воно буде найбільш ефективним.
Щитоподібна залоза — це своєрідний “тихий регулятор” нашого організму. Саме УЗД допомагає вчасно помітити її сигнали та не пропустити зміни, які можуть вплинути на здоров’я в майбутньому.
Контакти клініки «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (097) 41 13 133
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Офіційний сайт і соцмережі:
- https://med-atlant.if.ua
- https://www.facebook.com/medatlantif
- https://www.instagram.com/med_atlant.if
- https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA
Реклама
Читайте також:
- Акне, зайва вага чи збій циклу: міфи та правда про полікістоз яєчників від акушерки-гінекологині Олександри Попович
- Чому антиперспірант не завжди рятує: дерматологиня Надія Дуда про гіпергідроз та ботулінотерапію
- Чим небезпечна сечокам’яна хвороба? Особливості захворювання пояснює уролог Андрій Федорів
ФОТО ТИЖНЯ
