У селі Богрівка, Солотвинської територіальної громади хочуть відновити австрійські доти часів Першої світової.
Читайте також: Понад 1000 свідчень воєнних злочинів рф в Україні зібрали франківські науковці й волонтери
Як розповів в розмові з кореспонденткою Бліц-Інфо професор історії Прикарпатського університету Сергій Адамович, це унікальний військовий об’єкт на території Прикарпаття, який зберігся у дуже доброму стані.
“Там ціла оборонна лінія, 9 дотів, розкиданих у різних місцях. Це австрійка оборонна лінія і вона дуже добре збереглася. Найбільший дот триповерховий, тобто має три ряди бійниць. Ці доти збудували австрійці для війни з Російською імператорською армією. В Європі мілітарний туризм дуже популярний, особливо, що стосується Першої світової. Для західної Європи вона травматичніша за Другу світову, адже були важкі позиційні бої. Для Галичини також, адже ми були ареною постійних бойових дій. Росіяни прагнули прорватися через перевал, захопити угорську рівнину і вивести союзника Німеччини Угорщину з війни. Тому австрійці збудували цю лінію оборони, щоб не пустити їх на Закарпаття. Тож є необхідність зберегти ці унікальні військові пам’ятки”, – переконаний історик.
Варто зауважити, що Богрівка – це також місце великого бою між УПА і радянськими НКВДистами. За словами Сергія Адамовича, в 1944 році коли переходив фронт, УПА відходила від радянських частин в той бік, оскільки там не було зручних переходів через перевали.
“Обоз з пораненими упівцями перебирався в урочище Малиновичі, де була старшинська школа і госпіталь. Вони думали, що зможуть там заховатися. Але НКВД накрили їх артилерійським вогнем і знищили той обоз, не дозволяли довгий час ховати загиблих. До сьогодні про більшість загиблих немає даних де вони поховані. Щороку в День героїв на місці кривавої розправи вшановують пам’ять загиблих”, – розповідає історик.
Зараз ініціативна група пише заявку на проєкт ЄВРОРЕГІОН “КАРПАТИ – УКРАЇНА”, щоб отримати 250 тисяч гривень на реалізацію проєкту.
“Якщо не вийде виграти цей грант, то будемо шукати інші можливості. Солотвинська громада пообіцяла внести 60 тисяч у співфінансування. На місці є ентузіасти які готові допомагати й думаю, що спільними зусиллями ми це зробимо. Перші результати ми сподіваємося презентувати вже восени, а коли вдасться повністю реалізувати проєкт в цій країні ніхто не може спрогнозувати”, – зауважує Адамович.
Загалом в планах створити там туристичну атракцію: відреставрувати частину дотів (наскільки це дозволять кошти), зробити інформаційні вказівники, за допомогою студентів відновити лінію окопів, які були між дотами, щоб показати туристам, як вони виглядали. Також планують зробити маленький музейчик у давній дзвіниці, створити веломаршрут та багато іншого.
Своєю чергою голова Солотвинської громади Манолій Піцуряк розповів, що це була ідея старости, депутатів селищної ради Богрівки та місцевих мешканців і у них є дуже багато ідей, що можна показати туристам.
“Ми хочемо популяризувати в громаді історію та спорт. В Богрівці колись була спортивна школа “Спартак”. Вони мали значні досягнення у спорті. Ці доти розташовані в місцях, де проводили змагання зі спортивного орієнтування лижників. Років 15 тому, коли ми проводили там змагання, чемпіон Європи зі спортивного орієнтування сказав, що це одна з найкращих трас, якими він їздив. Я дуже підтримую всі ці ідеї й буду шукати співфінансування, щоб відновити ці маршрути. Біля найбільшого доту є капличка і ми хочемо облаштувати там маленький музей з експозицією про події, які в цих місцях відбувалися, від якого буде починатися туристичний маршрут”, – розповів голова громади.
Манолій Піцуряк каже, що в ідеалі було б підписати меморандуми про співпрацю з країнами, чиї солдати воювали тоді в австрійській армії, щоб повністю реалізувати проєкт.
“Люди мають бути людьми. Адже в австрійській армії воювали 100 тисяч галичан, в російській імперській армії воювали українці з Наддніпрянщини та центральної України. Один народ стояв по різні сторони барикади. 100 років минуло і маємо те саме. Історія має нас вчити, щоб ми не повторювали одні і ті ж трагічні уроки у майбутньому. В Європі дуже шанують пам’ять про загиблих, і я б дуже хотів, щоб і ми пам’ятали та показували, що ми цивілізована країна і шануємо історію”, – каже очільник громади.
ФОТО ТИЖНЯ
