Прикарпаття готується до проведення Міжнародного Бойківського інвестфоруму “Expo 2021”

Автор: Зелінська Таня

02 Лип, 2021 12:45

Прикарпаття готується до проведення Міжнародного Бойківського інвестфоруму “Expo 2021”

Громади Прикарпаття готуються до проведення Міжнародного Бойківського інвестиційного форуму “Expo 2021”, ініціатором якого є Долинська територіальна громада.

До 5 липня громади мають подати інвестиційні пропозиції, які можуть зацікавити іноземних інвесторів, інформує “Галка” з посиланням на Долинську міську раду.

“Бойківщина, як етнокультурне середовище, має не тільки спільний духовно-культурний розвиток, а й досить схожий економічний потенціал. Тож привернути увагу інвестора можуть сектори промисловості – деревообробна та лісова галузі, сільське господарство (еко-продукція), туризм та альтернативна енергетика. Тож у результаті поданих органами місцевого самоврядування інвестиційних паспортів громад буде розроблено такий спільний паспорт, створено окремий веб-портал який буде презентовано на Міжнародному Бойківському інвестиційному форуму «Ехро 2021», який заплановоано на осінь 2021 року” – зазначив виконавчий директор Агенції розвитку ОТГ Прикарпаття Ігор Мельничук.

Про підготовку та організацію форуму, про сподівання і результати в пошуках інвесторів, про плюси і мінуси та, зрештою, про можливості для громад – розповідає виконавчий директор Агенції розвитку ОТГ Прикарпаття Ігор Мельничук у ефірі ТРК “Карпати”.

– Чому виникла потреба організовувати і проводити такий Форум?

– Ідея виникла у Долинської ТГ, там є активний міський голова Іван Дирів та його заступниця Мар’яна Табаркевич. Власне, вони й подумали – що було б непогано спільно просувати Бойківщину як одну інвестиційну територію. Ми як Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття мали проєкт, пов’язаний з стратегуванням субрегіону Бойківщини, куди ввійшли 6 територіальних громад. Були запрошені спеціалісти, фахівці, урбаністи, люди які займаються аналітикою, соціологією, туризмом. Це відбувалось у Вигоді у рамках програми Spaces і було напрацьовано Концепцію спільних дій розвитку субрегіону. Одним з напрямків – це було, власне, економічний розвиток субрегіону. В рамках цієї Концепції власне була напрацьована ідея провести «Ехро Бойківщину 2021» як захід, який би стимулював та покращував привабливість субрегіону, таким чином представити громадам можливість своїх пропозицій, напрацювань. Долина, власне, ініціювала проведення такої «Ехро Бойківщину 2021» і сьогодні в полі громад, які зацікавилися ідеєю, по-моєму є 12 громад, які підтвердили свою участь у форумі.

– А чи можна зараз прогнозувати ефективність форуму інвестиційного, чи можемо говорити про якісь очікувані результати?

– Очікування, звичайно, є. От і прогноз – він буде справджений вже там через 5-7 років, коли вже буде якесь економічне становлення. Але треба розуміти, що ми можемо зараз отримати, так би мовити короткі результати. Власне, ми даємо площадку, платформу, можливості для того, щоб виробники презентували свою продукцію . Ми говоримо, що Бойківщина має певний набір спеціалізацій і у рамках цих спеціалізацій чекають свої інвестиції. Тому, перше – побачити живих виробників. Завдання №1. Бо є ще в Україні люди, які можуть розпочати сучасний бізнес, працювати, розвиватися. І друге – громади сьогодні отримали певні ресурси, певні землі, певні активи. Але також виховують в себе певну відповідальність в розвитку економіки своїх територій у створенні певних можливостей зайнятості місцевого населення. Відповідно, має бути якась там конкретна спеціалізація. Тобто, в яких сферах з року в рік бізнеси працювали. Для громад завдання – підготувати інвестиційні пропозиції і коротким результатом ми вже можемо бачити зацікавленість такими інвестиційними пропозиціями для організації, для людей, які працюють на інвестиційних ринках. Варто зацікавитись Бойківщиною як територією прогресивно економічного розвитку.

– Яких саме інвесторів чекають у громаді, який ключ спрямування? Що в першу чергу можна пропонувати та на кого розраховувати?

– Я Вам скажу так: найбільший інвестор в Україні – це український інвестор. Якщо подивитися на статистику в України, навіть коштів, які проходять з-за кордону, то можна сказати, більше з них, а це близько 16 мільярдів (я взагалі про Україну) доларів – це кошти заробітчан, які знаходяться за кордоном, а гроші переводять сюди. Досить обмеженим портфелем інвестицій є нерухомість, у виключних випадках земля, можливо, покращення благоустрою територій, де живуть. Люди не мають достатньої культури для інвестування. Тому, власне, громадам у сьогоднішніх умовах потрібно створювати відповідні інвестиційні інструменти, і було б дуже добре, якщо б якраз з Форуму почалась традиція інвестувати в свою територію не тільки у такі прості речі, як нерухомість, а, можливо, у якісь бізнес сектора. Це один з випадків. Другий – це, власне, ті гравці, які вже працюють на ринках. Ми говоримо про Долину, яка має хороші кейси по агро, по енергетиці. Також є промисловий Калуш, який фактично складає досить високу частку промисловості Івано-Франківської області. Це є туристичні Витвиця, Болехів, Спас, Дуба, Рожнятів. Всі громади мають певні свої можливості для росту. Це і деревообробка , є великі підприємства, приміром, в Брошнів-Осаді. Власне, навколо отаких спеціалізацій ми чекаємо гравців, де ми б могли побудувати підприємства або певні виробничі потужності виробничі потужності з тим, щоб економіка території пожвавлювалась.

– Чи можна говорити про те, які саме інвестиційні суми будуть залучені, тобто для якого саме інвестора (великий, малий чи середній бізнес) зорієнтовані пропозиції ? А також розкажіть щодо ризиків: як вони можуть бути представлені і які саме ризики можуть спіткати того чи іншого інвестора, українського чи то закордонного?

– У нас є така проблема національного характеру – це судова система, яка не працює належним чином. Відповідно, ризики пов’язані з правом власності. Було дуже багато випадків, коли інвестори заходили, потім не виникали певні умови, за яких вони не можуть працювати. Тому цей ризик для інвестора є зрозумілий, є такий момент, на який, в принципі, громада не впливає. Що можуть громади зробити – так це своїм ставленням, відношенням, позицією продемонструвати те, що вони себе на території готові захищати інвесторів. Якщо вони підготують майно, проведуть відповідні комунікації, зроблять відповідні дозвільні документи, за свої гроші забезпечать супровідних тих процесів, а не навпаки. Власне, якщо громади сьогодні зацікавлені у тому, щоб інвестиції заходили, то мають уже йти на ось такі кроки. Тому була обрана така модель як співробітництво територіальних громад, тому кожна окремо громада щось таки робить. Якщо позиціонувати себе на більш такому великому ринку, то треба певна енергія і було домовлено, що Бойківщина має якусь таку свою напрацьовану історичну та економічну модель, було б непогано якби всі громади домовилися між собою, що це потрібно і вони готові захищати інвесторів, відповідно, мінімізовувати ті ризики, про які говорив вище.

Чи можемо говорити про те, що це буде завтра-післязавтра? Ні, ніяк не можемо. Це довгостроковий процес. Пригадуєте, як заходило таке підприємство «Леоні» у Івано-Франківській області? Це були роки попередньої роботи і перемовин. В Україні взагалі така складна ситуація з цим. От, до прикладу, є такі підприємства, ми їх називаємо «білі лебеді» вони приходять, лиш дуже швидко збираються. Їм потрібно виключно земля і комунікації. Вони швидко розкладають свої ангари, налагоджують виробництво до певного порогу рівня заробітних плат вони працюють. Якщо заробітні плати стають трошки вище, їм стає нецікаво, вони їдуть, умовно кажучи, десь в Мексику. Є такі «гравці», і ми також цей процес розуміємо. Але для того, щоб розвивати високотехнологічні сектора, треба попрацювати в сировинних. Не можна зробити одразу ракету, якщо ти вмієш робити дротики до автомобілів. Це еволюційний процес, і ми готові до цього.

– Що важливо в першу чергу представити потенційним інвесторам? Ми вже трохи говорили про пакет послуг, про різний супровід, у тому числі юридичний. Якщо можна, то озвучте по пунктах, хоча б основних, що є найважливішим у представленні пропозиції інвестору?

– Найперше, як у будь-якій справі, має бути пропозицію має бути суб’єкт та об’єкт. Тобто, має бути з ким говорити, і це найважливіше. Тут громада виступає як суб’єкт перемовин. Це, власне, ті особи, з якими можна про щось домовлятися. Друге – об’єкт, має бути відповідно підготовлене майно, бажано щоб були чисті земельні ділянки, з мінімальними комунікаціями. Якщо їх нема – значить, треба зробити. Ну, і, напевно, не по важливості, але третій компонент – це наявність людей, які могли б працювати на таких підприємствах. Ми розуміємо, що є дефіцит робочої сили та роботи. Це такий парадоксальний момент. Це насправді так, і будь-яке підприємство, яке заходить, перше, що робить – комплексну діагностику трудового потенціалу. І якщо там не знаходиться працівників, які можуть працювати, або навіть працівників, яких можна виховати, то скоріш за все це – така інвестиція не відбудеться. Тому дуже важливо, і власне, в цьому громади можуть бути корисні, вести супровід по підготовці відповідних кадрів, навіть давати замовлення для навчальних закладів по підготовці людей для такої роботи. Це і буде серйозним сигналом для інвестора, що громада не тільки хоче інвестицій, а й готова включатися в процес для того, щоб ці інвестиції таки відбулись. Якщо коротко, то ось такі три інвестиційні блоки потрібні.

– Чи можна вкласти кошти у вже діючий бізнес? Чи можемо говорити взагалі про стартап, саму ідею і чому тут, на Ваш погляд, може віддаватись перевага?

– У нас взагалі такий цікавий час, коли про це почали говорити, цим почали системно займатися. Ще донедавна це була перспектива нереальна, не було «гравців», не було суб’єктів, з якими можна про щось домовлятися. Були міста обласного значення, але там ситуація інша, вони завжди прагнули до інвестицій, сьогодні громади отримують податки з тих територій, де знаходяться. Раніше цього не було, окрім міст обласного значення. Сьогодні всі зацікавлені в тому, щоб інвестиції були, і реформа децентралізації створила, фактично, найголовніше – це стимул. Питання в тому, як місцева влада використовує його? Можуть бути, наприклад, стартапи. Чому б і ні? Для стартапів, як правило, є інші фонди, бізнесових проєктів, інвесторів, які готові включатися. Тут трохи інше. Ми знаємо Силіконову Долину, Кремнієву – там цілі екосистеми, одні роблять, другі купують, треті – перепродують права стартапів. Це абсолютно нормальна річ.

Тут важливим моментом зрозуміти – а що місцеве населення може робити? Якщо досліджувати цю ситуацію, то ми прийдемо до висновку, що в Україні дуже багато талановитих людей, які не вміють продати свої ідеї. Тому в цьому напрямку є з чим працювати. Я впевнений, що з 12 громад найдеться сотня хороших стартаперів, які зможуть щось робити. Просто треба місцевій владі повернутися лицем, запропонувати якісь певні інструменти підтримки. Даний інвестиційний форум – це трошки інше, фактично про галузі, які вже відбулися, це не є інноваційні речі, це середній і великий бізнес.

– Чи є вже попередній план проведення інвестиційного форуму? Як має відбуватися це дійство?

– Попередньо проговорювали, в Брошнів- Осаді відбулася координаційна зустріч. На ній говорили про декілька панелей, власне, це буде в різних місцях. Калуш погодився прийняти промислову Бойківщину, Долина погодилась на те, щоб у них відбулася панель щодо Агро і альтернативна енергетика, Брошнів-Осада – деревообробка і попередньо домовились, що у Болеховській та Вигодській громадах відбулись панелі з туризму. Там пов’язано з туризмом, кінофільмами… Також є один з напрямків – питна вода. Попередньо відбуватись захід буде 2 дні, але зрозуміло, що фізично не буде можливості відвідати всі панелі. Якимось чином все відбуватиметься паралельно. Суть – кожна з громад, яка має певні потенціали і певні виробництва, зможе забезпечити присутність на інших панелях. Відкритим буде вхід для 12 громад на будь-яку з них. А учасники, які зацікавлені, зможуть помандрувати, скажем так, навколо громад і почути корисну для себе інформацію.

– Наскільки популярними є в Україні, і в нас на Прикарпатті, міжнародні інвестиційні форуми? Наскільки вони є також ефективними?

– Це промоційний інструмент. Це в ніякому разі не треба сприймати як щось таке, ну, як наче базар. Зовсім ні. Хоча, і такі випадки бувають. Взагалі, комунікаційна частина – це дуже необхідна річ. Наскільки вона популярна – кожен зможе оцінити сам. От Калуш, до прикладу, робить свій, Івано-Франківськ свій, в Бердянську відбувається, в Мелітополі… Форуми відбуваються. Питання в тому – хто і що хоче звідтам винести…
Унікальність нашої події полягає в тому, що ми робимо перспективи навколо одного субрегіону, зв’язаного культурними та економічними традиціями. Ну я не знаю, може десь і відбулося щось подібне, але я не чув. В нас буде хороший досвід проекспериментувати наскільки захід буде ефективним.

– Чи можемо говорити про те, що інші територіальні громади нашого регіону візьмуть приклад і також будуть у співпраці, в об’єднанні, будуть представляти щось для українського та міжнародного інвестора?

– Громади десь інтуїтивно розуміють, що треба об’єднюватись, налагоджувати співробітництво. В українському законодавстві воно визначено як міжмуніципальне співробітництво, є договори. Зокрема, ми як Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття долучались до створення договору й підписання «Гуцул Етно». Це навколо гуцульських громад є певна територія і якраз культурні теми, ландшафти – вони вже працюють. Також працює Городенківська територіальна громада разом з близько 20-ма громадами Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької області навколо теми розвитку Дністровського каньйону, там є над чим працювати. І буквально в липні, ми сподіваємося, буде підписаний міжмуніципальний договір громад Дністровського каньйону.Тому, відповідь на вАше питання – звичайно, так. Це питання актуальне, от і співробітництво – це як інструмент для спільного просування інтересів. Відповідно, всі хто зуміють ними користуватися, будуть мати шанси залучення публічних коштів і приватних, а також для різних структурних зрушень, необхідні громадам.

– Чи запрошують когось на цей форум спеціально, тобто чи може представник бізнесу орієнтуватись на якогось інвестора, відповідно запрошувати його на цей форумі та представляти себе у всій своїй красі і привабливості?

– Так, звичайно. Громадам було дано завдання, вони мають пропрацювати з своїми бізнесами власними, кого і як вони бачать, що вони готові представити. В рамках одного з проектів, які є в Долинській територіальні громади, там є ідея створити спільні інвестиційні карти, на яких можна буде розміщувати певні пропозиції, комунікувати між собою. Я Вам скажу більше: був у Гданську, в технологічному парку , це найважливіше місце, де стартапери, інвестори. Вони всі сидять, обговорюють і найважливіше місце для них – це кафе. За їжею вони часто домовляються і створюють спільні компанії, фірми, організації, які працюють спільно. І у них все виходить. От телекомунікація зараз дуже актуальна, бо ми не знаємо, який буде практичний результат, скажімо, короткостроковий, чи довгостроковий… Але в довгостроковому вимірі ми чітко розуміємо, що треба налагоджувати співробітництво як міжмуніципальне, так і приватно- публічне і державно-приватне і т.д. Таким чином можна створювати певні виробництва і забезпечувати економічний прорив в області. Він є зараз необхідний.

Свого роду це буде інформаційно-комунікативний майданчик -платформа для ідей та їх втілення. Треба розуміти, що демонстрація готовності до дій на прикладі конкретних інвестиційних об’єктів, декларування намірів – оце за два дні можна зробити. Якщо гарно це подати і розкрутити – то може бути досить непоганий результат.

Приєднуйтеся до “Галки” у  Telegram та Instagram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 

Подобається
  • like
  • exciting
  • laugh
  • surprise
  • sad
  • angry

Loading...