Івано-франківський письменник Степан Процюк в інтерв’ю “Галці”, поділився своїми думками щодо авторів-початківців та графоманії.
Письменник вважає, що з усіх книг, написаних за останні 10 років, збережеться лише 25-40%, а решта загубиться через велику кількість посередніх текстів. За його словами, багато хто пише, не маючи літературного таланту, і це засмічує літературний простір.
Письменник радить початківцям не поспішати з публікацією, а спочатку багато читати й аналізувати свою творчість.
Він зазначає, що головна відмінність між письменником і графоманом – це вміння сплітати слова так, щоб вони зачіпали людей. Графомани теж вкладають багато зусиль у свої твори, але їхні тексти не викликають емоційного відгуку.
“Це взагалі, дещо трагічна тема. Знаєте, що відрізняє графомана від письменника? Графомана від письменника відрізняє тільки одне – те, що письменник вміє так сплітати слова, що вони зачіпають людей.
Графоман теж вкладає усі сили, коли пише, як і письменник. Насправді все не так просто. Графомани так само вкладаються в свої твори, через те вони такі ревниві, і так їм боляче. Я це все знаю прекрасно. Вони вкладаються, тільки чомусь ці слова не зачіпають. Не зачіпають, і все. Це найбільш кардинальна різниця. Вони так само вкладають зусилля. Тому це не їхня провина, що вони такі. Може вони в чомусь іншому мають таланти, але не знають про це, бо вони десь глибоко закопані. Не всім бути письменниками. Письменників може бути і менше”, – каже Степан Процюк.
Дехто з тих, хто починав писати, згодом усвідомив, що це не їхнє покликання, і знайшов себе в інших сферах. Степан вважає такий підхід правильним, адже не всім судилося бути письменниками.
Однак письменник зазначає, що тема графоманії його не надто хвилює, адже він зосереджений на власній літературній діяльності. Водночас інколи все ж звертає увагу на певні видання чи публікації в соцмережах.
“Але насправді… Мене не хвилює тема графоманії. Тому що я маю своє літературне життя.
Не те, що зовсім не хвилює. Іноді хвилює. Коли читаєш і переглядаєш деякі видані книги. Або дивишся в соцмережах, коли публікують вірш або прозу”, – зазначає Степан Процюк.
За його словами, деякі автори, яких можна віднести до графоманів, вважають, що письменники навмисно їх не підтримують. Проте відкрито сказати людині, що її тексти слабкі, означає стати її ворогом. Тому він уникає таких оцінок і не дає подібних характеристик конкретним авторам.
Читайте повну версію інтерв’ю, де Степан Процюк розповів про свій новий біографічний роман, над яким він зараз працює, про складнощі письменництва та про те, яким він бачить стан сучасної української літератури.
Читайте також: Двоє письменників із Прикарпаття потрапили у короткий список Книги року ВВС-2024
ФОТО ТИЖНЯ
