Народні депутати у першому читанні ухвалили президентський законопроєкт №5599 “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”.
Читайте також: Законопроєкт про посилення мобілізації: як голосували прикарпатські нардепи
Голосування відбулося на засіданні Ради першого липня, пише Українська правда.
“За” відповідний законопроєкт проголосували 275 нардепів. Зокрема, 231 представник фракції “Слуга народу”, 18 нардепів від “Довіри”, та 18 від “За майбутнє”.
“Проти” голосували члени фракції “Європейська солідарність” та “Голос”.
Прикарпатські нардепи проголосували наступним чином:
- Олександр Матусевич (Слуга народу) – за;
- Ігор Фріс (Слуга народу) – за;
- Едуард Прощук (Слуга народу) – за;
- Василь Мокан (Слуга народу) – за;
- Роман Мулик (Слуга народу) – за;
- Володимир Тимофійчук (Слуга народу) – за;
- Василь Вірастюк (Слуга народу) – за;
- Олена Вінтоняк (Слуга народу) – відсутня;
- Олег Марусяк (Слуга народу) – за;
- Олег Синютка (Європейська солідарність) – проти;
- Оксана Савчук (позафракційна) – за;
- Андрій Іванчук (депутатська група “Довіра”) – за.
Вказана редакція законопроєкту пропонує визначати олігарха як “особу, що значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархом), яка одночасно відповідає щонайменше трьом ознаками”.
Щоб вважатись олігархом необхідно брати участь у політичному житті, мати значний вплив на засоби масової інформації, бути монополістом на загальнодержавному товарному ринку та володіти активами на більше ніж 1 мільйон прожиткових мінімумів. Якщо три з цих ознак будуть наявні в однієї особи, то вона вноситься в Реєстр олігархів.
До осіб, які беруть участь у політичному житті автоматично відносяться президент, голова Верховної Ради, перший заступник та заступник голови ВР, нардепи, прем’єр, перший віцепрем’єр, міністри, їх перші заступники та заступники, керівник іншого центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабміну, голова СБУ, генпрокурор, голова Нацбанку тощо та/або є пов’язаною особою вище переліченими.
Також такими, що беруть участь у політичному житті, вважаються особи, які займають керівні посади в органах політичної партії та/або фінансують діяльність політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.
Значний вплив на ЗМІ пропонується визначати, якщо особа є або була (на момент набрання чинності законом) бенефіціаром або контролером засобу масової інформації.
Рішення про включення до Реєстру олігархів приймає Рада національної безпеки і оборони на підставі подання Кабміну, члена РНБО, НБУ, СБУ або Антимонопольного комітету. Вводить в дію рішення РНБО президент. Воно набирає чинності після його офіційного опублікування.
Положення про формування Реєстру олігархів також затверджує РНБО. Воно має цілодобово бути доступним на сайті Радбезу.
Якщо особа потрапила до цього переліку, то до неї застосовують ряд обмежень.
Зокрема, буде заборонено здійснювати внески на підтримку політичних партій та брати участь у великій приватизації.
Також особи з цього Реєстру повинні будуть подавати декларацію про доходи.
Окрім того, у законі запроваджується поняття “декларації про контакти”. Їх хочуть зобов’язати подавати усіх держслужбовців, якщо вони контактували з олігархом чи його представником. Водночас не подавати таку декларацію можна буде, якщо зустріч із олігархом була на телебаченні, в судовому засіданні, на ініційованих заходах органами державної влади.
Законопроєктом також пропонується зобов’язати олігархів перед початком зустрічі із держслужбовцями повідомляти, що вони включені до Реєстру олігархів.
Для подачі “декларації про контакти” також передбачені відповідні вимоги. Якщо особа не подасть таку декларацію, то її можуть притягти до політичної або дисциплінарної відповідальності.
Виключити особу із Реєстру можливо, якщо у неї відсутні не менше двох ознак, передбачених для потрапляння в цей список.
Закон втрачає чинність через 10 років з дня введення його в дію.
ФОТО ТИЖНЯ
