Зима цього року на Прикарпатті виявилася нетиповою. Снігові замети, морозні ранки та крижані візерунки на вікнах – усе це, за виключенням другої декади лютого, залишилося в минулому. Натомість мешканці Івано-Франківщини спостерігали рекордні температурні показники, що нагадували радше пізню осінь чи ранню весну.
“Галка” поспілкувалася з експерткою Івано-Франківського центру гідрометеорології Яриною Марчук, щоб дізнатися причини таких рекордних стрибків.
Чому було тепло, і яка була ситуація?
Метеорологиня Ярина Марчук пояснює, що підвищення температури відбувається не лише в Україні, а й у всьому світі. У 2020–2021 роках були оновлені кліматичні норми, і середні місячні температури зросли приблизно на один градус у порівнянні з попередніми десятиліттями.
У січні цього року в області зафіксовано 25 температурних рекордів на п’яти метеостанціях. Кожна з цих станцій реєструвала рекордні температури від трьох до семи днів. Для порівняння, минулого року в січні було зафіксовано лише три температурні рекорди на трьох станціях, причому кожен із них тривав лише один день.
Фахівчиня пояснює, що підвищення температури зумовлене глобальним потеплінням, яке впливає на кліматичні умови по всьому світу, зокрема й в Україні. Унаслідок цього середні температури зростають, а зимові періоди стають значно м’якшими з частішими теплими аномаліями. Тож 2024 рік був найтеплішим по всій області за всю історію спостережень.
Рекордні температури
З початку січня 2025 спостерігалися перевищення максимальних добових температур повітря. В Івано-Франківську рекордні показники були зафіксовані протягом п’яти днів (7, 9, 20, 27, 28 січня). В інших районах області температурні рекорди тривали від трьох до семи днів:
-
Коломия (7, 9, 20 січня);
-
Долина (7, 9, 20, 26, 27, 28 січня);
-
Яремча (20, 26, 27, 28 січня);
-
Станція “Пожежевська” у Карпатах – сім днів (19, 20, 21, 25, 26, 27, 28 січня).
Зокрема, 20 січня на “Пожежевській” максимальна температура повітря сягнула +12°С, що перевищило попередній абсолютний максимум для цієї станції (+9,7°С у 1997 та 1999 роках).
Водночас відсутність опадів і сильний вітер сприяли поширенню пожеж, що є ще одним наслідком температурних аномалій.
Чому почалося похолодання у середині лютого?
Різке зниження температури в середині лютого зумовлене впливом антициклону зі Скандинавії, який приніс холодне повітря та нічні морози. Такий контраст у погодних умовах є ще одним свідченням нестабільності кліматичних процесів.
Наслідки температурних коливань
Тривале підвищення температури в зимовий період має негативний вплив на екосистему, наголошує Ярина Марчук. Рослини, які мали перебувати в стані зимового спокою, починають прокидатися і входити у фазу вегетації. Однак подальше різке зниження температури може зашкодити розвитку сільськогосподарських культур.
“Екологи та кліматологи б’ють на сполох: температура продовжує зростати, і це вже не виняткове явище. Раніше температурні рекорди могли спостерігатися протягом одного дня, після чого температура поверталася до норми. Зараз же теплі періоди тривають майже весь місяць”, – зазначає Марчук.
Січень цього року показав, що звичний зимовий клімат змінюється. Середня температура мала б бути нижче нуля або хоча б нижче 5°C, але таких днів було лише кілька. Тож жителям Прикарпаття варто бути готовими до подальших сюрпризів від погоди, адже тенденції змін клімату вказують на те, що такі аномалії ставатимуть дедалі частішими.
ФОТО ТИЖНЯ
