Tilo — перший україномовний трек музичного проєкту ReyFo. Він є одночасно розповіддю про пережите всіма українцями та присвятою близькій людині.
Читайте також: Франківські футзалісти впевнено перемогли аматорів з Дніпра
Фронтмен проєкту Олексій Крапивка створив композицію з думками про друга, який зараз перебуває на передовій, та про страждання свого народу. Тому сенс пісні буде зрозумілим кожному, хто зіткнувся з війною.
Трек супроводжується візуалізацією режисера та цифрового художника Дениса Бєляєва.
В основу Tilo ліг попередній проєкт-відеоарт команди про розстріляних цивільних у Київській та Житомирській областях. Повноцінна композиція народилася тоді, коли стало неможливо тримати в собі емоції та відбиток пережитого досвіду, інформує “Галку” керівник проєкту.
“На початку повномасштабної війни я взагалі не думав про створення патріотичної пісні, — зізнається Олексій Крапивка. — Голова була зайнята тільки війною і нічим іншим. Через певні обставини я взагалі не сідав за музику. Але після того, як мені запропонували зробити звуковий супровід до відео про розстріляних та катованих цивільних, мене перемкнуло. Щойно з’являлась вільна хвилина, я відкривав ноутбук чи телефон і писав. Для мене завжди було важливо: якщо писати щось патріотичне, то тільки від душі. Не тому, що зараз це модно, а тому що я цього хочу, і мені це потрібно».
Однак у треку є ще один, інтимніший підтекст. Він є присвятою другу Олексія, який зараз боронить Україну на передовій.
«Мені хотілось увічнити цю людину як особистий символ. Символ протистояння, символ перемоги, символ мужності. Це моя данина другу, який став втіленням саме того військового, яким би я хотів стати», — додає фронтмен проєкту.
Відеосупровід треку виконаний у стилі колажу. Це реальні документальні кадри війни, які органічно поєднались завдяки техніці сканографії.
«Такий метод допоміг створити особливу атмосферу своєрідного скану дійсності, — коментує Денис Бєляєв, режисер. — Так, подекуди рваної, брудної, неідеальної реальності. На мою думку, саме у такій дійсності зараз живуть українці, й саме такі емоції вони переживають».
Денис впевнений: сьогодні митці не можуть стояти осторонь подій в Україні та не відображати їх у творчості. Якщо митці не стоять зі зброєю фізично, то можуть зробити це метафорично. Творчість є частиною інформаційної війни, адже вона допомагає на соціокультурному фронті.
«Через наші твори слухач та глядач може бодай якось зменшити той біль, який він переживає, але не може висловити. Ми робимо це за нього та для нього», — підсумовує режисер.
ФОТО ТИЖНЯ
