В Україні освітні експерти і експертки презентували звіт за міжнародним дослідженням соціально-емоційних навичок 2022-2024 (ДоСЕН). ДоСЕН дослідило 17 м’яких навичок учнів і учениць 10 та 15 років у таких вимірах, як: широта кругозору учнівства, сумлінність, емоційна стабільність, здатність до співробітництва чи мотивація досягати цілей.
Дослідження показало, що в українських учнів і учениць рівень благополуччя та стійкості є суттєво вищим, ніж у їхніх однолітків з Японії та Данії. У той час, коли Японія показує найвищі показники з оцінок у школі, Україна випереджає світ за розвитком соціально-емоційних навичок.
10-річні діти показали високі показники за мотивацією досягати, довірою та оптимізмом. Серед 15-річного учнівства більш розвиненими є навички відповідальності, толерантності та співпереживання.
Щодо гендерних розривів: в українських хлопців і дівчат немає розбіжностей в успішності з вивчення природничих наук, натомість різниця в опануванні соціально-емоційних навичок присутня. Збільшення рівня розвитку таких соціально-емоційних навичок, як стресостійкість, контроль над емоціями та енергійність спостерігається у 15-річних хлопців. А 15-річні дівчата показують високі результати за такими показниками, як товариськість, креативність та співпереживання.
12% учнів і учениць мають несприятливі умови для навчання, але почувають себе щасливими. 80% українського учнівства зазначили, що задоволені стосунками з батьками, вчителями і вчительками, а також друзями.
Освіта як взаємодія
Андреас Шляйхер, директор із питань освіти в Організації економічного співробітництва та розвитку, засновник PISA та ДоСЕН, наголосив, що освіта – це не просто обмін інформацією, а глибока взаємодія між учнем чи ученицею і вчителем чи вчителькою. Соціально-емоційні навички, раніше трактовані як риси характеру, тепер вважаються такими, що їх можна вимірювати і розвивати.
«Наша мета – допомогти дитині з’ясувати, хто вона є та що вміє. Соціально-емоційні навички дозволяють зрозуміти, що світ хоче від нас, і лише за їх наявності ми можемо стати щасливими, змінюючи світ на краще», – зазначив Шляйхер.
Виклики української освіти
Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти, зазначає, що академічні результати українського учнівства знижуються, що вимагає змін в освітньому середовищі.
«Школа має вийти за свої стіни не лише фізично, а й ментально, створюючи співпрацю між школами, батьками та громадою», – влучно підкреслив Гурак.
«Підтримка вчителів і вчительок є ключовим моментом у впровадженні соціально-емоційного навчання. Вчительству потрібна методологія для вимірювання прогресу учнів і учениць. З 2019 року спостерігається зниження мотивації та підвищення стресу серед школярів і школярок. Проте 10-річні учні і учениці показали кращі результати у мотивації, довірі та оптимізмі, тоді як 15-річні відзначилися співпереживанням, толерантністю та відповідальністю», – наголосив Гурак.
Освітня політика
Лілія Гриневич, ексміністерка освіти і науки України (2016-2019 рр.), підкреслює, що освітня політика має базуватися на даних.
«Доказова база допомагає формувати ефективну політику. Гармонійна сучасна освіта має два крила: академічні знання і соціально-емоційні навички, які не протиставляються, а доповнюють одне одного», – відзначила ексміністерка.
«Ці навички можна вивчати, тренувати та розвивати, і вони мають вплив на реалізацію особистості. Інтеграція соціально-емоційних навичок через навчальні предмети, обов’язковість їх включення в навчальний контент, професійний розвиток та підвищення кваліфікації вчителів, трансформація педагогічної освіти – все це є необхідними кроками для створення сприятливого освітнього середовища», – запевняє Гриневич.
ДоСЕН: нове слово у дослідженні освіти
Перші результати міжнародного Дослідженням соціально-емоційних навичок 2022-2024 (ДоСЕН) показують, що українське учнівство має великий потенціал у розвитку навичок для життя, якіне лише сприяють гармонійному розвитку особистості, але й допомагають адаптуватися до змін у світі, що є особливо важливим в умовах сучасних викликів. Впровадження рекомендацій цього дослідження може стати ключем до побудови якісної та ефективної освітньої системи в Україні.
Впровадження програми соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН) в українських школах. Результати 5-річного експерименту.
За останні п’ять років українська освіта пройшла значний шлях, впроваджуючи програму соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН). Воно побудовано на трьох вимірах, які відповідають типам знань і компетенцій, які слід передати учнівству: усвідомленість, співпереживання, залученість. Кожен із цих вимірів можна розглядати на трьох рівнях: особистісному, соціальному, системному.
Всеукраїнський експеримент, що тривав з 2019 по 2024 роки, охопив 25 закладів освіти в 23 областях України, став важливим кроком у напрямку розвитку компетентностей учнів і учениць.
Олександр Елькін, голова Ради ГО «ЕдКемп Україна», розповів про досягнення за ці п’ять років. Лише за останній рік програмою було охоплено 230 класів, які включають 6000 учнів і учениць та 450 педагогічних працівників і працівниць. Пілотування програми здійснюється ГО «ЕдКемп Україна» за участі Інституту модернізації змісту освіти МОН України і Інституту проблем виховання НАПН України та за підтримки Громадської служби миру – GIZ Україна.
Від академічних знань до компетентностей
Програма СЕЕН показала, що від традиційного підходу, спрямованого лише на академічні знання, українські школи перейшли до формування компетентностей. Соціально-емоційне навчання дає учням підтримку у знятті тривожності, допомагає краще засвоювати матеріал, а дослідження підтверджує залежність між соціально-емоційними навичками та академічними знаннями.
Іванна Жуковська, вчителька Луцького ліцею №21 ім. Михайла Кравчука, ділиться досвідом впровадження СЕЕН: «Раніше у нас не було методологічної бази, і це було важко. Проте зараз усе змінилося. В результаті ми почали бути дружнішими і працювати командою». А її учень Артем Іванчук зазначив: «Я використовую тактики СЕЕН. Якщо одна не допомагає, я застосовую іншу, і все виходить».
Адаптація до реалій українського сьогодення
Головна наукова співробітниця лабораторії морального, громадянського та міжкультурного виховання Інституту проблем виховання НАПН Катерина Журба підкреслює унікальність українського досвіду, який буде цікавий іншим країнам, оскільки він реалізований в надзвичайних умовах: два роки пандемії COVID-19 і 16 місяців війни. Водночас зазначає, що адаптація іноземних методик до українських реалій є важливою складовою успіху програми.
За п’ять років експерименту з впровадження програми СЕЕН українська освіта зробила значний крок вперед. Створено спільноту, яка практикує СЕЕН, розробляються курси та програми підготовки як для вчителів і вчительок, так і для учнівства, сформовано тренерську та фасилітаторську команду з СЕЕН.
Стратегії подолання освітніх втрат і розривів
Наразі задля подолання освітніх втрат і розривів українська освіта потребує рішучих змін. Необхідно переглянути та адаптувати навчальні програми відповідно до сучасних викликів. Це включає інтеграцію соціально-емоційних навичок у шкільний контент і розробку нових підходів до навчання.
Критично важливим є забезпечення професійного розвитку та підвищення кваліфікації вчителів і вчительок шляхом навчання новим методикам, підтримки в застосуванні соціально-емоційного навчання та надання необхідних ресурсів. Важливо використовувати досвід та підтримку міжнародних партнерів для впровадження передових практик і адаптації їх до українських реалій.
Пандемія показала важливість онлайн-навчання. Необхідно продовжувати розвивати та вдосконалювати платформи для дистанційного навчання, забезпечуючи доступ до якісного освітнього контенту.
Сучасний світ потребує гейміфікації та інтерактивних інструментів. Це підвищить мотивацію учнів і зробить процес навчання більш захоплюючим і ефективним. Цифрові інструменти можуть допомогти вчителям і вчителькам ефективно моніторити прогрес учнів і учениць та оцінювати їхні досягнення. Це дозволяє швидко реагувати на проблеми і адаптувати навчальний процес відповідно до потреб кожної дитини.
Платформа «ПОВІР» (подолання освітніх втрат і розривів) створена для надання допомоги учнівству, у тому числі й тих, хто пережили складні обставини, пов’язані з війною і окупацією. Вона надає можливість покращення знань з української мови, англійської, математики, а також розвитку важливих м’яких навичок. 10 травня на платформу були запрошені 540 дітей першої хвилі, які навчаються у 7 та 9 класах.
Загалом на “ПОВІР” до кінця 2024 року навчатиметься 2000 учнів та учениць.
За словами заступника голови комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Колебошина, наразі усі витрати покривають донорські організації. 25 червня на Національному EdCamp Точка стійкості організатори задля масштабування проєкту запустили краудфандингову кампанію на міжнародному майданчику Global Giving.
Колебошин додає, що ця онлайн платформа стала цифровим рішенням для підтримки школярів і школярок, які стикаються з викликами у навчанні та втратою мотивації. Адже у кожного учня і учениці наразі своя освітня траєкторія. Активними користувачами «ПОВІР» є: ВПО; діти, які проживають на деокупованих територіях або близько до зон бойових дій; діти з особливими освітніми потребами; діти військових; діти з сімей загиблих у війні; з малих населених пунктів; з великих міст; ті, що вимушено проживають за кордоном.
Перший місяць роботи платформи показав хороші результати. Запрошеним на платформу дітям вдалося активно займатися навчанням, а середня кількість досягнутих відзнак становила 13,6 на одного учасника і учасницю, що свідчить про високу ефективність використання платформи. З 10 дітей, які взяли участь, 7 залишили позитивні відгуки.
Сергій Бабак, голова комітету з питань освіти, науки та інновацій підкреслив: «ПОВІР – унікальний за своєю якістю та ефективністю освітній продукт. Важливо, що жодна дитина не зупинила і не завершила свій марафон на «ПОВІР».
ФОТО ТИЖНЯ
