Кулеметниця 72-й ОМБр й командирка взводу ЗСУ Оксана Рубаняк на псевдо “Ксена” розповіла чому вирушила на фронт та як вона — єдина жінка у взводі, — добилася взаємної поваги від побратимів.
Про це пише “Галка” з посиланням на Ukrinform.
24-те лютого 2022 року Оксана Рубаняк зустріла на орендованій квартирі в Івано-Франківську. Тоді дівчина ще працювала у міській раді. Цього ж дня вона вступила в добровольче формування Франківської громади. А згодом разом з друзями-добровольцями Оксана записалася на службу в 72-гу окрему механізовану бригаду:
“Я подаю кадровику документи й питає: “Куди, Оксана? Медична служба чи штаб?”. Я дивлюся на Назарія, який потім став нашим командиром, і така: “Ні, я іду з вами служити!”. Вони мене записали у штаб кулеметного взводу і, звісно, думали, що я це покину. Тому що ну як може дівчина служити в кулеметному взводі? При чому, здебільшого хлопці теж уявлення не мали що таке кулемет і ніхто не знав, що у нас будуть великокаліберні кулемети. Я на військовій кафедрі вчили ПКМ, я розуміла як він виглядає. Думаю, ну його я ще потягну, з ним ще можна працювати. Але нам дали набагато більші — Браунінг ДШК, з якими ми надалі працювали”, — пригадує військова.
Оксана Рубаняк зазначає, що етап “злагодження” з іншими бійцями був досить складний. Близько шести місяців їй знадобилося, аби заслужити авторитет, який чоловіки-військові мають за замовчуванням:
“Чоловіка сприймають захисником одразу. Жінці — потрібно це доводити й робити утричі більше, щоб її сприйняли. Але тільки час і дії доводять справність і результативність будь-якого бійця. З часом зі мною навпаки більше любили ходити. Як казав мій побратим: “Оксана, я в тобі впевнений. Я знаю, як щось станеться, — ти мене будеш тягнути, хоча фізично тобі буде надзвичайно важко. Але я знаю, що ти мене не лишиш, коли почнеться штурм”. Отакі відгуки були від хлопців і я найбільше це ціную, — пригадує “Ксена”.
Півтора року Оксана прослужила в 72-й ОМБр на посаді старшого стрільця кулеметного взводу, була єдиною жінкою у кулеметному взводі бригади. Виконувала бойові завдання на Вугледарській ТЕС, в Зайцевому, на Бахмутському і Мар’янському напрямках. У березні 2022 року отримала поранення у Вугледарі, але після відновлення повернулася в стрій.
З огляду на військові заслуги, “Ксену” призначили командиркою взводу. На запитання інтерв’юєра Костянтина Ліберова, чи є різниця між жінкою-командиром і жінкою-бійцем” Оксана Рубаняк відповідає:
“Є різниця між командиром і бійцем, а жінка ти чи чоловік — це вже без різниці. Це різні обов’язки й різний функціонал. Це складніше. Бо коли ти солдат і є проблема — ти про неї сказав і чекаєш, коли її вирішать. А коли ти командир, то до тебе приходять. Ви або разом шукаєте якийсь вихід, або ти, безпосередньо як командир, вирішуєш це питання”.
У підпорядкуванні 21-річної “Ксени” виключно чоловіки й, переважно, значно старші за неї. Спочатку, зізнається дівчина, вона побоювалася несерйозного відношення до себе на посаді. Але невдовзі переконалася, що бійці зважають радше на її компетентність, ніж на стать чи вік.
За її словами, жінкам на фронті дуже важливо, щоб їх сприймали неупереджено, адже зневажливе ставлення від побратимів сильно підриває бойовий дух:
“Це більше ламає, ніж ті умови, де ти є. Те, що тобі потрібно воювати з ворогом — це більш прийнятно, ніж те, що тебе не приймає свій же колектив. Психологічно це дуже ламає. І це скажуть всі дівчата, які з цим стикалися”, — говорить Оксана Рубаняк.
Читайте також: Знати минуле, щоб мати майбутнє: у Франківську прикарпатські школярі змагалися в турнірі з історії України (ФОТО)
ФОТО ТИЖНЯ
