“Російська матриця ще підніме голову”: Андрухович про силу культури, війну та літературу як інструмент опору (ВІДЕО)

Юрій Андрухович знову повертається до свого роману «Московіада», який став напрочуд актуальним у час повномасштабної війни. Він пояснює, чому російська загроза не зникла, як її вдалося передбачити ще в 90-х, і чому вихід із «російської матриці» — справа особиста. Також згадує про Станіславський феномен — мистецький рух, що перетворив Івано-Франківськ на культурну столицю незалежної України.

Про це пише “Галка” з посиланням на “Ukraїner Q”.

Юрій Андрухович, письменник, перекладач і один із ключових представників Станіславського феномену, знову актуалізує свій роман «Московіада», написаний на початку 1990-х після двох років перебування в москві. В інтерв’ю автор розповідає про пророчі інтуїції, зафіксовані в тексті, і пояснює, чому імперська загроза росії залишається незмінною.

“Я схопив російську загрозу як есенцію, як базову річ, притаманну для імперської державності”, — каже Андрухович.

З початком повномасштабної війни «Московіада» набула нового дихання — її перекладають і ставлять у театрах Європи. У Чехії, зокрема, вистава за мотивами роману стала хітом празького театру X10. Сам роман читають як написаний «ніби сьогодні», адже його саркастична, гротескна деконструкція росії як імперського простору знову опинилась у центрі культурної боротьби.

Вихід із матриці — це особиста справа

Андрухович говорить про російську ментальну матрицю як глибоку й не до кінця усвідомлену проблему українського суспільства:

“Більшість українців досі в ній. Вийти — можна тільки індивідуально або в малих спільнотах. Але перемога у війні — це ключова умова для цього виходу”, — переконаний автор.

На думку письменника, попереду — роки спротиву не тільки зовнішній агресії, а й внутрішнім викликам, зокрема зростанню мовної напруги, яку росія намагається провокувати зсередини.

Станіславський феномен: як з режимного міста виникла мистецька аномалія

Андрухович також згадує про феномен 90-х — мистецьке пробудження Івано-Франківська, яке виникло на тлі розпаду СРСР. Місто, яке ще донедавна було закрите через оборонні підприємства, стало осередком потужної мистецької енергії.

“Це було місто без особливого характеру. Але раптом — надзвичайна концентрація творчих людей на квадратний кілометр. Ми мали потребу бути разом, творити разом”, — згадує Андрухович.

Згодом цей рух набуде назви «Станіславський феномен» і стане культурною візитівкою міста.

Читайте також: У Франківську Юрій Андрухович відкрив виставку художніх подарунків (ФОТО)