“Галка” навідалася до франківських бібліотек та розпитала, чи є у читачів попит на книги мовою окупанта, куди поділася російськомовна література з фондів і чи активно з’являються у закладах книги українською.
З початку повномасштабного вторгнення українські бібліотеки почали масово позбавлятися від російськомовних книг та літератури росіян. Цьому сприяв як наказ Мінкульту, так і внутрішні переконання та рішення бібліотекарів.
Курс на вилучення російської книги та авторів
Інспекцію “Галка” розпочала з читального залу центральної бібліотеки Івано-Франківська. Директорка Оксана Вовк розповіла, що в центральній бібліотечній системі громади 32 філії, а її книжковий фонд налічує 483 028 книг. 122 500 з яких – російськомовні. Від 2014 тут з балансу вилучили 26 741 російськомовну книгу.
Вона пояснює, що кожна бібліотека від часу створення має своєрідний фундамент – книжковий фонд. Який роками опирався на російськомовні книги – як авторів з країни-окупанта, так і переклади світової класики. Після повномасштабного вторгнення, хоч ці книги містяться в книжковому фонді, вони не видаються читачам.
“Російськомовні книги, в тому числі й книги російських авторів, ми повністю вилучили з вільного доступу. І поступово списуємо, керуючись законодавством України про списання літератури. З початку повномасштабного вторгнення ми отримали вказівки вищих установ про загальне вилучення навіть російських авторів”, – каже Оксана Вовк.
Керівниця визнає, що наразі у бібліотеках немає аналогів деяких книг світових класиків українською мовою.
“Ми зберігаємо цей фонд, щоб в нас хоча б був фундамент з таких книг. Тому що це класика. І ми розуміємо, що вона має бути, люди мають її зберегти. Поки ми не отримуємо переклади цих книг. Тоді ми вже будемо їх вилучати. Але зараз в нас у вільному доступі немає жодної російської книги”, – каже директорка.
Окрім того, списуються книги українською мовою, в яких є російська пропаганда. До слова, “списання” книг займає чимало часу і роботи. Працівники перечитують усе, що буде ліквідовано, щоб потім зробити відповідний опис книги в документації.
Оновлюється фонд насамперед за кошти з міського бюджету. Бібліотекарі формують списки, згідно з попитом читача на той чи інший жанр, автора та вікову категорію. Потім вони подаються на тендер і переможець постачає їх у заклад.
“Також у нас відбувається багато презентацій авторів, які дарують свої книги бібліотеці” – розповідає керівниця.
Бібліотечні фонди вдається поповнювати і через бюджетні кошти, виділені з фондів депутатів міської ради.
“Буває питають, чи чогось треба. Адже багато наших політиків читають, їм близька ця тематика. І вони розуміють, що потрібна гарна, якісна книжка, в гарній палітурці, яку приємно взяти в руки, а її зміст вражає” – наголошує пані Вовк.
На питання, чи є зараз попит на російськомовну книгу пані Вовк відповідає, що немає. Однак пригадується один скандал. Його влаштувала жінка, яка наполегливо просила видати їй певну книгу російською. Їй ввічливо відповідали, що примірника, який вимагала жінка, немає. Але та ще деякий час не зупинялася: “Ні, ви повинні мені дати цю книгу, просто не хочете!”, – пригадує бібліотекарка.
“На це треба реагувати спокійно, розумно, запропонувати гарну українську книжку, аналог, щось цікаве. Щоб людина пішла з позитивними емоціями, без негативу”, – каже директорка.
Керівниця пригадує, що на початку повномасштабної війни кожного четверга біля Катедрального собору розкладали столики, на яких розміщували книги, які міг собі забрати кожен охочий.
“Люди з вдячністю сприйняли цю ініціативу. Приходили ті, хто переїхав з Києва, Харкова і казали, що хочуть вивчити українську мову, тому що у них на цілий район було дві школи українських, а решту все російське”, – каже пані Вовк.
Також за ініціативи франківської депутатки Оксани Савчук у бібліотеках збирали російські книг на макулатуру. Люди приносили книжки цілими “баулами”. А зібрані кошти передали на покупку автомобіля для ЗСУ.
“Люди несли ці книги залюбки. Щоб допомогти нашим воїнам. Щоб не просто спалити цю літературу, бо воно якось трохи дико. А щоб завдяки тому, що вони позбавляться від неї, здійснилася добра справа”, – каже Оксана Вовк.
У міській центральній бібліотеці вже кілька років діє акція “Book Crossing”, девіз якої – “Нехай мої книжки читає цілий світ”. В кожній бібліотеці є спеціальні стелажі, де людина може поділитися своєю книгою, яку вона вже прочитала. І цю книгу зможуть взяти інші люди, які натомість принесуть свою.
На завершення Оксана Вовк розповіла, якими хоче бачити франківські бібліотеки в майбутньому.
«Хотілося б, щоб в майбутньому всі бібліотеки були збережені в гарних технічних умовах. Щоб наша перемога посприяла розквіту. Не тільки бібліотечної системи, а щоб Україна показала свої таланти.
Я би хотіла, щоб був більший штат, щоб була більша площа, наповнення. Більше естетичності, якісне обслуговування», – каже Вовк.
Від 40 до 60 тисяч гривень в рік на нові книги
Далі “Галка” заглянула в гості до Івано-Франківської обласної бібліотеки для юнацтва. Завідувачка відділу абонементу Наталія Іванова та заступниця директора Марія Стасюк розповіли, що тут теж вилучають книгу російською. І постійно оновлюють й розвивають ресурси бібліотеки українською – на паперових та електронних носіях.
«Здійснюється вивчення якісного складу й інформаційної цінності фонду. Ми вилучаємо фізично зношені і морально застарілі видання. Через агресію російської федерації проти України Міністерство культури та інформаційної політики розробили рекомендації щодо актуалізації бібліотечних фондів», – пояснює заступниця директора Марія Стасюк.
Цей процес проходить виважено. З забезпеченням індивідуального підходу до кожного видання, яке знаходиться в бібліотеці.
«Коли ми вилучаємо книги, то звертаємо увагу на зміст, який спрямований на ліквідацію незалежності України на пропаганду війни, насилля, зміну шляхом насильства Конституційного ладу і територіальної цілісності України. На розпалювання міжетнічної, релігійної і расової ворожнечі між людьми. Також звертаємо увагу на книги, які висвітлюють здійснення терористичних актів. На посягання на права і свободи людини. Також вилучаємо ті книги, які видавались у видавництвах, до яких застосовано економічні та інші санкції, заходи відповідно до рішення Ради національної безпеки та оборони України», – розповідає пані Стасюк.
Вилучаються, зокрема, книги таких видавництв: «Ексмо», «Поліграфіздат», «Кніжний мір», «Іздатєльскій дом Пітєр», «АСТ», «ЯУЗА» та інші.
За три роки повномасштабної війни з юнацької бібліотеки вилучено понад три тисячі примірників російською.
Пані Марія каже, що в бібліотечному фонді теж є багато російськомовної літератури, але її немає у відкритому доступі.
«Вона є у фонді, але для користувачів немає доступу до неї», – каже заступниця директора.
На заміну російській книзі закуповується українська.
«Зараз читачі дуже вимогливі. Вони хочуть бути ознайомлені з усією новою літературою», – каже Наталія Іванова.
А ось світової літератури, особливо програмової для студентів та школярів, не вистачає. Це тому, що багато видань друкувалися російською мовою і немає навіть аналогів перекладів українською.
Щодо фінансування, то чотири рази на рік бібліотеці виділяють … 10-15 тисяч гривень. З цими коштами працівники ходять по книгарнях, де і купують нові книги.
“Було б чудово, якби наші меценати допомогли нам з коштами у закупівлі книг. Бо це вкладення в майбутнє нашої молоді. Через книгу ми можемо виховувати в новому поколінні і риси патріотів, і гарної гармонійно розвиненої людини. Книга дає дуже багато”, – зауважує пані Наталя.
Серед українських авторів, які користуються попитом: Андрій Кокотюха, Василь Добрянський, Василь Шкляр, Богдан Коломийчук, Володимир Лис, Світлана Талан, Фіалка, Галина Когут, Ганна Медвідь.
Перелік книг, яким не місце у франківських бібліотеках
Ну і під кінець «Галка» не оминула Івано-Франківську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Івана Франка.
Завідувачка науково-методичного відділення Віра Хімейчук розповіла, що повномасштабне вторгнення стало тяжким випробуванням для України, життя бібліотек теж не стало легшим. Хоча тут постійно проводять зустрічі, презентації, обговорення нових і книг класиків.
«Основою кожної бібліотеки є книжка. Для того, щоб формувати у населення правильні моральні якості, національну самосвідомість, інтерес до літератури, мистецтва, сприяти гуманізації та гуманітаризації освіти ми маємо дбати про якісний бібліотечний фонд», – наголошує пані Віра.
Завідувачка науково-методичного відділення розповіла, що через збройну агресію росії 5 травня 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики оголосило про необхідність вилучення з українських бібліотек літератури з російською пропагандою.
Також Хімейчук зазначила, що загалом російською мовою впродовж 2023 року бібліотеками Івано-Франківщини списано 338 тисяч примірників.
«Бібліотеки мають права реалізовувати книги, віднесені до цінних і рідкісних видань, унікальних документальних пам’яток, крім випадків, передбачених законодавством», – підсумувала завідувачка науково-методичного відділення.
Література, яку вилучають:
- порушує Закон України «Про захист суспільної моралі», зокрема пропагують війну, насильство чи ворожнечу;
- виправдовує або заперечує агресію росії проти України, називаючи її внутрішнім конфліктом чи війною;
- заперечує тимчасову окупацію частини України;
- прославляє осіб, які брали участь в агресії росії, незаконні збройні формування, найманців чи окупаційну адміністрацію, а також називають їх «повстанцями» чи «ополченцями»;
- спрямована на ліквідацію незалежності України;
- пропагує насильство, розпалюють ворожнечу чи закликають до терористичних актів;
- порушує права і свободи людини;
- внесена до переліку видавничої продукції держави-агресора, яким відмовлено у ввезенні через невідповідність Критеріям оцінки;
- авторів, внесених до Переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці;
- Книги видавців або авторів, до яких застосовано санкції за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до Закону «Про санкції» та указів Президента України (санкції зокрема поширюються на видавництва: Ексмо, АСТ, Центрполиграф, Издательский дом «Питер», Яуза, Яуза-пресс, Вече, Алгоритм, Книжный мир);
- Авторів, які публічно підтримали агресію російської федерації проти України.
Підсумовуючи, переконалися – якщо зараз заглянути до франківських читалень, то там буде нелегко знайти книгу мовою окупанта.
А загальна кількість вилучених з обігу і списаних книг російською чи авторів з країни окупанта перевищує 300 тисяч примірників.
Читайте також: Жителі Студінського округу наколядували понад 40 тисяч гривень для ЗСУ (ФОТО)
ФОТО ТИЖНЯ
