Франківка Софія Басараб влаштувала благодійний онлайн та офлайн-сейл “Вулицяʼ22”, аби допомогти підрозділу територіальної оборони, в якому служить її тато — офіцер та колишній сапер.
Журналісти “Галки” завітала на гаражний сейл, де розпитала Софію, що надихнуло її започаткувати благодійний проєкт “Вулицяʼ22”, які зараз потреби в підрозділу та чи планує вона такі заходи ще.
Нещодавно бійці з Івано-Франківська поїхали на виконання бойових завдань на півдні України. Вже раніше Софія збирала для підрозділу аптечки, але тоді просто просила небайдужих скидати гроші на картку.
“Перші речі, які ми збирали, коли вони ще були частиною у Франківську — це були медикаменти. Це було завдання №1 – знайти всім кровоспинні серветки, дуже хороші турнікети. Майже кожному з татової роти укомплектували класні аптечки. І це дуже класне досягнення, про яке до 24 лютого не могла й думати, що я на таке здатна. На ці потреби ми просто збирали гроші”, – розповідає дівчина.
Поруч з цим залишається запит на шоломи, бронежилети, одяг, їжу та таблетки для очищення води, яких зараз страшний дефіцит. Крім того, потрібен автомобіль, який дозволить ТРО швидко допомагати іншим підрозділам.
“Хотіли б допомогти зібрати на автівку, оскільки вони інженери та багато переїжджають з місця на місце для того, щоб допомагати тим підрозділам, яким потрібно щось там на місці збудувати. І ми знаємо, яка там погода, що якщо йде дощ, то все тоне у болоті, тому їм потрібен джип. Машину ми вже в принципі знайшли — залишилося зібрати гроші та пригнати. І вони будуть щасливі, та й ми будемо щасливі”.
Створення благодійно проєкту “Вулицяʼ22” розпочалося з бажання Софії допомогти ЗСУ, а одна з ідей — розібрати власний гардероб. Згодом їй почали допомагати друзі — пропонували власні речі для продажу, що перетворило його вже в офлайн-подію.
“Спочатку це було бажання розібрати свій гардероб, а потім декілька подруг написали, що хочуть віддати свої речі, згодом люди, які фоловлять мене в Інстаграмі, почали запитувати про книжки та інші штуки. І якось так з окремої інстаграм-сторінки ми переросли на суперкласну офлайн подію, яка точно була першою і не останньою”, – ділиться дівчина.
Продаж речей онлайн, через інстаграм, тривав близько двох тижнів. За цей час вдалося зібрати 5000 гривень, але насправді не все це проданий одяг, адже багато людей просто донатили, щоб допомогти ЗСУ.
“Або, наприклад, якщо піджак коштував 200 грн, то людина скидала 400 грн, бо вони просто хотіли задонатити на ЗСУ і величезна подяка цим людям”.
Софія продавала й найулюбленіші речі, з якими повʼязані приємні спогади.
“Коли у мене купили першу річ в онлайні – це був мій улюблений зелений шерстяний піджак, я памʼятаю, як в школі у ньому якісь наукові роботи захищала, це була насправді така дорога мені річ. Її купили, задонатили вдвічі більшу суму просто на картку, щоб допомогти ЗСУ. Я в той момент зрозуміла, що ця ідея має майбутнє. Вже навіть бачила одну дівчинку у футболці, яку продала, а ще мені скидали фото у піджаку, який пересилала до Києва”, – ділиться дівчина.
Згодом проєкт перейшов в офлайн, а до нього долучилися інші творчі люди Франківська, які від продажу своїх речей перераховували на допомогу від 15 до 70%. На гаражному сейлі було все чого бажає душа: футболки, вініли, книги, екомішечки, свічки ручної роботи, піджаки з відшитою автентичною вишивкою, прикраси з бісеру, смаколики для собак з натуральних сушених продуктів, килимки, які є інтелектуальними іграшками для собак та котів, листівки та наліпки.
“Я була дуже здивована з того, що комусь справді цікаві ці речі, тому що ми не запускали жодної реклами, плакати про офлайн подію я розвішувала в кількох закладах буквально за день до події, але дуже багато людей писали, питали. Я чула, коли йшла містом, як люди між собою говорять, чи йдуть вони на сейл”.
Загалом на гаражному сейлі вдалося зібрати 45 210 гривень. За словами Софії, вона не планує зупинятися – найближчим часом хоче ще організовувати схожі події, адже якщо не буде конкретних потреб у бригаді тата, то вони точно будуть у когось іншого.
“Ніколи не можна зупинятися в бажанні допомогти!
Я дуже щаслива, що так багато людей прийшло на першу подію. Дякую, своїм друзям та знайомим, які долучилися та допомогли, вони дуже мене підтримують. І мені справді дуже пощастило мати таких класних людей”.
Проєкт “Вулицяʼ22” в Інстаграм – https://www.instagram.com/vulytsia22_/?hl=uk
Розмовляла: Тетяна Зелінська
Фото: Юрій Валько
ФОТО ТИЖНЯ
