Розлади харчової поведінки: тривожні дзвіночки

Автор: Назарій Боднарчук

25 Oct, 2022 21:24

Поділитись публікацією
Розлади харчової поведінки: тривожні дзвіночки

Діагноз «розлади харчової поведінки» – хайпова тема серед блогерів. На жаль, на проблемі паразитують, не уявляючи її суті та актуальності.

Коли психічні захворювання стають модними, зі світом коїться щось дивне. Зовсім недавно лікарі боролися із депресивними емо, згодом пошановувачами синіх китів, тепер популяризована тема РХП.

Що входить до поняття розладів харчової поведінки і як вчасно запідозрити проблему – розповідає лікар-психіатр першої кваліфікаційної категорії, лікар медичного центру Оксфорд Медікал Гладка Ірина Вікторівна!

Розлади харчової поведінки – це поєднання симптомів, що пов’язані із психічними розладами сприйняття прийому їжі. Концептуальне уявлення спеціалістів щ одо теми РХП значно розширилося за останні 10 років: до знайомих нам нервової булімії та анорексії додались такі явища як нападоподібне  переїдання та розлад уникнення/обмеження прийому їжі. Вони суттєво відрізняються між собою за ключовими діагностичними критеріями, але спільна риса суттєва: ці розлади об’єднані у категорію РХП і офіційно занесені у МКХ-11 (Міжнародну класифікацію хвороб).

Нервова анорексія

Надмірні переживання щодо пропорцій власного тіла, страх набрати кілька зайвих сантиметрів, свідома відмова від їжі з метою досягнення худизни, патологічна невпевненість у собі. На жаль, нервова анорексія є доволі відомим явищем, щ о підтверджують численні діагностовано випадки.

Інколи діагноз нервової анорексії може виявлятися і в людей з нормальним ІМТ, тобто без встановленого дефіциту маси тіла. Тому, варто звернути увагу на наступні діагностичні критерії:

харчування– людина жорстко обмежує себе у раціоні, панічно рахує калорії і надає перевагу виключно продуктом із вкрай низькою поживною цінністю;

вага – здебільшого маса тіла недостатня, проте, як ми й зазначали, на перших стадіях вага може бути в межах норми;

відношення до власного тіла – надто критичне, регулярно контролює свої показники антропометрії;

потреба у штучному очищенні організму – не настільки виражена, як при булімії, але водночас популярні так звані пігулки для схуднення, кишкові віники, китайські чаї з послаблюючим ефектом;

напади переїдання – не часто, але можливо.

Поширеність нервової анорексії у світі складає близько 1,4% для жінок та 0,3% для чоловіків.

Нервова булімія

Ви хочете і відчуваєте, що МОЖЕТЕ з’їсти все, що побачите у меню, але панічно боїтесь набрати зайві кілограми. Ви ганяєтесь за двома зайцями, завдяки методам штучного вивільнення їжі (блювання, проносні засоби, обволікаючі засоби , сорбенти і тд.)

Те, що ви ситно переїдаєте ввечері після тяжкого робочого дня – не булімія. Те, що ви інколи надмірно захоплюєтесь ласуванням суші під час посиденьок з друзями – не булімія. Те, що ви любите піцу і не пропускаєте акційних пропозицій – не булімія. А що тоді відноситься до нервової булімії? Читайте уважніше:

харчування– у пацієнта з булімією харчування є нерегулярним, часто прийоми їжі пропускаються у зв’язку зі страхом щодо переїдання;

вага – зайва вага у пацієнтів з булімією виявляється вкрай рідко з рахунок штучної «компенсації» харчування, інколи пацієнти навіть худорляві завдяки штучній евакуації їжі зі шлунка, супутнім захворюванням стравоходу, шлунка та кишківника;

відношення до власного тіла – навіть біль виражене, аніж при анорексії, адже пацієнт боїться набрати зайві кілограми через своє захоплення їжею;

потреба у штучному очищенні організму – постійна. Людина шукає будь-які засоби для ліквідації спожитої їжі і здебільшого всі зупиняються саме на блюванні, що не потребуватиме додаткових засобів;

напади переїдання – часто, але майже завжди компенсуються штучною евакуацією їжі зі шлунка.

В останні роки випадки нервової булімії діагностуються частіше – 1,9% серед жінок і 0,6% серед чоловіків.

Напружене (компульсивне) переїдання

Це можна вважати підвидом булімії, але важливим критерієм, що вирізняє компульсивне переїдання від булімії є те, що в першому випадку людина не настільки переймається своїм зовнішнім виглядом і не вдається до компенсаторної ліквідації спожитої їжі.

Швидке поглинання їжі, переїдання без відповідного відчуття голоду, прийом їжі аж до появи болю та дискомфорту, харчування на самоті і, що не менш важливо – відчуття провини за епізод переїдання, є важливими діагностичними критеріями компульсивного переїдання. Людина намагається спожити якомога більшу порцію їжі, незважаючи на те, що це завдає їй неприємних відчуттів у вигляді розпирання, нудоти, важкості у шлунку, болю в животі.

Розлад уникнення/обмеження їжі

Це порушення часто плутають з нервовою булімією. Але ключова різниця полягає у причині обмеження в їжі: людина при розладі уникнення не переймається своїм виглядом. Вона обмежує себе в їжі через відразу до самої їжі та до процесу її споживання. Внаслідок цього виникають стійкі трофічні порушення, дефіцит поживних речовин та незамінних мікроелементів. Підгрунтя цього розладу – психічне, що також не можна плутати із соматичними захворюваннями травного тракту чи ендокринної системи (наприклад, відраза до їжі виникає при онкологічних захворюваннях).

В пацієнта з розладом уникнення/обмеження їжі не виникають епізоди переїдання і нема потреби в штучній евакуації спожитої їжі, вони не переймаються своїми кілограмами. Причину у появі відрази до процесу харчування необхідно шукати із залученням лікарів і в першу чергу виключити соматичну патологію.

Варто також додати те, що існує так званий синдром нічного харчування. Але він часто обумовлений хронічним безсонням, тому проблему варто лікувати поетапно.

Як лікувати розлади харчової поведінки?

Онлайн-тренінги, вітамінні комплекси, компенсуючи добавки та гіпноз – не доказові методи, які не тільки можуть бут неефективними, а й завдадуть шкоди для здоров’я пацієнта. Визнаними методами лікування РХП є когнітивно-поведінкова терапія, також терапія, орієнтована на сім’ю, медикаментозне лікування (нейролептики другого покоління), індивідуальний підбір харчування, сформований гастроентерологом.

Не існує чудодійного методу за 1 прийом. Шлях до вирішення проблеми тривалий і потребує зусиль як з боку лікаря, так і з боку пацієнта. Повірте, найтяжче – зробити перший крок. Просто зателефонуйте нам і ми вирішимо проблему анонімно! 0673777299, 0503777299.

Партнерська публікація.