“Розумні печериці” від учнів Тисівського ліцею: як на Болехівщині працює соціальне шкільне підприємство (ФОТО)

Не просто вирощувати гриби, а й опановувати різні процеси підприємницької діяльності взялися учні та педагоги Тисівського ліцею Болехівської громади. Скільки сотень кілограмів печериць уже встигли виростити, як витрачають прибуток у соціальному шкільному підприємстві та які зміни в поведінці школярів помітили вчителі — розповідаємо в цьому матеріалі.

Про це пише “Галка” з посиланням на “Рубрику”.

У чому проблема?

Школа не завжди дає досвід, який готує до дорослого життя

Школа дає знання, але досвід, який справді готує до дорослого життя — відповідальність за результат, роботу в команді, розуміння, як з ідеї може зʼявитися щось реальне, дітям доводиться здобувати вже після неї. Цей шлях дорослішання часто проходить через помилки, пошук і перші невдалі спроби.

Яке рішення?

Шкільний бізнес із соціальною складовою

У Тисівському ліцеї Болехівської громади, що на Івано-Франківщині, вирішили не чекати випуску. Тут запустили соціальне шкільне підприємство “Розумні печериці” — проєкт, в якому навчання поєднується із створенням свого, маленького, але цілком реального шкільного бізнесу.

Для школярів вирощування грибів “з нуля” стало лише частиною процесу. Паралельно вони пробують себе у різних професіях, вчаться планувати, взаємодіяти з дорослими і бачити результат своєї праці — не в оцінках, а у справжній спільній справі. Важливо, що частину прибутку юні підприємці спрямовують на підтримку дітей з особливими потребами, зокрема на закупівлю необхідного навчального обладнання.

Як це працює?

“Всі пазли склалися”

Усе почалося з навчання у школі підприємництва School of ME. Почувши про можливість долучитися до проєкту StudBiz, команда Тисівського ліцею подала заявку і, увійшовши в шістку фіналістів, пройшла кількаетапне навчання із створення шкільного бізнесу.

“Ще два роки тому ми і не уявляли, що можна поєднувати навчання зі створенням шкільного бізнесу. Навчання у проєкті було ковтком чогось нового та цікавого”, — каже Ольга Федорко, учителька української мови, кураторка проєкту.

Під час воркшопів лунали різні ідеї: іграшки ручної роботи, косметички, пастила, чай. Але найбільше команді ліцеїстів запала в душу думка про вирощування печериць.

“Ми зробили SWOT-аналіз і дійшли висновку, що це перспективна справа, оскільки гриби користуються попитом у нашій місцевості. Печериці — це смачно та корисно, вони не потребують денного світла, а в нас якраз є вільне підвальне приміщення — колишній тир. Тому, здавалося, всі пазли склалися”, — пояснює одинадцятикласниця Марта Латик, керівниця шкільного підприємства.

Ідея обʼєднала школу

Втілення ідеї стало спільною роботою для всієї шкільної спільноти. Директорка Лідія Хальпінська разом із вчителькою математики Мар’яною Бецин координували організаційні процеси, а вчитель технологій Степан Павлюк разом із завгоспом Іваном Ганчаром відповідали за технічну частину — від виготовлення стелажів до облаштування спеціального приміщення. А головними учасниками проєкту стали учні 8-11 класів.

Оскільки досвіду грибництва у школярів не було, команда поїхала в сусідню громаду, де при жіночому монастирі вже вирощували печериці. Ознайомившись із усіма етапами, учні зрозуміли: процес зовсім не такий простий, як вони уявляли, проте відступати не хотіли.

“Тому що ми вже візуалізували результат і навіть придумали назву — «Розумні печериці». Пригадую, як генерували з допогою ШІ картинки, де маленькі грибочки ідуть до школи, сидять за партами та слухають пояснення вчителя. Фантазували, що поки вони виростатимуть у теплиці, туди долинатимуть з звуки з уроків і наші печериці вчитимуться разом з учнями. Тобто з самого початку ми хотіли не тільки займатися вирощуванням, а й надати якоїсь родзинки нашому бренду”, — пояснює Ольга Федорко.

А далі почалася наполеглива робота, секрети якої школярі опановували вже в процесі. Учні та вчителі зізнаються: на початку складним здавалося все — від оснащення приміщення до пошуку постачальника субстрату з міцелієм. Але найважче було позбутися відчуття, що нічого не вийде і печериці не виростуть. Кожен крок супроводжувався хвилюванням, адже в команді не було жодної людини, яка мала безпосередній досвід у такій справі. Водночас усі розуміли, що навіть у разі невдачі здобудуть безцінний досвід.

Кураторка проєкту підкреслює: 

“Головними героями цієї історії є наші учні — саме вони стали двигуном процесу, надихаючи нас своєю креативністю та вірою у спільну справу”.

У шкільному підприємстві “Розумні печериці” кожен учасник має свою відповідальність. Тут, як і у справжньому, “дорослому бізнесі” є керівниця, головний технолог, менеджери турботи (ті, хто безпосередньо опікується процесами вирощування грибів), фінансисти, маркетологи, комунікаційники, імпакт-менеджери (вони опікуються соціальною складовою підприємства), курʼєри та контент-мейкери.

“У кожного є своя роль. Але ключові рішення ми ухвалюємо разом”, — зазначає восьмикласниця Вікторія Стефанів, імпакт-менеджерка.

Грибні брикети розміщують у підвальному приміщенні колишнього шкільного тиру, де облаштована теплиця. Там печериці ростуть навіть без денного світла. Учні стежать за температурою та вологістю, поливають субстрат або стіни теплиці залежно від фаз росту. Особливо важливий контроль температури ґрунту: якщо вона перевищить 28 градусів, урожай може загинути.

Від завезення субстрату до появи перших грибів проходить понад місяць, ще стільки ж триває збір урожаю, після чого цикл повторюється. Наразі, коли процес вже налагоджений, учні проводять у теплиці небагато часу — за графіком чергувань приблизно 15 хвилин на день. Усі дії виконують відповідно до технологічної карти, проте для творчості і креативу лишається простір під час створення контенту та командних зустрічей. 

Також, розповідає Ольга Федорко, є один день у сезоні, коли потрібно розрихлювати субстрат і утрамбовувати його. Це досить клопіткий процес, але учні його люблять, бо традиційно це супроводжується музикою і танцями.

“Звісно, були моменти, коли щось не виходило, і ми припускалися помилок. Але саме цей досвід навчив нас цінності грамотного планування та злагодженої командної роботи”, — додає менеджерка з турботи, учениця 8 класу, Катя Луцан.

А це точно працює?

Заробіток поки невеликий, але є плани розширення

За один сезон команда соціального шкільного підприємства вирощує близько 200 кг печериць. Реалізацію будують одразу в кількох напрямках: частину продукції віддають у тисівські продуктові магазини за оптовою ціною — там її продають із позначкою, що це продукція ліцею. Також співпрацюють із закладами в сусідньому місті, зокрема магазинами та піцеріями. Мають плани зробити цю співпрацю системною.

Ще один “канал продажів” — безпосередньо в ліцеї. Під час ярмарків і перерв гриби продають самі учні. За словами команди, попит є: діти влаштовуються у чергу, замовляють шампіньйонів на 5, 10, 15 гривень, телефонують батькам і консультуються, скільки грибочків їм придбати. 

“Щодо заробітку — він поки що невеликий, оскільки невеликий обсяг продукції. Можливо, 200 кг це небагато у промислових масштабах, але для нашого підприємства — це важливий крок і саме той обсяг вирощування, де ми можемо максимально сконцентруватися на якості продукту. Ну і, звісно, ми розвиваємося та плануємо розширюватися”, — говорить кураторка проєкту Ольга Федорко.

“Найприємніший момент, коли ми заходимо в теплицю, а все навколо в печерицях. Це викликає радість, навіть захоплення. Дуже приємно бачити реальний результат спільної роботи”, — ділиться учень ліцею Іван Сказик. Хлопець вчиться у 9 класі і дуже любить працювати з землею, доглядати за рослинами та деревами.

“Ми бачимо в ньому потенціал стати успішним аграрієм і впевнені, що досвід з печерицями стане йому в пригоді”, — додає Ольга Федорко.

Ще більше корисних рішень!

Виробництво + навчання

Наразі підприємство відпрацювало два сезони. Перший прибуток повністю реінвестували в розвиток, другий — частково спрямували на подальше масштабування, а частину використали для соціальних потреб. Завдяки “Розумним печерицям” у шкільному бомбосховищі зʼявився кулер та настільні ігри.

Частину прибутку підприємство спрямовує на допомогу дітям з особливими потребами. Вони теж навчаються в ліцеї і мають потребу в корекційно-розвиткових методиках. Для початку команда придбала для таких учнів світловий планшет з кінетичним піском, який розвиває дрібну моторику та уяву, сприяє заспокоєнню та емоційному розвантаженню. Також цим обладнанням можуть користуватися всі, хто прагне урізноманітнити навчання таким інтерактивним інструментом.

“Нам важливо, щоб наш освітній простір був інклюзивним, адже це вимога часу. Хочеться, щоб наша спільна справа позитивно впливала не лише на команду, а й на інших дітей нашого ліцею. Нам приємно робити щось корисне для їхнього розвитку”, — каже школярка Ксенія Михайлів, комунікаційниця “Розумних печериць”.

Ще одна особливість проєкту “Розумні печериці” в тому, що він поєднує виробництво з навчанням.

У ліцеї запровадили курси “Соціальне шкільне підприємництво” та “Підприємництво та фінансова грамотність”, а процес вирощування грибів інтегрували в інші предмети. На біології учні вивчають будову грибів і розвиток міцелію, на хімії — аналізують склад субстрату. На математиці та інформатиці школярі працюють із цифрами проєкту: розраховують врожайність, витрати ресурсів, ведуть облік і аналізують економічну ефективність. А також створюють презентації та цифрові матеріали про проєкт. Задіяний і гуманітарний блок. На уроках української мови учні готують тексти — від рекламних дописів і статей до публічних виступів. У результаті “Розумні печериці” стають повноцінною навчальною моделлю, де теорія одразу перевіряється практикою.

“Такий підхід допомагає учням бачити практичне застосування шкільних знань у реальному житті”, — відзначає директорка ліцею та тренерка проєкту Лідія Хальпінська.

Вчителі, які задіяні у проєкті, кажуть: коли учні взялися за вирощування печериць, вони помітили справжні зміни — діти стали більш відповідальними, активними та ініціативними, навчилися працювати в команді, планувати свої дії і радіти результату своєї праці — від маленького врожаю до реалізації продукту.

“З часом ми зрозуміли, що наш проєкт — це значно більше, ніж просто печериці. Ми вирішили будувати в нашому СШП світ, де учні можуть спробувати себе в різних професіях. Наприклад, буде посада юриста, який під наглядом кураторів пробуватиме працювати з документами, посада ІТ-фахівця, який робитиме чат-бот для онлайн-замовлень. Також дизайнер, HR-менеджер, сценарист та інші”, — поділилася планами Лідія Хальпінська.

Команда проєкту виходить і за межі ліцею — нещодавно учасники долучилися до міжнародного обміну досвідом у сфері соціального шкільного підприємництва.

Частина команди відвідала конференцію “Social Student Companies in Action” у Кишиневі, де зібралися представники учнівських підприємств з України, Молдови, Грузії та Вірменії. А тренерка проєкту Лідія Хальпінська взяла участь у профільному форумі у Вірменії.

За словами учасників, події стали можливістю не лише презентувати власний досвід, а й побачити, як подібні ініціативи працюють в інших країнах. У команді підкреслюють: такі поїздки дозволяють краще зрозуміти потенціал власного проєкту і дають імпульс для його подальшого розвитку.

“У нас багато планів та мрій, — резюмує учениця ліцею імпакт-менеджерка Ярина Левкович, — Не хочемо спойлерити, але цілком можливо, що скоро ми розширимо асортимент продукції. А також міркуємо над паралельним і кардинально іншим напрямком підприємництва. Бо воно нас насправді захопило”.