Іванофранківцям пощастило з горами й не пощастило з кліматом. Хочеш піти в похід? Бери наплічник і йди, або стрибай в електричку до Ворохти та мандруй звідти. Якщо пощастило з погодою. А через зміну клімату погода дедалі частіше та сильніше вносить корективи в плани туристів та завдає мільйонних збитків місцевому та національному бюджетам.
Чого вартує одна повінь
Івано-Франківськ та область увесь час то заливає дощами, то підтоплює, то геть зносить повінню. Негода наче споконвіку була характерною для Прикарпаття, але з роками стала ще гіршою. Чого тільки варта повінь у червні 2020-го року, коли саме ця область зазнала найбільше втрат. За підрахунками ДСНС, з понад 10 тис. підтоплених будинків у 5 західних областях України, у самій лише Івано-Франківській їх постраждало 9 157. Це була наймасштабніша повінь в Україні за 60 років спостереження. У зв’язку із цим лихом, місцева облдержадміністрація отримала зі Спеціального фонду Державного бюджету України 480 млн грн на ліквідацію наслідків, компенсацію збитків та допомогу постраждалому населенню. В той час як Львівська облдержадміністрація одержала лише 10 млн. Але ці кошти ні повернуть втрачені життя та здоров’я людей, ні відшкодують реальних збитків.
Стихійні явища
Долина, Яремче, Коломия, Пожижевська та сам Івано-Франківськ постійно потерпають від стихійних гідрометеорологічних явищ (СГЯ). СГЯ – атмосферні явища, які за своєю інтенсивністю, періодом виникнення, тривалістю та площею поширення можуть завдати або завдали значних збитків державі та населенню. Повінь 2020-го року — лише один з прикладів.
Команда волонтерів та експерток з громадської організації “Екодія” на основі статистичних даних Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезнєвського створила інтерактивну мапу кліматичних аномалій, де видно всі звичні погодні явища, які з нехарактерною силою або тривалістю завдавали клопоту мешканцям та мешканкам області. З 2016 р. по 2020 р. тут зафіксовано майже 200 СГЯ, і це не лише дощі.
На метеостанції Пожижевській регулярно фіксують дуже щільні тумани з видимістю 50 м. Уявіть що ви стоїте на куті хрущовки з 4-х під’їздів. За такого туману ви не побачите машину, яка заїжджає у двір з протилежного боку дому.
Декілька прикладів стихійних явищ, які сталися в ці роки:
- 15 червня 2016 року в Івано-Франківську менш як за годину випало 36 мм дощу. Це 360 літрів на 1 м². Ні земля, ні водовідвідні системи не встигали так швидко вбирати воду.
- 17 червня 2016 року на Пожижевській випав град діаметром 27 мм. Це більше, ніж людське око (24 мм). Це сталося всього 2 рази за 56 років спостереження.
- 20 червня 2016 року в Івано-Франківську зафіксували ураганний вітер 31 м/с. При швидкості вітру 13,9–17,1 вже хитаються дерева, не лише гілки.
- 24 лютого 2017 року в Яремче зафіксовано сильний штормовий вітер 28 м/с. За такого вітру зриває черепицю з дахів і дерева вириває з корінням.
- на День Незалежності України у 2018-му році в Яремче випав град діаметром 30 мм — це приблизно перепелине яйце.
Більше прикладів того, як зміна клімату проявляється в області, можна подивитися на мапі.
Чому це з нами відбувається
Клімат змінюється через зростання концентрації парникових газів в атмосфері. Здебільшого це вуглекислий газ, який вивільняється при спалюванні викопного палива: кам’яного вугілля, природного газу, нафтопродуктів тощо. Крім того, в атмосферу потрапляють метан, який має парникову силу в десятки разів вищу, за вуглекислий газ. Найбільше його утворюється при видобутку природного газу, внаслідок кишкової ферментації тварин та від гниття органіки, в тому числі рослин у водоймах, що забруднені нітратами та фосфатами. Енергетика, сільське господарство та промисловість продукують найбільше парникових газів з-поміж усієї людської діяльності.
Парникові гази утримують в атмосфері сонячну енергію, через що зростає глобальна середня річна температура. В Україні, через географічне розташування, вона зростає майже втричі швидше, ніж в середньому у світі.
Зростання температури небезпечне в першу чергу через випаровування води, що призводить до кліматичного дисбалансу. Це елементарні закони фізики: чим вища температура довкілля, тим швидше випаровується вода і накопичується у “дощових хмарах”, це також підвищує розбаланс між зонами підвищеного та пониженого тиску. У теплу пору, коли поверхня землі прогрівається до 20 °C та вище, висхідні потоки повітряних мас проходять через такі хмари та піднімають краплі води до 8-10 км. Саме там, за температури -35 –40 °C краплі зіштовхуються, охолоджуються, налипають одна на одну та утворюють градини. Чим більше вологи випарується, тим більше цих крапель і тим сильніші ці висхідні потоки через перепад тиску, тим більші градини утворюються.
Великий град — це лише один з проявів зміни клімату. Швидше випаровування вологи також призводить до більш затяжної посухи та пилових бур.
Ще один важливий бік зростання температури — танення льодовиків та теплове розширення води у світовому океані. Якщо одного дня Земля втратить усі льодовики, рівень світового океану зросте більш як на 60 метрів. Для порівняння, якщо рівень Чорного та Азовського морів підніметься на 1 м, то буде затоплено приблизно 1 млн га землі на півдні України, це площа співставима з Тернопільською областю (1,2 млн га). Дослідження “Вода близько” показує, що підняття рівня моря на 1 м цілком реальне для України вже до кінця поточного століття, якщо ми не скоротимо викиди парникових газів.
Як розв’язувати проблему
Зростання концентрації парникових газів та зміна клімату — глобальна системна проблема, вирішувати яку теж треба системно на всіх рівнях: міжнародний, державний, місцевий.
Наш уряд, законодавчим шляхом, збільшуючи податки, покращуючи моніторинг, має повноваження та владу впливати на всі галузі економіки таким чином, щоб їх діяльність зменшувала викиди парникових газів. Для цього потрібне достатнє фінансування з Державного та місцевого бюджетів заходів зі скорочення викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату. Розвиток енергоефективності, відновлювальних джерел, громадського транспорту, впровадження сталих практик в аграрній промисловості забезпечить скорочення викидів парникових газів.
Дослідження показує, що 1 євро, інвестоване в адаптацію до зміни клімату може вберегти від витрати 6 євро на подолання наслідків. Тож для Івано-Франківська важливо провести оцінку ризиків, на основі якої буде створена Стратегія з адаптації. Важливо забезпечити реалізацію Стратегії.
Адаптувати своє місто до наслідків зміни клімату можна і без прямої вказівки від держави. Підготувати своє місто чи село до сильних дощів та хвиль тепла може кожна громада. Для цього потрібно об’єднатися та докласти спільних зусиль. Експерти та експерти Української Кліматичної мережі розробили цілий Каталог природоорієнтованих рішень, де зібрані 25 конкретних порад з інструкціями, як пристосувати урбанізований простір до наслідків зміни клімату.
Дар’я Лазарєва — експертка відділу клімату та транспорту, ГО “Екодія”
ФОТО ТИЖНЯ
