У часи війни сільське господарство та фермерство стали одними зі складових економічної стійкості України. Аграрії продають свою продукцію не тільки у своїх регіонах, а й по всій території країни та закордоном. Щоб підтримати фермерів в Україні впроваджують різні види дотацій, а влада на місцях створює власні програми.
Читайте також: Депутати Івано-Франківської районної ради від Євросолідарності продовжують звітувати про надану допомогу
“Галка” розповідає, як підтримують фермерів, аграріїв та селянські господарства в Івано-Франківській та Коломийській громадах.
Як це робить Івано-Франківськ?
Внаслідок реформи децентралізації Івано-Франківська об’єднана громада тепер складається з міста Івано-Франківська та 18 сіл. Тож у мерії виникла ідея підтримати місцевих фермерів, які стали членами міської громади. Восени 2022 року місцева рада затвердила Програму розвитку сільського господарства.
“Сільське господарство зараз дуже важливе. На жаль, стає все менше і менше корів, все менше людей займаються ягідництвом. І тому треба стимулювати. Прийняли рішення, будемо давати кошти з міського бюджету”, – зазначив під час прийняття Програми міський голова Руслан Марцінків.
Начальниця управління сільського господарства Уляна Сергенюк додає, що спад утримання поголівʼя тварин є не тільки по Івано-Франківській громаді, але й по всій Україні.
“Тому ми стимулюємо людей, хочемо залучити кошти у тваринництво. Це у свою чергу сприяє створенню нових робочих місць, зайнятості населення, використанню сільськогосподарських угідь, аби ті не заростали бурʼянами”.
Відтепер протягом цілого року фізичні, юридичні особи та селянські господарства можуть подаватися на дотації з міського бюджету.
Юридичні особи та селянські господарства можуть отримати часткове відшкодування на:
- Розвиток тваринництва та садівництво
- придбаної великої рогатої худоби у субʼєкта господарювання (до 50%, але не більше 100,0 тис. грн)
- придбання від 10 голів овець та кіз (50%, але не більше 100 тис. грн)
- фермери, які мають до 20 га землі, придбання сертифікованого садивного матеріалу плодово-ягідних культур (до 50%, але не більше 200 тис. грн)
- власникам бджолосімей вартості понесених витрат (до 50%) на проведення досліджень при випадках підтвердження фактів отруєння бджіл
- Технічне оснащення:
- встановлення краплинного зрошення для плодово-ягідних культур після завершення монтажних робіт (до 50% здійснених витрат, але не більше 300 тис. грн)
- спорудження модульних теплиць (до 30% здійснених витрат, але не більше 500 тис. грн)
Фізичні особи можуть отримати гроші за утримання:
- свиноматок (від трьох голів по 3 000 грн на особину, але не більше 50 тис. грн)
- свиней на відгодівлі (від пʼяти голів по 2 000 грн на особину, але не більше 100 тис. грн)
- корів (від однієї до двох голів по 3 000 грн)
- овець та кіз (старше 12 місяців по 2 000 на особину)
- коней (по 5 000 грн на голову, але не більше 20 тис. грн)
- бджолосімей (від пʼяти бджолосімей по 200 грн за бджолосім’ю, але не більше 50 тис. грн)
Перелік документів, щоб отримати дотацію, не складний, каже Уляна Сергенюк. Фермеру потрібно звернутися до адміністратора ЦНАПу у своєму населеному пункті, а субʼєкти господарювання та аграрії подають документи безпосередньо комісії.
- Детальний перелік документів по всім напрямкам можна знайти за посиланням: http://depkr.if.ua
За словами чиновників дотацію з міського бюджету фермери отримують протягом місяця.
За минулий 2023 рік комісія розглянула 364 заяви. Найбільше охочих отримати допомогу було з сіл Тисменичани, Братківці, Радча, Березівка, Черніїв, Камінне, Узин, Підпечери та Підлужжя. Загалом з міського бюджету фермерам виплатила майже 2,8 млн грн.
“Вже зараз можна проаналізувати вплив Програми на фермерів за підсумками минулого року. У громаді були зареєстровані 32 власників бджолосімей, то під Програму люди до реєструвалися і офіційних власників вже 44.
По утриманню корів ми отримали 206 заяв загалом на 251 голову, однак за інформацією від ветеринарів, які обслуговують наші села, корів є значно більше. Тому сподіваюся, що цього року більше людей скористаються Програмою, тим більше, що вона розширилася”, – каже начальниця управління сільського господарства.
У 2024 році до програми додали нові розділи, а загалом допомогти фермерам планують на 3,5 млн грн.
Для фізичних осіб (громадян) тепер доступні придбання:
- обладнання для первинної переробки молока у побутових умовах: сепаратор, маслобійку (100 % вартості, але не більше 20 тис. грн)
- малого доїльного апарату (100 % вартості, але не більше 30 тис. грн)
- інкубаторів (100% вартості, але не більше 30 тис. грн)
А також для субʼєктів господарювання додали два нові заходи:
- часткове відшкодування коштів за будівництво сільськогосподарських обʼєктів: свинарники, пташники, корівники, зерносклади і ангари для зберігання сільськогосподарської техніки (до 50 % здійснених витрат, але не більше 500 тис. грн).
- одноразова фінансова підтримка для розвитку новоствореного сільськогосподарського підприємства в сумі 300 тис. грн.
“Ми хочемо, щоб у цьому році в нашій громаді створилися нові сільськогосподарські підприємства. І хочемо їх підтримати коштами на придбання обладнання для виробничих потужностей”, – додає Сергенюк.
Головне завдання для управління сільського господарства на 2024 рік, за словами його начальниці, максимально підтримати аграрний сектор.
“Передбачаємо, що вдасться у цьому році залучити до програми більше жителів громади, ніж торік”.
Повернутися до довоєнних потужностей
У селі Чукалівка Івано-Франківської громади вже шостий рік фермер Богдан Лутчин під брендом “Беррі Прикарпаття” вирощує ягоди та овочі. Коли почалося повномасштабне вторгнення, фермерське господарство призупинило свою роботу.
“Тоді ми не знали, чи комусь буде потрібна ягода, але згодом побачили, що таки потрібна. Зараз навіть приїжджають зі Львова охочі купити, але продукції на них, на жаль, не вистачає. Ми хотіли масштабуватися, але війна трохи пригальмувала наш розвиток”, – каже аграрій.
Богдан Лучин став першою юридичною особою, хто подався на дотації з міського бюджету та отримав відшкодування за придбання 5 000 саджанців лохини.
“Якби не ця програма, то ми б напевно не з таким ентузіазмом взялися за цю справу. Були б менші об’єми, бо ж війна, коштів не вистачає. Подумали, що якщо нам відшкодують половину вартості саджанців – купуємо. За два-три місяці нам відшкодували близько 180 000 гривень”.
Обрали саме лохину, бо про неї часто запитують покупці, каже Богдан Лутчин. “Беррі Прикарпаття” продає свою продукцію у крамницях, супермаркетах та інших точках торгівлі, а також реалізує для ресторанів Івано-Франківська.
“Полуницю ми збираємо щодня о шостій ранку, а вже о десятій розвозимо до торгових мереж. Сезон цієї ягоди у нас починається в травні, закінчується – у листопаді. А от перший врожай лохини ми очікуємо наступного року, а максимальну врожайність – через рік”.
Чоловік багато спілкується з фермерами з інших регіонів України та каже, що такої підтримки ніде немає. За словами Лутчина, зареєструватися на дотацію доволі просто, якщо фермерське господарство працює прозоро, має всі відповідні документи та купує офіційний посадковий матеріал. Ця Програма для малих фермерів – топова, каже чоловік.
“Всі ці документи можна зібрати за один-два дні. Також начальниця управління Уляна Сергенюк готова допомогти, розказати, якщо ви щось не знаєте. Тобто не так, що ти прийшов, а тебе завернули”, – каже Лутчин.
Він додає, що коли господарство садить тисячі нових саджанців, то йому потрібні робочі руки і відповідно створюються 2-3 нових робочих місць.
Цього року “Беррі Прикарпаття” закупили 10 000 саджанців полуниці від італійського розсадника Мацоні, за які також планують отримати часткове відшкодування з міського бюджету.
“Це провідний розсадник полуниці в Європі. Хоч ціна і висока, але ми розуміємо чому купуємо, бо є врожайність, саджанці без вірусів та хвороб. Розсада зберігається цілу зиму у холодильниках при -2°C, а зараз за три дні її потрібно висадити. За два з половиною місяці вже будемо збирати врожай”.
У майбутньому хочуть за допомогою Програми придбати теплиці, адже фермерське господарство повертається до своїх довоєнних потужностей. Цьогоріч висаджують кавуни, дині, солодку кукурудзу та перець, а всіх охочих планують запрошувати на “Дні поля”.
“Мешканців нашої громади ми хочемо запрошувати у вихідні до нас на поле, щоб вони приїжджали з дітьми, могли подивитися, як ростуть овочі та ягоди, позбирати їх. Ще до війни у нас був задум зробити “Містечко вихідного дня”, адже ми ще робимо полуничне смузі, ягідне морозиво та пастилу. І добратися до нас легко автобусом”, – ділиться Богдан Лутчин.
Як це робить Коломия?
Коломийська громада складається з міста Коломиї та 10 населених пунктів, а 20% його мешканців проживають у селах. Начальниця управління економіки Інна Ткачук розповідає, що вони проаналізували кількості тварин, які утримуються на території громади, та зʼясували: за останні роки поголівʼя зменшилося більше ніж утричі, особливо – корів.
“Ми дійшли висновку, що ми скоро забудемо смак домашнього молока… Вже не говорячи про овець та кіз, направду кількість тварин дуже зменшилася. А їх утримання – це дуже важка праця”, – каже Ткачук.
Тому у Коломийській громаді вирішили розширити Програму підтримки розвитку сільського господарства. Цього року на її реалізацію запланували 2 370 000 гривень.
Допомогу раз на рік може отримати фермер, який проживає і утримує тварин на території Коломийської громади:
- Фізична особа підприємець (ФОП) або особисте селянське господарство (ред. сім’я, яка утримує тварин з метою збуту) на утримання свиней.
- Фізичні особи (громадяни) на корів, кіз, овець, коней та бджолосімей.
Фахівці управління економіки розраховували суму дотації для фермерів у співпраці зі старостами сіл, асоціацією бджолярів, ветеринарною службою та Держпродспоживслужбою.
“Ми цікавилися потребами фермерів та бджолярів, аби зрозуміти, яка потрібна сума, щоб забезпечити хоча б мінімальну потребу. Крім того, ми спілкувалися з Держпродспоживслужбою, адже тварини мають бути ідентифіковані відповідно до вимог законодавства, а бджолосімʼї – мати ветеринарно-санітарні паспорти. І це теж кошти. Тобто ми не могли дати людині суму меншу, ніж їй потрібно, аби привести документи до ладу”, – говорить Ткачук.
Передбачені наступні види допомоги:
- господарств, які мають від 3 свиноматок, можуть отримати по 2 тис. грн на одну тварину, але не більше 30 тис. грн;
- які мають від 5 свиней на відгодівлі, можуть отримати по 1 тис. грн на одну тварину, але не більше 30 тис. грн;
- які мають від 1 корови усіх напрямів продуктивності (молочні, мʼясні), можуть отримати по 3 тис. грн на одну тварину, але не більше 30 тис. грн;
- які мають від 3 овець та кіз старше 12 місячного віку, можуть отримати по 1 тис. грн на одну тварину, але не більше 30 тис. грн;
- які мають ідентифікованих коней старше 12 місячного віку можуть отримати по 4 тис. грн на одну тварину, але не більше 20 тис. грн;
- які мають від 5 бджолосімей, можуть отримати по 200 грн за бджолосім’ю, але не більше 20 тис. грн.
Алгоритм дій для отримання допомоги:
- Звернутися до адміністраторів ЦНАПу в старостинському округу Коломийської громади.
- Утримувач тварин має подати такі документи: заяву за встановленою формулою (її надають у ЦНАПі), довідку про відкриття поточного рахунку у банку, копію паспорта та ідентифікаційного коду, витяг з єдиного держреєстру тварин (отримати його можна у відділенні Держпродспоживслужби), довідка про благополуччя тварин (її надає ветеринар).
- Утримувач бджолосімей: заяву, довідку про відкриття рахунку, паспорт та ідентифікаційний код, ветеринарно-санітарний паспорт пасіки з відміткою про весняне обстеження бджолосімей в поточному році (його надає Держпродспоживслужба).
“Цей перелік документів не є важким, тобто у людини, в якої все добре з документами, тварини ідентифіковані – немає ніяких труднощів, аби отримати допомогу. Ми пропрацювали зі старостами та ветеринарами, аби вони теж розповідали людям про цю можливість”, – вважають у міськраді.
Перші заявки ЦНАПи почали приймати у березня 2024 року, завершать – першого грудня. За три тижні 19 коломийських фермерів забажали отримати дотацію на утримання тварин, здебільшого – на корів, а ще є три заявки на коней. Загальна сума допомоги, на яку наразі подалися фермери – 72 000 гривень.
Заяви коломиян розглядає комісія, до якої входять представники Держпродспоживслужби, депутатів з профільних комісій, працівники міської ради, що дотичні до сільського господарства та головний ветеринарний лікар.
“Комісія голосує за внесення людей в реєстр отримувачів допомоги та про суму допомоги. Опісля цей реєстр розглядає виконком – він приймає рішення про надання допомоги. Перша комісія вже затвердила 15 заяв, а чотири – повернули на доопрацювання. Ми зацікавлені, щоб людина привела документи до порядку, а тоді вона ще раз подасть їх і ми включимо її до реєстру”.
В управлінні економіки розрахували, аби від моменту подання фермером документів у ЦНАП і до отримання допомоги минало близько двох місяців. У майбутньому планують розширити цю програму, “додаючи пропозиції залежно від попиту”.
Агробізнес у громаді також підтримують конкурсом стартапів, який вперше провели у 2023 році з грантом у 50 000 гривень. Переможниця конкурсу почала займатися не тільки вирощуванням малини, але й її переробкою та агротуризмом. Крім того, управління економіки співпрацює з міжнародними донорами та допомагає місцевим жителям та ВПО отримувати корми для тварин та овочі на посів: картоплю, цибулю, буряк, кабачок, капусту, огірки та кукурудзу.
Утримувати корів зараз дуже дорого
Начальниця коломиського управління економіки Інна Ткачук каже, що у їхній громаді є тільки пʼятеро людей, які мають трьох та більше корів. Одна з них – Мирослава Чекан з села Товмачик. Жінка розповідає, що почала продавати молочну продукцію після смерті доньки і вже близько трьох років займається господаркою самостійно. Тримає корів, курей та індиків. Головні її покупці – місцеві жителі, адже у селі вже не так багато людей мають корів. А ще жінка їздить продавати молоко у село Ланчин, де до неї щоразу формується черга з охочих купити молоко.
“Я часто продаю молоко у трилітрових банках, люди приносять свої банки на обмін. Вони бачать, якої воно якості, воно відстояне, тому там видно, скільки є сметани”.
Поруч з цим вона відзначає, що вартість молока зовсім невелика, якщо порівнювати з цінами на магазинне.
“У селі трилітрова банка молока коштує 50-70 гривень, а у магазині 900 грамів – гривень 40. Тож три літри мали б коштувати десь 120 гривень, але ми не можемо собі дозволити поставити таку ціну, хоч молоко і якісніше”.
Саме тому таким господарствам потрібна фінансова допомога для утримання тварин. У 2022 році управління економіки допомогло Мирославі Чекан зареєструвалася та отримати допомогу через Державний аграрний реєстр. На той час жінка утримувала шістьох корів, на яких отримала від держави по 5 000 гривень. А цьогоріч вона вирішила подати документи на допомогу від міської ради, щоправда, корів вже має менше.
“Утримувати корів зараз дуже дорого, тому довелося скоротити поголівʼя. Торік тонна сіна коштувала від 10 до 12 тисяч гривень, а на корову треба мінімум 2-3 тонни. А ще потрібні соковиті корми, буряк та комбікорм.
Ця допомога (від держави та міськради, – ред.) є невеликою, але варто памʼятати, що ми знаходимося у стані війни і хоча б така допомога – це вже добре”, – ділиться Чекан.
Вона додає, що зареєструватися на допомогу від міськради для неї було просто, адже її корови мають всі потрібні документи та відповідні щеплення. Зараз жінка очікує на погодження рішення виконкомом та перерахунок коштів.
“Хотілося б, аби влада будь-якого рівня підтримала господарства, які хочуть придбати високодійних корів. Вони дають втричі більше молока, десь 50 літрів на день. А вартість однієї корови – 50 тисяч гривень. Корів таких порід було багато на сході, а на заході України вони зустрічаються дуже рідко, особливо по селах. Розумію, що там зараз біда, але можна таких племінних корів розводити тут… Хочеться, щоб хтось почув цю думку”, – додає Мирослава Чекан.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення України”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Фото створені штучним інтелектом, а також надані спікерами матеріалу.
ФОТО ТИЖНЯ
