Цервікальний скринінг — це не просто гінекологічний огляд. Це ефективний інструмент профілактики одного з найнебезпечніших жіночих онкозахворювань — раку шийки матки. Завдяки простому аналізу можна вчасно виявити зміни в організмі, які ще не мають симптомів, але вже загрожують життю.
Про сучасні методи скринінгу, показники в Україні та найважливіше — що має знати кожна жінка про свій ризик, читачам “Галки” розповів онкогінеколог лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” в Івано-Франківську Степан Долик. Загальний стаж лікаря у гінекології — 40 років, в онкогінекології — 35, експерт із теми скринінгу шийки матки.
– Що таке цервікальний скринінг?
– Цервікальний скринінг — це профілактичне обстеження, спрямоване на виявлення передракових станів або ранніх стадій раку шийки матки. По суті, це своєрідний “відсів”: ми перевіряємо всіх, щоб виявити тих, хто може мати проблему ще до появи симптомів. У цьому випадку мова йде про взяття мазка з шийки матки для цитологічного аналізу, аби виявити атипові клітини.
Головна мета скринінгу — знайти захворювання на доклінічному етапі, коли лікування є максимально ефективним і щадним. Це не просто аналіз — це інструмент, який реально допомагає запобігти розвитку раку, зберегти здоров’я і навіть життя.
– Чому цервікальний скринінг є таким важливим для жіночого здоров’я?
– Цервікальний скринінг є надзвичайно важливим, оскільки дозволяє виявити передракові зміни шийки матки ще до появи симптомів. Рак шийки матки — це одна з небагатьох онкопатологій, якій можна запобігти, якщо захворювання виявити вчасно. Проте реальність така, що багато жінок не проходять регулярні скринінги, і в результаті діагноз ставиться вже на пізніх стадіях, коли ефективність лікування значно знижується.
У нашій області ситуація з діагностикою раку шийки матки є критичною. Раніше показник занедбаності (тобто виявлення хвороби вже на пізніх стадіях) був 27%, а зараз більше 40%. Це означає, що кожна друга жінка звертається до лікаря вже з третьою або навіть четвертою стадією хвороби, коли лікування значно ускладнене, а шанси на повне одужання зменшуються.
Це дуже тривожний показник, бо навіть один правильно зданий мазок упродовж життя може знизити ризик смерті від раку шийки матки на 90%. Скринінг — це той перший крок, який може реально врятувати життя.
Найчастіше рак шийки матки виявляють у жінок віком понад 55 років та у тих, хто не проходив гінекологічний огляд протягом двох і більше років. Їх складно залучити до скринінгу, бо вони часто думають: «Навіщо мені це?» А саме в цій групі найбільше занедбаних випадків.
– Які ще захворювання скринінг допомагає виявити на ранніх стадіях?
– Передракові стани (дисплазії) різного ступеня, які можуть з часом перерости у рак. Крім того, завдяки сучасним методам скринінгу можна виявити наявність вірусу папіломи людини (ВПЛ) — основного збудника, який викликає розвиток дисплазій і раку шийки матки. Тобто мова йде не просто про діагностику, а про реальне попередження раку.
– Чи десь у світі реалізований приклад направду ефективного скринінгу?
– Прикладом ефективного цервікального скринінгу є Фінляндія. Ця країна за 10 років охопила 80–90% жіночого населення скринінговими програмами та знизила захворюваність на рак шийки матки з 32 до 4 випадків на 100 тисяч жінок.
Ключ до такого успіху — популяційний скринінг, тобто організований на державному рівні, коли всі жінки системно запрошуються на обстеження. Це не той випадок, коли жінка має сама ініціювати візит до лікаря, як це часто буває в Україні. Саме завдяки чіткому плану, державному фінансуванню й охопленню практично всієї цільової групи Фінляндії вдалося досягти таких вражаючих результатів.
– Які сучасні методи цервікального скринінгу використовуються сьогодні?
– Сьогодні у цервікальному скринінгу застосовуються кілька сучасних методів, кожен з яких має свої переваги. Найпоширеніші серед них — це звичайна цитологія, ПАП-тест (папаніколау-тест), рідинна цитологія та котестинг.
- Звичайна цитологія (традиційний мазок)
Базовий метод, який дозволяє виявити атипові клітини. Це найдоступніший варіант, але має нижчу точність через ручне нанесення матеріалу на скло і можливі похибки в заборі.
- ПАП-тест (мазок за Папаніколау)
Більш інформативний варіант цитології, який дозволяє виявити передракові стани шийки матки. Використовується як стандартний метод скринінгу раку шийки матки у всьому світі.
- Рідинна цитологія
Сучасніший і точніший метод, який мінімізує вплив людського фактора. Матеріал поміщають у спеціальний розчин, завдяки чому клітини краще зберігаються і розподіляються. З одного зразка можна також провести додаткові дослідження — наприклад, тест на вірус папіломи людини (ВПЛ).
- Котестинг (рідинна цитологія + ВПЛ-тест)
Найповніший метод обстеження, який поєднує ПАП-тест або рідинну цитологію з тестом на онкогенні типи ВПЛ (особливо 16 та 18).
Окрім цього, дедалі популярнішим стає метод самозабору матеріалу — коли жінка може самостійно взяти зразок удома і надіслати його на аналіз. Це зручно і особливо актуально для старших жінок або тих, хто з певних причин уникає візитів до лікаря.
Якщо обирати між усіма цими методами, то звичайна цитологія — найдоступніша. Втім, я все ж раджу жінкам обирати ПАП-тест або котестинг.
– З якого віку та з якою періодичністю рекомендовано проходити цервікальний скринінг?
– Рекомендований вік для початку цервікального скринінгу — від 18 років, адже, за статистикою, багато дівчат розпочинають статеве життя вже в 15–16 років. А це підвищує ризик інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ), який є головним фактором розвитку раку шийки матки.
У деяких країнах скринінг починають із 21 року, але там інша культура сексуального дебюту, тому в українських реаліях ранній початок обстежень — цілком виправданий.
Що стосується періодичності, вона залежить від методу:
- Звичайна цитологія — щороку.
- ПАП-тест — раз на три роки (якщо результати в нормі).
- Котестинг (ПАП-тест + ВПЛ) — раз на п’ять років.
Для жінок із виявленими патологіями або з високим ризиком (наприклад, наявність вірусу, аномальні результати, імунодефіцит) — обстеження можуть бути частішими.
– Які є рекомендації для жінок у підготовці до цервікального скринінгу?
– Варто уникати статевого контакту за 24–48 годин до обстеження, не використовувати вагінальних препаратів чи спринцювань. І важливо приходити в спокійний період менструального циклу — не під час місячних.
– Розкажіть про переваги проходження скринінгу у «Мед-Атлант»?
– У «Мед-Атлант» ми можемо зробити повний спектр досліджень: ПАП-тест, рідинну цитологію, аналіз на ВПЛ. Є можливість самозабору — жінка сама вдома бере зразок, його аналізують. Це зручно, особливо для старших жінок чи тих, які мають багато справ. Також проводимо вакцинацію — Церварикс, Гардасіл.
І найважливіше, що у нас працюють троє онкогінекологів. Це справді унікально, що є така кількість фахівців цього спрямування.
– Що ви порадите жінкам, які досі не проходили скринінг, і як мотивувати суспільство до більшої обізнаності про рак шийки матки?
– Прийти хоча б один раз. Взяти мазок. Почати. Якщо є можливість – зробити ПАП-тест або котестинг. Якщо ні – хоча б звичайну цитологію. Головне – не чекати симптомів. Бо коли симптоми, тоді вже пізно. І пам’ятати, що рак шийки матки розвивається повільно – є час його спіймати і вилікувати. Але треба зробити перший крок.
Чоловіки теж мають розуміти свою роль. Вірус папіломи людини передається статево. Чоловік — носій. І він може інфікувати партнерку. Чоловіки мають підтримувати жінок, говорити з ними, нагадувати про обстеження. Це також їхня відповідальність.
Маємо шукати всі способи достукатися до людей — через ЗМІ, через церкву, через освітні програми. Інколи старшій жінці більше довірять, якщо про скринінг скаже священник або подруга, ніж лікар. Я готовий про все розповідати та пояснювати — головне, щоб жінки йшли на обстеження.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Офіційний сайт і соцмережі:
https://www.facebook.com/medatlantif
https://www.instagram.com/med_atlant.if/
https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA
Реклама
Читайте також: Рак грудної залози та спадковість: пояснює франківська онкохірургиня, мамолог Аліна Андріїв
ФОТО ТИЖНЯ
