Раніше Віталій займався виготовленням меблів на Франківщині, де має свою майстерню. Зараз його підрозділ вже понад рік на Запоріжжі виконує завдання щодо захисту держави.
Про це пише Галка з посиланням на 102 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина.
«До лав Збройних Сил України я вступив у березні 2022 за покликом душі – захищати Батьківщину. Черга до військкомату тоді була така велика, що мене не прийняли – взяли телефон і сказали, що передзвонять, коли з’явиться вільна посада. Я щодня приїжджав до них і запитував, чи нема ще вільного місця», — пригадує Віталій «Вітос», командир відділення 74 батальйону.
Боєць розповідає, що за півтора року на передовій, він вже звик чути обстріли, однак це завжди дуже ризиковано:
«Артилерійських обстрілів стало значно менше. Служба у зоні бойових дій – це постійний щоденний стрес. Багато хто вже звик, а обстріли стали буденністю. Нам усім теж страшно, незважаючи на те, що ми вже 16 місяців тут і звикли до всього. Кожен день – це лотерея, ти можеш бути в траншеї і тобі прилетить снаряд прямо в траншею. Щодня хлопці ризикують своїм життям», – каже «Вітос».
Якщо на початку не було можливості поїхати додому, відпустки не давали, то зараз ця проблема частково вирішена. Відпустки дають і люди мають можливість поїхати додому відпочити, зняти стрес:
«Це дуже великий плюс, – додає Віталій. – Кожен чекає своєї відпустки, щоб трохи змінити обстановку і приступити з новими силами до захисту Батьківщини. Звісно ж, 10-15 днів – це мало, але краще ніж нічого. Командування розуміє важливість відпусток і йде назустріч, нікому не відмовляє безпідставно». «Нам кажуть – нас нема на кого міняти – але коли ми приїжджаємо у відпустку і бачимо, скільки молодих здорових хлопців ходить по вулицях – це викликає злість і відчуття несправедливості. Особливо часто можна зараз зустріти мужчин з малими дітьми в колясках – це такий новий тренд, як уникнути мобілізації. Бази відпочинку в Карпатах забиті туристами, котрі розважають і проводять час так, наче війни нема в країні. А ще ці скандали з чиновниками – це взагалі ні в які рамки не вкладається», – обурюється Віталій.
Доброволець переконаний, що сильна армія — це запорука української перемоги:
«Попри це, ми будемо служити і надалі, до перемоги. Бо хто крім нас? Надалі ми зобов’язані підтримувати армію на такому рівні, щоб в них не виникла думка знову напасти. Держава має працювати в цьому напрямку. Багато хто з бійців захоче залишитися служити далі, підпишуть контракти. Держава мусить їх забезпечити і мотивувати до служби – це і зарплата хороша, і соцпакет. Така армія буде дуже боєздатна, бо наші люди уже з великим досвідом бойових дій» – завершує розмову на оптимістичній ноті «Вітос».
ФОТО ТИЖНЯ
