8 травня відзначали Всесвітній день боротьби з меланомою. Лікар-хірург-онколог Прикарпатського клінічного онкологічного центру Володимир Голотюк розповідає, що таке меланома та чим вона загрожує.
Меланома – це злоякісна пухлина, яка розвивається з меланоцитів (пігментні клітини, що продукують меланін, від якого залежить колір шкіри), найчастіше на місці попередньо існуючих невусів (родимок) або ж на видимо незміненій шкірі. Пухлина переважно локалізується в шкірі, значно рідше в сітківці ока, на слизових оболонках тощо.
«Меланома є однією з найнебезпечніших пухлин в силу здатності до стрімкого непрогнозованого метастазування, – каже Володимир Голотюк. – Вона є причиною 75 % смертей, пов’язаних з новоутворами шкіри, при тому, що частка її становить лише близько 5 % від уперше виявлених злоякісних пухлин шкіри.
У жінок меланома шкіри виникає частіше, ніж у чоловіків. Причому найбільш поширеними локалізаціями у жінок є гомілки, у чоловіків – тулуб. У цілому майже у половини хворих пухлина виникає на нижніх кінцівках, трохи рідше на тулубі (20-30 %) та верхніх кінцівках (10-15 %) і лише у 10-20 % – в ділянці голови й шиї».
Показник захворюваності на меланому шкіри в Івано-Франківській області дещо нижчий, ніж в середньому по Україні і становить 5,4 випадки на 100 000 населення. Щороку в Україні виявляють 2 500 нових випадків захворювання, близько сотні з яких – на Прикарпатті. Кожного року від меланоми шкіри в Україні помирають 850 хворих, при чому 10% з них помирають до 1 року після встановлення діагнозу.
Також Володимир Голотюк розповів і про основні фактори ризику цього підступного захворювання:
– найважливішим фенотипічним фактором ризику меланоми вважають шкіру, схильну до виникнення сонячних опіків, світлі (блакитні) очі, світле волосся та рожеві веснянки;
– наявність в анамнезі сонячних опіків (навіть опіки, отримані в дитячому чи юнацькому віці, можуть зіграти фатальну роль у розвитку пухлини в наступні роки);
– надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, причому вирішальне значення має не хронічне ушкодження шкіри ультрафіолетовими променями, а різкий і інтенсивний, можливо, навіть одноразовий вплив сонячної радіації. Це підтверджується тим, що меланома шкіри частіше виникає на захищених одягом ділянках тіла. Виявлено, що меланомою шкіри частіше занедужують ті люди, які протягом основного часу свого життя перебувають у приміщенні, а відпочивають на відкритому повітрі під сонцем (має значення так звана «стресова інсоляція»);
– обтяжений сімейний анамнез, випадки меланоми у близьких родичів;
– невуси (родимки): є окремі типи меланомонебезпечних невусів, 70% з яких – вроджених, 30% – набутих; наявність понад 50-ти невусів розміром більш 2 мм на шкірі суттєво збільшує ризик розвитку меланоми;
– травматизація невусів (механічна, термічна чи хімічна травма, в тому числі внаслідок самолікування);
– мають значення особливості харчування – високе споживання білків і тваринних жирів, регулярний прийом алкоголю.
Щодо діагностики меланоми, то фахівець наголошує, що основою раннього виявлення меланоми чи високого ризику її появи є регулярне самообстеження шкірних покривів і дерматоскопія. Існує і спрощена схема, за якою можна визначити «тривожні дзвіночки» – основні ознаки можливої малігнізації невуса.
Це, так звана, «абетка меланоми» – «ABCD»:
Asymmetry – асиметрична конфігурація – одна половина меланоми не співпадає з іншою.
Borders irregularity – нерівномірність і/або нечіткість, торочкуватість країв утвору.
Color variegated – неоднорідне нерівномірне забарвлення утвору із поєднанням різних кольорів. Diameter – діаметр – меланома має діаметр більше 6 мм і більше.
Evolution – еволюція, зміни в часі – наявний анамнез будь-яких патологічних змін невуса в динаміці: зміни розмірів, забарвлення, форми, симптомів (свербіж, біль, поколювання), поверхні (особливо мокнуття і кровоточивість).
«При появі подібних симптомів в ділянці родимки пацієнту слід негайно звернутися до лікаря-онколога. При меланомах не рекомендують робити пункцію або часткову біопсію, тому що найменша її травма може сприяти швидкій генералізації процесу, – запевняє лікар-хірург-онколог. – Для уточнення діагнозу проводять цитологічне дослідження відбитку з поверхні пухлини за наявності виразки, а в інших випадках первинний діагноз встановлюють за клінічними даними. При правильному застосуванні ефективність огляду за допомогою дерматоскопа зростає в 9 разів порівняно з обстеженням неозброєним оком».
Онкологи закликають: у жодному разі не варто займатися самолікуванням пігментних новоутворень шкіри, це може бути небезпечним для життя.
ФОТО ТИЖНЯ
