У книгарні “Є” 3 червня відбулися поетичні читання письменника з Івано-Франківщини Мирослава Лаюка.
Мирослав Лаюк 2012 року став лауреатом І премії літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» за поетичний рукопис «Осоте!». Також є переможцем книжкового рейтингу «ЛітАкцент року – 2013» в номінації «Поезія».
На літературному вечорі він зачитав вірші з першої збірки та кілька текстів, які планує скоро видати у новій книжці.
Також Мирослав Лаюк відповідав на питання гостей книгарні та ділився з ними своїми планами і думками про літературу:
“Писати систематично, за графіком – це актуально лише для літератур тих країн, де і снує розвинутий книжковий ринок.Україна наразі до таких не належить”.
“Поезія має бути дивною. Це – вивертання мови, показ її нових можливостей. Нові вірші мають з’являтися подібно до того, як відбувається поділ клітин живих організмів”.
“Через поезію можна захворіти, а можна видужувати. Є чиїсь вірші, які довго не виходять з голови”.
“Є просто огидні мені поети, яких важко читати. Але я розумію, що вони важливі, бо зробили революційні для літератури речі”.
“Останнім часом пишу багато сонетів. Ніколи не подумав би, що буду звертатися до такої старої закостенілої форми”.
“Моя дипломна робота про Тараса Мельничука, нашого земляка. Це такий характерний для українців локальний патріотизм – всюди пропихати своїх”.
“Шкільна освіта з літератури – злочинна. Програма залежна від політичної кон’юнктури, у ній переважно ритмічні вірші і кліше. Переважно вона затрималася десь на 60-тих роках”.
“Вчора я почав писати книжку новел про алкоголіків”.
“Фізична книжка ніколи не помре. Я багато читаю електронних книжок,але для мене ілюстрації й оформлення дуже важливі. Книжка – це такий артефакт, який довго зберігається”.
Фото – Юрій Гриньків
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
