Ранньовесняний захист плодових насаджень: поради спеціалістів Держпродспоживслужби.
Рання весна – один із найвідповідальніших та напружених періодів у догляді за деревами, коли обов’язково потрібно починати роботи із захисту плодових насаджень від хвороб та шкідників.
Період небезпечних морозів уже минув, але кісточкові дерева нерідко втрачають плодові бруньки здебільшого в березні, коли після частих відлиг бруньки пробуджуються, вступають у ріст, а потім настає різке зниження температури повітря, яке призводить до їх загибелі.
Перед розпусканням бруньок у саду слід провести комплекс робіт, які допоможуть зменшити чисельність шкідників та інфекційний запас збудників хвороб у період вегетації.
Більша частина шкідливих організмів, завдаючи шкоди плодовим та ягідним культурам, пристосувалася перезимовувати на поверхні грунту – всередині або зверху опалого листя і рослинних решток, у верхньому шарі грунту. Деякі види шкідників та збудників хвороб зимують під старою відсталою корою або в тріщинах на дереві.
У вологу погоду біля дерева простилають плівку чи тканину і зчищають із штамбів і скелетних гілок дерев стару кору, під якою діапаузують гусениці підкорової листовійки, сливової, та яблуневої плодожерок, глодова міль, звичайний і павутинний кліщі, яблуневий квіткоїд тощо. Виконувати цю операцію потрібно негострою скребачкою, щоб не поранити здорової тканини дерева, інакше через ранки можуть проникнути хвороботворні мікроорганізми, що пошкоджують деревину. Зчищені рештки старої кори виносять за межі саду і спалюють або закопують у грунт на глибину 40 см.
Очищені штамби та розгалуження скелетних гілок вдруге (після осіннього вапнування) білять 20% розчином вапна та 3% розчином мідного купоросу (2 кг + 300 г/10 л води) з додаванням 2 кг глини.
Із дерев знімають і закопують у землю чорні муміфіковані плоди, які є джерелом інфекції плодової гнилі та моніліального опіку . Останні 3-4 роки дерева вишні та абрикоса масово уражувалися моніліальним опіком під час цвітіння. Прохолодна та дощова погода сприяє розвитку хвороби.
Збудник борошнистої роси зберігається у вигляді міцелію на уражених пагонах у хворих бруньках, які різняться із здоровими сіруватим відтінком. Вирізання засохлих, уражених пагонів дасть змогу значно зменшити зимуючий запас інфекції та підвищити ефективність захисту рослин від борошнистої роси і моніліального опіку.
Для зниження щільності популяцій зимуючих стадій шкідників на зерняткових і кісточкових культурах проти щитівок, кліщів, листовійок, попелиць, медяниць, молей, несправжньощитівок – насадження обприскують препаратом 30В, 76% к.е. Норма витрати інсектициду в промислових садах – 60 л/га, в умовах приватного сектору – 0,6 л/20 л води. Препарат 30В застосовують на кущових ягідниках (агрус, різні види смородини, в аналогічних нормах витрати. Обробку проводять до розпускання бруньок за температури повітря не нижче +4°С. Інсектицид ефективний проти шкідників, що зимують у стадії яйця та гусениці. Механізм дії препарату 30В – асфіксія, яка настає внаслідок покриття особин тонкою маслянистою плівкою і порушення дихання через припинення доступу повітря.
Під час обробки плодових дерев і кущів бордоську рідину та препарат 30В не змішують.
Крім обробки дерев проти шкідників, потрібно провести обприскування проти моху, лишайників залізним чи мідним купоросом з розрахунку 300-400 г. на 10 л. води. Для підсилення дії препаратів рекомендується додавати в баковий розчин сечовину (карбомід) – 100г на 10 л. води. Це не тільки позакореневе підживлення, а й профілактичний захід, який спрямований на знищення збудників парші та борошнистої роси.
Для запобігання розвитку хвороб плодові дерева на початку появи зеленого конуса обприскують 3% бордоською рідиною (300 г мідного купоросу + 300-400 г свіжогашеного вапна/10 л води).
Мідний купорос розчиняють у теплій воді в емальованій або дерев’яній ємності.
Усі роботи з пестицидами проводяться в тиху безвітряну погоду з дотриманням загальноприйнятих державних санітарних правил та правил особистої гігієни.
Найбільше товарів для саду та городу можна обрати і купити тут.
ФОТО ТИЖНЯ
