В Івано-Франківську та селі Черніїв хочуть перейменувати сім вулиць.
Про це йшлося на засіданні виконавчого комітету 28 жовтня, пише “Галка“.
У Франківську перейменувати планують:
- вулицю Богунську на вулицю Гриневичів;
- вулицю Ромена Ролана на вулицю Бориса Грінченка;
- вулицю Радіщева на вулицю Івана Драча.
У Чернієві:
- вулицю Ковпака на вулицю Ярослава Зенюка;
- вулицю Комарова на вулицю Мартина Королюка;
- вулицю Пушкіна на вулицю Івана Деркача;
- вулицю Терешкової на вулицю Зарічна.
Остаточне рішення приймуть на найближчій сесії міської ради.
Історична довідка про осіб, на честь яких пропонується назвати вулиці:
Вулиця Гриневичів
Катря Гриневичева (Катерина Гриневич) (1875-1947) — українська письменниця. Авторка низки творів, зокрема повістей “Шоломи в сонці” та “Шестикрилець”.
Народилася в сім’ї Василя Банаха, державного службовця, і Марії з Кубаїв, як найстарша дитина. Брати Катрі (крім брата Григора, який помер ще дитиною), здобули високу освіту. Д-р Валерій був адвокатом у Надвірній, о. Іван — сотрудником греко-католицької катедри у Перемишлі, д-р Володимир — лікарем, Денис — учителем й організатором хору в с. Гаях під Львовом, Євген — хорунжим УГА, загинув 1920 року в «чотирикутнику смерті», наймолодший Богдан впав від польської кулі в часі листопадових боїв у 1918 у Львові.
Осип Гриневич (1864-1926) – чоловік Катрі. Вчитель родом зі Львова.
Ярослав Гриневич (1898-1974) – молодший син письменниці. Український правник, журналіст, літератор, пластун, січовий стрілець, вояк УГА і Армії УНР, член товариства “Просвіта”, організатор Надвірнянського повітового товариства “Луг”, член Спілки українських журналістів у США, член управи Українського літературно-мистецького клубу, член-засновник “Об’єднання бувших вояків-українців в Америці”, директор Українського військово-історичного інституту, заступник голови Українського Конгресового Комітету в США, член НТШ.
Володимир Гриневич – старший син Катрі Гриневичевої. Доктор прав, працював суддею в Городенці, а потім у Перемишлі. Його зятями були також Євген Коновалець і Андрій Мельник.
Вулиця Бориса Грінченка
Борис Дмитрович Грінченко (27 листопада [9 грудня] 1863 — 23 квітня [6 травня] 1910) український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.
Народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр Роганської волості Харківської губернії (тепер частина селища Прелесне Харківського району Харківської області), в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Борис Грінченко навчився читати в 5 років, перечитав всю батьківську бібліотеку, почав писати вірші. Автор першого словника української мови, редактор низки українських періодичних видань. Один з організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник УРП (1904).
Вулиця Івана Драча
Іван Федорович Драч (17 жовтня 1936, Теліжинці, Тетіївський район, Київська область, Українська СРР — 19 червня 2018, Київ, Україна) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Член КПРС (1959—1990). Перший голова Народного Руху України (1989). Народний депутат України 3-го скликання. Герой України (2006)
Народився в родині робітника радгоспу. Після закінчення Тетіївської середньої школи викладав російську мову й літературу в семирічній школі села Дзвеняче Тетіївського району. Працював інструктором Тетіївського райкому ЛКСМУ з напрямку діяльності МТС. 1955—1958 служив в армії в 16‑му понтонно‑мостовому Верхньодніпровському полку. Член Спілки письменників України з 1962. У 2014 очолював Комітет зі присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року».
Помер уранці у клінічній лікарні «Феофанія» після важкої хвороби легенів. Заповідав поховати в рідному селі Теліжинцях, поруч із могилою сина Максима.
Вулиця Ярослава Зенюка
Ярослав Зенюк – народився 23 червня 1910 р. в с.Черніїв у багатодітній сім’ї залізничника. Батько – Іван Зенюк, родом із с.Заболотці Бродівського повіту, мати – Марія з роду Кох, походила з с.Конюшки, що на Рогатинщині.
1943 р. Я.Зенюк добровольцем вступив до української дивізії «Галичина». Служив у поліцейському полку. Учасник бою під Бродами (липень 1944 р.). Помилково вважався загиблим. Згодом, вступив до лав Української повстанської армії (УПА); псевдо «Побитий».1 жовтня 1945 р. взятий у полон відділом НКВС під час облави на криївку в с.Черніїв. Засуджений до 20 років таборів. 1953 р. амністований. Повернувся додому інвалідом. Помер 1976 р. Похований на сільському цвинтарі.
Вулиця Мартина Королюка
Мартин Королюк (народився в 1866 р. с.Черніїв — помер 1928 р., там же) — український селянин, культурний і громадський діяч, член Української Радикальної Партії. Діяч ЗУНР. Делегат Української Національної Ради ЗУНР від Станиславівського повіту.
Початкову освіту отримав у місцевій школі. Організатор січових і просвітянських осередків по селах Станиславівського повіту. Повірений у справах посла до австрійського парламенту Лева Бачинського. Майже 20 років був війтом Чернієва, опікувався будівництвом сільської школи — почала працю 1910 року.
У березні 1921 р. за польської влади йому вдалося провести Шевченківські дні в Чернієві «з синьо-жовтими стяжками» (квітневе число «Українського життя» за 1921 рік, Свята в 60-ліття смерти Шевченка. Черніїв (Панахида за померлих Героїв — Шевченкове свято в школі).
Будучи тяжкохворим, до 1928 року мав на піклуванні справи громади.
Похований на цвинтарі в Чернієві
Вулиця Івана Деркача
Іван Деркач, народився 08 липня 1966 р. с.Черніїв Тисменицького району Івано-Франківської області. Учасник АТО, помер 11 вересня 2017 р. під час несення служби в районі с.Передільське, Станичо-Луганського району Луганської області.
ФОТО ТИЖНЯ
