Сім’ї захисників з передової мають бути захищені: як у Франківську працює добровольче формування “Захід” (ФОТО)

Автор: Костинюк Олександр

09 Jun, 2022 20:33

Сім’ї захисників з передової мають бути захищені: як у Франківську працює добровольче формування “Захід” (ФОТО)

Після початку “великої війни” росії проти України Верховна Рада дозволила силам ТрО виконувати завдання у районах бойових дій за межами їхнього регіону дислокації. Проте це не означає, що відносно “спокійні” територіальні громади, як зокрема й Івано-Франківська, залишилися без військового тилу. Для цього зокрема передбачено функціонування воєнізованих підрозділів – добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ).

“Галка” відвідала штаб ДФТГ №4 Івано-Франківська “Захід” та розібралася, в чому різниця між добровольчими формуваннями та теробороною, кому підпорядковані ДФТГ та хто здебільшого вступає до добровольчих формувань тергромад.

Командир ДФТГ “Захід” Андрій Стрільчук розповів, що кістяк підрозділу сформований з діючого Івано-Франківського стрілецького центру. Його учасники – спортсмени, а не військові, але мали великий досвід у поводженні зі зброєю.

“З початком війни військові попросили нас поділитися знаннями – допомогти добровольчому батальйону навчитися поводитися зі зброєю. Хлопці відпрацювали дуже гарно, був хороший результат. Ми бачили, що в людей є бажання щось змінити в нашій країні, але до війни вони не мали відповідного досвіду. За два тижні ми дали їм навчання. Потім тренували ще тероборону, а після того вже створилися як ДФТГ і почали працювати для того, щоб навчати людей у Франківську. Національний спротив також має мати навчальну базу. Не можна будь-кому роздавати зброю. Ми ж підготуємо людей”, – зазначив Андрій Стрільчук.

Проте ДФТГ не може бути просто таким собі навчальним центром: доброволець має підписати контракт, тоді він приймає навчання, але так само уже має обов’язок – нести службу. А якщо ж буде напад на Івано-Франківськ, то члени добровольчих формувань тергромади першими стануть в оборону і будуть у всьому допомагати правоохоронцям.

Не військовий, а воєнізований

Заступник командира по службі та інструктор зі снайперської підготовки Олексій Філімонов зауважив, що де-юре поки важко дати точну відповідь, що таке ДФТГ. Не зовсім зрозуміло, чи це юридична особа чи спілка, чи ГО, проте є закон, яким врегульовується питання діяльності формування.

У цьому законі зазначено, що ДФТГ – це не військовий, а воєнізований підрозділ. І ці добровольчі формування територіальних громад є у складі національного спротиву.

“Якщо говорити про національний спротив, то він має три складових: військову, цивільну та військово-цивільну. От якраз добровольчі формування територіальних громад – це військово-цивільна складова. Зрозуміло, що військова складова – це ЗСУ і територіальна оборона, яка теж уже має право виконувати бойові завдання у районах бойових дій. Ми ж як члени ДФТГ обмежені територією нашої тергромади. Тобто за межами Івано-Франківської ТГ ми здійснювати свої повноваження не в праві.

На мою думку, законодавець, знаючи, що є рух опору, що є багато добровольців, які з певних причин не можуть служити у ЗСУ, і зважаючи на складну ситуацію в країні, прийняв таке рішення, яким дав можливість цим простим людям законно приймати участь у таких формуваннях. Як правильно назвати учасника ДФТГ? По-різному: у законі згадується і “доброволець”, і “член”, і “учасник””, – каже Олексій Філімонов.

Як виникло ДФТГ “Захід”

Олексій Філімонов розповідає, що формування почало організовуватися з перших днів війни, а от закон був прийнятий не одразу, десь за кілька тижнів потому. Тому спочатку не зрозуміло було, як діяти.

“У нас є певна кількість людей, які були членами стрілецького клубу. І ми в перші дні почали вирішувати, що будемо робити. Зверталися до різних органів, але ніхто не давав чіткої відповіді. Нам дали телефон спілки АТО. Ми до них передзвонили та долучилися на певний час. Але потім постало питання, що робити далі, якщо ми юридично не закріплені і взагалі виглядали, як незрозумілий організований підрозділ, який десь поза межами закону. Це нам не подобалося. Добре, що досить швидко з’явився закон про національний спротив, і що в ньому прописали, що можуть функціонувати ДФТГ. Одразу ж як тільки закон набув чинності, ми почали у цьому напрямку рухатися. Окремо хочеться подякувати Службі судової охорони в області та її начальнику Андрію Маланію, який проробив ефективні умови, аби ми могли швидко організуватися”. 

А взагалі для того, щоб створилося ДФТГ, має бути ініціативна група з п’яти людей і представники відповідних органів під час прийняття цього рішення. Ведеться протокол, який вони засвідчують.

Андрій Стрільчук додає – проводилася спецперевірка правоохоронних органів, місцева влада прийняла рішення щодо утворення добровольчого формування тергромади та затвердження командира. Потім ці документи передавалися в Міноборони, а командира підпорядковували теробороні.

“Ми підпорядковані командиру бригади ТрО області Юрію Копадзе і виконуємо лише його накази. Самовільно ми нічого не можемо робити, зокрема і патрулювати. Все вирішується на Раді безпеки, там приймають рішення, видають нам бойове розпорядження, командир його до нас доводить, і я вже, як командир ДФТГ, доводжу до свого складу і працюємо”.

Кожного командира, до слова, перевіряють СБУ та поліція. У Франківську на початку було створено три ДФТГ. Наразі працюють лише дві – це №1 “Галичина” та №4 “Захід”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ти відчуваєш себе більш захищеним, коли здобуваєш військові навички”, – інтерв’ю з командиром бригади ТрО області Юрієм Копадзе (ФОТО)

А далі, за словами Олексія Філімонова, якогось документа, яким була б прописана структура в межах самого ДФТГ, немає:

“З часом це все, безумовно, буде. А так, що ми, що інші ДФТГ в Україні, вимушені були іти своїм шляхом. Залежно від того, які люди в нас зібралися та який мають досвід. Це моє розуміння. Щодо нас, то це результат праці багатьох людей, які мають вищі освіти і навіть не одну, які розуміються, як такого роду підрозділи повинні працювати і як вони функціонують в інших країнах, які цей шлях уже проходили”.

Базується ДФТГ “Захід” у приміщенні професійного політехнічного училища: пошуком місця дислокації займалися самостійно, дуже допомогла директорка навчального закладу, яка теж вступила у підрозділ. Зараз, каже Андрій Стрільчук, є попередня домовленість з обласною радою, щоб закріпити це приміщення за ДФТГ та допомогти з оплатою комунальних послуг.

Є у ДФТГ власне відповідно облаштовані штаб, медпункт, місця для теорії та практики:

“На вулиці зроблений ангар, наче кіл-хаус зі страйкбольними проводами: там люди навчаються заходити, проходити, прикривати один одного, знешкоджувати і так далі. Маємо відповідні дні для полігонів і працюємо також над картографією та зв’язком”.

У “Заході” повністю ведеться облік учасників, все оцифровується, у кожного є своя історія з його медичними, психологічними та іншими особливостями його як бійця.

“Ми хочемо сформувати новітню армію за швейцарським принципом. Все оцифровуємо, хочемо весь паперовий безлад забрати. Це треба зробити, щоб легше було працювати людям”, – каже командир ДФТГ.

До слова, вже цієї неділі, 12 червня, о 14:00 ДФТГ “Захід” проведе навчання зі збройової та медичної підготовки для всіх охочих. Більше про це за посиланням – https://www.facebook.com/events/730350111344455/

Про типовий день, стрільби та результати підготовки

Члени ДФТГ “Захід” – це здебільшого люди віком від 25-30 і до 60 років. Є і кілька молодших учасників – 19-20 років.

Типовий день член ДФТГ проводить на роботі. Але в певний узгоджений час має прибути на навчання чи службу. Перед годинами охорони об’єкта добровольці обов’язково проходять інструктаж у штабі. У вільні від робити та служби години люди собі займаються своїми справами.

Графік занять складають на тижні вперед, бо потрібно дотримуватися методики навчання. Для різних взводів у певні години є свої завдання з певними інструкторами. Люди починають вчитися “з нуля” і поступово отримують багато знань і вмінь. 

У ДФТГ кажуть, що частина людей, які записалися у снайперську роту, спочатку навіть не знала, з якого боку до снайперської рушниці підійти. А тепер більшість з них вміють стріляти, знають, як налаштувати приціли, які є поправки, яка балістика кулі, які бувають рушниці, як правильно вкластися. Вони тепер самі попадають у мішені за 600 метрів. Причому їм не кажуть відстані, вони самі знають, як її поміряти. За п’ять тижнів навчання – це дуже добрий результат.

Перший заступник начальника штабу Олександр Кувшинов теж нагошує – добровольці спочатку мають вивчити техніку безпеки, пройти КМБ, знати, як правильно вкладатися, утримувати зброю, чистити її, заряджати. Після цього люди переходять уже на більш практичні заняття.

“Або будуються якісь перестінки, лінії, аби людина не просто могла уражати мішені, а й розподіляла свою оперативну пам’ять і на ноги, аби вона знала, де вона не має заступити і т.д. Через 4-5 тижнів результат колосальний – попадають і лежачи, і з коліна, і з-за укриття, і на машині. Треба вчитися, навик стрільби втрачається через пів року, якщо ти його не підтримуєш”, – каже Олександр Кувшинов.

Олексій Філімонов показав “Галці” зброю, яку використовують під час навчань:

“У нас немає бойової зброї у розумінні законодавства. У нас, по суті, вся зброя – для полювання. Але в деяких інших країнах – вона вважається бойовою. Це, наприклад, карабін М4 з патронами 5,56 калібру. Такий калібр – це стандарт НАТО, вони всюди їх використовують”. 

Є рушниця для тихих пострілів на невеликі відстані або для стрільби у замкнених просторах, де куля не повинна давати рикошет. Є – навпаки для стрільби на великі відстані.

“А це дрібнокаліберна рушниця, 5,6 мм. Вона, передусім, для тренувань. Стріляти з неї дуже гарно і недорого. Бо боєприпаси ми теж купуємо за свої кошти. А вони немалі. Уявіть собі, один постріл з 308-ої рушниці зараз коштує 70 грн. А нам треба, щоб кожен щонайменше по 5 разів відстріляв за тренування. А щодо цієї дрібнокаліберної, то у середньому один постріл коштує 3,50-4,50 грн. На цій ми можемо хоч щось навчитися, бо більше зможемо постріляти. Якби нас фінансували належним чином, то була б змога більше зробити. Але, думаю, як на те, що ми самі себе фінансуємо, то результати досить серйозні показуємо”, – ділиться Філімонов.

Про фінансове забезпечення та роботу

Щодо фінансування, то ДФТГ “Захід” було організовано та досі живе за власні кошти його членів. Проте в законі пізніше прописали, що до 5% доходів місцевого бюджету тієї тергромади, в межах якої створені такі підрозділи, можуть спрямовуватися на їх функціонування. Тож добровольці звертатимуться з відповідним проханням до влади. З позитивних моментів – за кошти місцевого бюджету була закуплена форма.

Крім того законом не передбачена виплата учасникам ДФТГ заробітної плати. Добровольці, які тут зібралися, – це представники стрілецької організації, юристи, адвокати, підприємці, робітники державних структур та інші прості люди. Всі вони поки не потрапили у військкомати та на війну з різних причин. Але це їхній вклад у допомогу державі. Також члени “Заходу” активно займаються благодійною дільяністю.

Олексій Філімонов наголошує – те, що члени ДФТГ підписали контракт не означає, що їх не можуть призвати до армії:

“Якщо когось з нас призивають, то контракт автоматично розривається, і підписується контракт на службу в ЗСУ. Це вже говорить про те, що є певні первинні пріоритети, а є вторинні”.

Що стосовно основної роботи члена ДФТГ, то роботодавець за потреби має відпускати працівника на службу навіть у робочий час.

“Якщо ви тут виконуєте функції, і маєте йти сюди на тренування чи на чергування, то ваш роботодавець не має права вас не відпустити. І якщо щось з вами стається під час несення служби або під час тренування, на яке видається також наказ, то ви повністю соціально захищені, як і військовослужбовці ЗСУ”, – додав Андрій Стрільчук.

Дуже складно, каже Олексій Філімонов, організувати великі якісні підрозділи, коли фінансів взагалі не виділяється. Безумовно, що члени ДФТГ, які пожертвували своїми коштами, не зможуть їх виділяти вічно:

“Люди вимушені і тут тренуватися, і працювати на роботі. Якщо це державна робота, то, певно, трохи легше, бо є хоч якісь гарантії, а якщо це підприємець, то він собі сам платить зарплату. Тобто він або йде працювати і заробляти, і тоді зможе якось далі своїми власними коштами допомогати ДФТГ, або вони не працюють там, бо на службі у ДФТГ, і ще й тут мають виконувати свої функції безплатно. Так виходить, що людина взагалі залишається без грошей. Це не нормально. На мою думку, державі слід більше приділити уваги ДФТГ, щоб фінансово забезпечувати хоча б певну кількість людей. Згадайте, у Сумах під час тих перших бойових дій саме добровольці вибили з міста окупантів. Ба більше, якби рік-два назад такі добровольчі формування були вже організовані належним чином, і люди виявляли бажання проходити відповідні навчання, то, думаю, питання цієї агресії було б закрито раніше і жертв було б менше”.

Функції добровольчих формувань територіальних громад

Згідно закону добровольчі формування можуть провадити таку діяльність:

  • 1) своєчасно реагувати та вживати необхідних заходів для оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України;
  • 2) брати участь у посиленні охорони та захисті державного кордону у порядку;
  • 3) брати участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
  • 4) брати участь у підготовці громадян України до національного спротиву;
  • 5) брати участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління;
  • 6) брати участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України, та об’єктів підвищеної небезпеки, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення;
  • 7) брати участь у забезпеченні умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування;
  • 8) брати участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій разом з Національною поліцією;
  • 9) брати участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах разом з Національною поліцією;
  • 10) брати участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;
  • 11) брати участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;
  • 12) брати участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника);
  • 13) співпрацювати з органами місцевого самоврядування та військовими частинами Сил територіальної оборони Збройних Сил, збирати та аналізувати інформацію про загрози безпеці територіальної громади та сценарії їх стримування;
  • 14) у співпраці з органами місцевого самоврядування обліковувати, облаштовувати та охороняти місця укриття населення;
  • 15) здійснювати добування, збір та узагальнення інформації, яка впливає на виконання завдань територіальної оборони в межах території територіальної громади;
  • 16) сприяти у здійсненні заходів з протидії інформаційним операціям агресора (противника) в межах території територіальної громади;
  • 17) організовувати навчання членів добровольчих формувань з метою ефективного виконання своїх завдань.

За словами Андрія Стрільчука, у Франківську ДФТГ “Захід” наразі забезпечує громадський порядок і патрулювання біля судів. Також продовжує навчатися разом із Судовою охороною на об’єкті – пологовий будинок.

“Бо лікарні – це один із найважливіших об’єктів. Також ми несемо службу і тут, на нашій базі. От тероборона була тут, в Івано-Франківську, мала стратегічні об’єкти під оборону, патрулювала і т.д. Зараз тероборона поїхала на передову, і відповідно ми мали би зайняти їхні місця, але щоб здійснювати патрулювання чи охорону якогось об’єкту ми маємо бути забезпечені озброєнням. Так, у нас є деяка кількість людей, які мають свою зареєстровану мисливську зброю. Але з 96 людей таких лише 23. І я як командир не маю права відправити когось на патрулювання чи охорону об’єкту неозброєним. Тож не всі беруть участь у патрулюванні”. 

Олексій Філімонов риторично запитує: об’єкти критичної інфраструктури не просто так називаються, вони справді надважливі. І якщо на якийсь з них відбудеться напад, а люди будуть неозброєні, то який сенс взагалі там знаходитися?

Як стати членом ДФТГ: навчання і контракт

Ще одна з найважливіших функцій ДФТГ “Захід” – навчання добровольців. Адже всі розуміють – якщо люди навчені, якщо знатимуть, що робити, то ефективність всього ДФТГ і окремих підрозділів буде суттєво вищою.

На початку добровольці проходять курс молодого бійця. Це здебільшого теоретичні знання та трохи практики. Курс молодого бійця проходить переважно кожного дня по 2 години. Наприклад, у понеділок правила поводження зі зброєю та стрілецька підготовка, у вівторок – снайперська підготовка, у середу – саперська підготовка, у четвер – медична підготовка і в п’ятницю, наприклад, робота з психологом.

Після того люди вирішують, чи підписувати контракт, чи ні. Перед тим, як підписати контракт, слід ще пройти перевірку в поліції та отримати медсертифікат 127/о. Контракт підписується у 4 примірниках. Його підписують на 3 роки. Але, на відміну від ЗСУ, контракт учасника ДФТГ можна розірвати з розуміння:

“Також якщо ви не ходите на тренування і відтягуєте свій особовий склад назад, то з такою людиною теж розриваємо контракт, бо ця людина не підходить для служби. Ми одна сім’я і один за одною маємо стояти горою і разом робити одну спільну справу”.

“Учасники ДФТГ мають своїх командирів взводів. Ми даємо вказівки командирам, а вони вже виконують завдання. Стараємося зробити так, щоб людина несла службу, саме тоді, коли має вільний час. Орієнтуємося, що служба буде кожного дня. Зрозуміло, що також слідкуємо, аби всі встигали відпочивати, бо це все навантаження”, – зазначив Андрій Стрільчук.

Навчання проходить кожного дня тому, що війна, ніхто не знає, що буде завтра. А люди повинні бути готові.

“На передовій надіються, зокрема і на нас, сподіваються, що їхні сім’ї тут будуть захищені. А для того, щоб їх захистити, ми повинні бути готові. Тому в принципі не може бути, що член ДФТГ раз у тиждень лише може прийти на службу. Ми працюємо кожного дня, постійно. Це може бути 4 години в день, а може бути і одна, залежить від того, який вид навчання людина проходить”, – додав Філімонов.

Українська армія, каже Олексій Філімонов, зараз переходить на стандарти НАТО. А це означає – перемагати ворога вмінням. А вміння залежить від постійних тренувань.

“Ми частинка європейської спільноти, ми йдем до кращого, не хочемо повертатися туди, де колись були давно. Ні в якому разі. Ми зараз намагаємося якнайкраще поєднати демократію з ефективним керуванням великими підрозділами. Добре, що до нас приходять люди з розумінням, що просто треба виконувати деякі вказівки, що треба інколи жертвувати якимись своїми амбіціями заради підрозділу. Коли так є, то це дуже добре”.

У ДФТГ “Захід” кажуть – раді всім, хто до них приходить, щоб бути корисними Україні. Чим більше людей курс молодого бійця – навіть, якщо вирішать не підписувати контракт – то все одно вже буде мати базові знання і збільшиться обороноздатність Івано-Франківська та країни.

Елементарні знання можуть врятувати життя

Начальник медичного штабу ДФТГ “Захід” Олег Басараб (більше 10 років працював на станції “швидкої”, а також вчителює у фізико-технічному ліцеї) розповів, що наразі проводить інструктажі з тактичної медицини за НАТОвською системою, користуючись відповідними протоколами.

“Є величезна проблема – не зовсім достатній рівень підготовки з бойової медицини. А знання деколи кардинально відрізняються від цивільної допомоги. І я з початком війни хотів долучитися до допомоги бійцям. Думав – долучуся там, де буду максимально потрібний. А вийшло так, що треба було перебирати на себе основну функцію і показувати, як усе правильно робиться, як накладати турнікети, користуватися аптечками, збирати ці аптечки. Вважаю за один із пріоритетів – забезпечення медичної грамотності, щоб люди володіли знаннями долікарської допомоги”, – каже Олег Басараб.

На думку медика, навіть цивільне населення має володіти певними знаннями про долікарську допомогу. Люди можуть знаходитися під завалами, мати осколкові чи інші поранення, й інколи допомога є елементарною, але про неї не знають. Тактична допомога зводиться до чітких і деколи зовсім нескладних механізмів дії.

“Ми ділимося цими знаннями для того, аби більше людей залишилися живими. У мене друзі працюють і бойовими медиками, і в санітарних чи військових частинах, госпіталях, і кажуть, що 67% бійців помирають від критичних кровотеч. А багато таких кровотеч можна зупинити правильним накладанням турнікету. Понад 20% помирає від асфіксії, а можна людину повернути на бік, і це допоможе. Такі елементарні знання дозволяють врятувати людське життя”. 

Олег Басараб хоче, щоб люди підтримували певний рівень таких знань завжди. Ніхто не застрахований від того, що доведеться захищати Івано-Франківськ. Треба готуватися до ймовірної небезпеки, лише у грамотному підході, мудрості, тактиці можна перемогти ворога.

Нагадуємо, вже цієї неділі, 12 червня, о 14:00 ДФТГ “Захід” проведе навчання зі збройової та медичної підготовки для всіх охочих. Більше про це за посиланням – https://www.facebook.com/events/730350111344455/

Текст: Роман Турій, Олександр Костинюк

Фото: Юрій Валько

Приєднуйтеся до “Галки” у  Telegram, Instagram та Viber - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 

Подобається
  • like
  • exciting
  • laugh
  • surprise
  • sad
  • angry