9 лютого в Івано-Франківську презентували перший український переклад сонетів “Гриби з Юґґота” Лавкрафта. Збірку із 36 сонетів презентували двоє перекладачів – Ян Абрахам Хосебр та Назар Розлуцький. Модератором зустрічі був письменник та есеїст Назар Розлуцький.
Про це пише “Галка”.
Говард Філіпс Лавкрафт (1890–1937) за життя не здобув літературного визнання, проте після смерті його творчість набула культового статусу. Він створив унікальний вигаданий світ із власною міфологією, пантеоном божеств і містичними локаціями, такими як Долини Жахів, Плоскогір’я Ленґ, Гребти Божевілля та загадковий Кадат. Його поетична творчість менш відома широкому загалу, проте не менш важлива для розуміння його фантастичного всесвіту.
“Гриби з Юґґота” – це цикл сонетів, написаний Лавкрафтом наприкінці 1920-х років. Він переносить читача у світ таємничої планети Юґґот, де панує містика, страх і незвідані сили. У збірці представлено тексти англійською мовою, а також їхні інтерпретації від шести українських перекладачів.
В Івано-Франківську провели презентацію поетичної збірки “Гриби з Юґґота” – перекладу 36 сонетів американського письменника Говарда Філіпса Лавкрафта. Це перше видання, де представлені як оригінальні тексти, так і їх переклади шістьох авторів.
Сонети Лавкрафта: містична подорож до невідомого
Як зазначили учасники презентації, цикл сонетів Лавкрафта – це не просто вірші, а складова його величезного літературного всесвіту. В ньому існують загадкові локації, такі як Долини Жахів, Плоскогір’я Ленг та Гори Божевілля, населені древніми богами і позаземними істотами.
“Лавкрафт створив пантеон богів, які байдужі до людства. Вони не переслідують людей, не воюють з ними, а просто існують на рівні, якого ми не здатні осягнути. Цей страх перед незбагненним і є ключовим у його творчості”, – розповів Назар Розлуцький.
Назар Розлуцький розповів, що коли почалася війна, він був не в Україні, але дуже хотів повернутися, щоб воювати.
“Не було чим зайнятися, і я почав писати для себе переспіви сонетів Лавкрафта. Я не володів англійською на рівні, щоб робити точний переклад, тому назвав це переспівами. Видавництво погодилося, що це правильне визначення”, – розповідає Назар.
Останній сонет він переклав уже на своїй першій бойовій позиції. На всі 36 сонетів пішов рівно місяць.
“Інколи я перекладав по одному сонету в день, інколи по два. Це був дуже інтенсивний процес”, – каже Назар.
Також він зазначає, що перш ніж починати читати сонети Лавкрафта, спочатку краще почитати його прозові твори. Адже “Гриби з Юґґота” – його останнє творіння. Книга була видана після смерті автора, а усі розміщені в ній поезії – це алюзії (ред. натяки, відсилки) на попередні прозові твори письменника.
Ян Абрахам Хосебр розповів, що його шлях до роботи над “Грибами з Юґґота” розпочався задовго до самого видання.
“Ще у 2015 році я переклав близько десяти сонетів для себе, просто тому, що мені було цікаво. Потім, коли Назар Розлуцький ініціював цей проєкт, він запитав, чи можу я перекласти решту. Так я знову взявся за ці тексти”, – пригадує Ян.
Він відзначив, що деякі сонети доводилося переписувати кілька разів, шукати найвлучніші рішення, адже вірші Лавкрафта насичені складними образами та метафізичними мотивами.
Окрему частину дискусії зайняло обговорення поглядів Лавкрафта.
Зокрема обговорили те, що у нього немає жодного позитивного темношкірого персонажа. Окрім цього, ще й практично відсутні жінки.
“Це світ білих чоловіків, інтелектуалів, які стикаються з чимось невідомим”, – зауважив Назар Розлуцький.
Ян Абрахам Хосебр натомість зазначив, що Лавкрафт – це явище. Його можна критикувати, але його твори не залишають читача байдужим.
“Він не створював традиційного жаху – він писав про екзистенційний страх перед безмежним і невідомим”, – каже Ян.
Зустріч у Франківську стала першою в серії презентацій книги. Наступна подія запланована у Києві.
Читайте також: “У мене виникла пауза у написанні великих творів”: Володимир Єшкілєв розповів як повномасштабна війна вплинула на його творчість
ФОТО ТИЖНЯ
