Нещодавно в хірургічному відділенні Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні бригада дитячих урологів – Богдан Зіняк, Юрій Доценко – на чолі з завідувачем кафедри дитячої хірургії ІФНМУ професором Олександром Фофановим успішно провели складну, високотехнологічну реконструктивну операцію.
Читайте також: Богородчанський вбивця собаки заявив, що діяв згідно із законом
Операцію виконали 13-річній дівчинці, мешканці Івано-Франківської області. Клінічний випадок ускладнювали вроджені вади центральної нервової системи (спинномозкова грижа, оперована після народження, парез нижніх кінцівок) та сечової системи (нейрогенний спінальний сечовий міхур). Ця патологія призвела до хронічного вторинного пієлонефриту, міхурово-сечовідного рефлюксу (повернення сечі до нирок), парадоксальної ішурії (повне нетримання сечі з постійним її витіканням). Ці зміни призводили до утруднення догляду за дитиною і навіть до загрози втрати функції нирок, йдеться на сайті франківського медуніверситету.
Метою операції було створення штучного сечовипускного каналу, який дозволив би проводити повноцінне спорожнення сечового міхура шляхом самостійної катетеризації міхура. Крім того, потрібно було забезпечити утримання сечі шляхом створення клапану у сечовому міхурі й закриття шийки сечового міхура. Це дозволило б не тільки зберегти функцію нирок, але й покращити якість життя дитини та комфорт (у тому числі «сухість») для дитини та батьків, які доглядають за нею.
Операція полягала у створенні штучного сечовипускного каналу з апендикса хворої на судинній ніжці з антирефлюксним клапаном у сечовому міхурі. У зв’язку з анатомічними особливостями (дуже короткий апендикс – до 5 см) також було викроєно клапоть зі стінки сліпої кишки. З нього сформували трубку для видовження апендикса (тубуляризація). Створений канал вивели на дно пупка. Це не тільки зручно для самостійної катетеризації, але й має добрий косметичний ефект, бо є непомітним. Одночасно була проведена також операція ушивання шийки сечового міхура. Все це дало змогу хворій утримувати сечу та зберегти нирки від подальшого ушкодження.
Зараз дитина почуває себе добре, сечу утримує. Наразі катетеризацію здійснюють батьки, але надалі це буде робити сама дитина. Мета хірургічного лікування повністю досягнута.
“За останні чотири роки в клініці дитячої хірургії проведено чотири подібні операції, усі з добрими функціональними результатами. Оскільки патологія у дітей відрізнялася, вони виконані у різних модифікаціях. У трьох дітей, крім апендиковезикостомії, проведено створення штучного сечового міхура з тонкої кишки дитини на судинній ніжці (аугментаційна ілеоцистопластика), що дозволило не тільки створити достатньо великий резервуар для сечі, забезпечити задовільне утримання сечі, але й запобігло подальшому ураженню нирок”, – пояснює завідувач кафедри дитячої хірургії професор Олександр Фофанов.
Як додає хірург, переважна більшість батьків таких дітей не поінформовані про те, що зараз у нас можна зробити операції, які істотно підвищать якість життя їх дітей, забезпечать контрольований сечопуск і «сухість» дитини, дозволять забути про підгузники. В планах є впровадження також операцій, які забезпечать контрольоване відходження калу у дітей з повним нетриманням.
“На мою думку, зважаючи на значну кількість дітей з повним нетриманням сечі й калу, у державі не зайвим було б створити державну програму для підтримки таких хворих і їх батьків. Суттєвим елементом цієї програми могла б стати корекція вказаних вище проблем шляхом реконструктивно-пластичної хірургії”, – додає Фофанов.
ФОТО ТИЖНЯ
