“Сніжний ком проблем”: як постанова про виїзд 18-22 впливає на Прикарпаття

28 серпня набула чинності постанова Кабінету міністрів про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України, яка дозволяє виїзд з України чоловікам віком від 18 до 22 років включно. Тож заборона на виїзд з країни стосується чоловіків, починаючи з віку 23 роки і закінчуючи 60.

Для виїзду за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років потрібно мати військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі. У випадку перебування в розшуку, у перетині кордону на виїзд буде відмовлено.

Редакція “Галки” поспілкувалася з представниками бізнесу Прикарпаття, щоб з’ясувати, як нова постанова вплинула на ринок праці регіону. Виявилося, що виїжджають не лише молоді чоловіки призовного віку – за ними масово їдуть їхні дівчата, а іноді й матері. Підприємства втрачають від 10 до 40% персоналу, змушені підвищувати зарплати та борються за кожного працівника, а власники бізнесу у сфері гостинності прогнозують погіршення якості обслуговування через брак кваліфікованих кадрів.

“Себе в армії не бачу”: історія Максима, який їде за кордон з дівчиною

Максим (ім’я змінено) до війни навчався на дипломата. Під час здобуття університетської освіти працював офісним працівником за середню зарплату в місті, де ведуться бойові дії, і кожен день було страшно від вибухів. Тож він переїхав у більш безпечне місто на Івано-Франківщині, освоївся і тепер працює в сфері спорту.

Про причини можливого виїзду каже: його хвилює питання мобілізації та манить можливість спробувати себе в іншій країні, можливо, для досвіду. Нічого на майбутнє не планує.

Хоче не тільки спробувати пожити за кордоном, а й відвідати країни як турист. Багато його знайомих виїхали і хвалили навчання та відношення до людей – для нього це дуже важливо.

“Буду їхати, бо з кожним роком ситуація загострюється, ціни ростуть, перебої зі світлом і теплом взимку, можливість зниження мобілізаційного віку… А себе в армії не бачу”, – пояснює Максим. Їхати буде з дівчиною, яка теж хоче спробувати себе в іншій країні.

Спочатку хлопець планував поїхати в Німеччину, вивчити мову і потім піти працювати. Або поїхати одразу на роботу в Молдову, бо там немає мовного бар’єра і можна рости в кар’єрі спорту. 

Наразі він не знає, чи повернеться в Україну.

“Я не можу відповісти на це питання, я не був ніколи за кордоном, нічого не можу сказати. Час все покаже”, – каже хлопець.

Більшість його знайомих і друзів проживають там і насолоджуються життям,каже молодик. 

“Цікаво, нащо зробили таку постанову, але я тільки радий”, – додає хлопець.

“Доброго дня, я в Польщі”: як бізнес втрачає працівників через постанову 18-22

За даними івано-франківської мережі ресторанів “Лейбова Гора”, близько 30% працівників віком 18-22 уже виїхали, ще 40% планують або виїдуть до кінця року, і лише 30% заявляють, що залишаються.

Схожу ситуацію спостерігають на франківському хлібокомбінаті та в кав’ярнях “Цар Хліб”. Виробництво поки не дуже відчуло втрати – там переважно працюють старші співробітники. Натомість кав’ярні зіткнулися з кадровим дефіцитом: підприємство втратило двох барист, а знайти їм заміну важко.

“Мало того, що хлопці поїхали, так ще й дівчата за ними”, – пояснюють у закладі. Йдеться не лише про чоловіків призовного віку, а й про їхніх партнерок, які виїжджають слідом. Є також випадки, коли матері виїжджають разом із синами.

Назар Гораль, власник Coffee Shop, розповідає, що нові правила виїзду вплинули на його бізнес негативно, хоча й не катастрофічно. На відміну від деяких колег, у яких працівники зникали без попередження – просто писали “Доброго дня, я в Польщі, сьогодні не вийду” – у нього такого не було. Люди не кинулися масово виїжджати.

Проте до Нового року він втратить чотири працівники, які виїдуть за кордон. Серед них – двоє дівчат, які їдуть за своїми хлопцями, яким незабаром виповниться 23 роки. За його спостереженнями, практично всі чоловіки, молодші за 23 роки, намагаються встигнути виїхати, і за ними їдуть їхні дівчата.

“Можемо забути про те, щоб найняти на роботу хлопців 21-22 років. Їх дуже мало стає”, – каже Гораль. 

Назар каже, що зараз почалася справжня боротьба за кадри: інші заклади піднімають зарплати, пропонують різні способи залучення працівників. Деякі починають пропонувати 2000 гривень за день, щоб закрити базові потреби в персоналі.

Продажі кави трохи впали – молоді люди, які регулярно заробляли й витрачали гроші, створюючи обіг, більше не роблять цього. Але найбільша проблема попереду.

“Нам слід очікувати сильного погіршення обслуговування – гірші офіціанти, гірші баристи”, – прогнозує власник кав’ярні. 

Через брак кадрів людей змушують працювати по 22-23 робочих дні на місяць, що виснажує їх ще більше і провокує нові звільнення. 

“Це як сніжний ком, який робить багато проблем”.

Також Назар Гораль визнає моральну складність ситуації. За його словами, 100% хтось повернеться – не всіх чекатимуть класні роботи в Європі: 

“Військовий воює без кінця краю, а молоді люди їдуть геть. Трошки несправедливо. Хай би хоча б працювали на роботі”.

Мережа магазинів “Рибак” також стикається з масовим відтоком персоналу. Там розповіли “Галці”, що як і в інших підприємствах, хлопці виїжджають, а разом з ними – їхні дівчата. Дехто навіть не попереджає роботодавців. Проблема з браком працівників існувала раніше, але зараз ситуація загострилася. 

Саме підприємство бронює працівників, але це не зупиняє хлопців 18-22 років: “Один попробував поїхати – всі інші стартанули”.

Брак персоналу відчувають і в магазинах, і на виробництві. Підприємство розширюється, збільшує виробничі потужності, відкриває нові торгові точки, а магазини працюють до 22:00 – працівники потрібні скрізь.

“Кандидати на роботу стали дуже балуваними”, – зізнаються в компанії. Знайти людей важко, а потім їх ще треба навчити.

Виняток – будівельні фірми, де кажуть, що ситуація не така критична: там робота важка, молодь не хоче йти, тому переважно працюють старші хлопці 23+. Хоча, за іншими свідченнями з будівельної сфери, молоді працівники теж виїжджають.

“Від 10 до 25% звільнень”: Бізнес-Асоціація про вплив постанови на ринок праці

У регіональній Бізнес-Асоціації не ведуть спеціальної статистики щодо виїзду молоді віком 18-22 років. Водночас у комунікації з членами організації відчутно, що така тенденція існує. Відтік молодих кадрів посилює вже наявний кадровий дефіцит і створює додаткові виклики для бізнесу. Водночас компанії адаптуються до цих умов і продовжують працювати, шукаючи нові підходи до залучення та утримання персоналу.

“Бізнес не скаржиться – він усвідомлює виклики, які стоять перед країною в умовах війни, та адаптується до них. Компанії розуміють, що вирішення кадрових питань – це їхня щоденна реальність, і вони активно працюють над пошуком рішень, адже іншого варіанту немає”, – каже очільник Бізнес Асоціації Івано-Франківська Дмитро Романюк.

Возночас Бізнес Асоціація допомагає бізнесу системно реагувати на ці виклики. Створили базу актуальних вакансій компаній-членів асоціації та розміщують її на інформаційних ресурсах. Окрім того, співпрацюють з університетами (УКД, КНУ, ІФНТУНГ, ІФНМУ) і проводять ярмарки вакансій, а також підтримують працевлаштування ветеранів через партнерство з простором “ветераницивільні Петрос” та КЗ “Дім Воїна”. 

“Прийняття цієї постанови вже має відчутний вплив на бізнес. За підрахунками різних компаній, звільнення працівників у цій віковій категорії склало від 10 до 25 %. Це означає, що підприємства втратили частину робочої сили й зіткнулися з додатковими кадровими викликами”, – коментує Дмитро Романюк.

Університети поки не фіксують масового виїзду студентів

Представники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу повідомляють, що офіційно заяв на відрахування чи на те, щоб забрати документи, не було.

Статистики ще немає, оскільки паралельно йде друга хвиля вступу. Якщо студенти не з’являються на заняттях, їх відраховують наприкінці семестру за неуспішність.

“Ми ж не знаємо, хто поїхав фізично, чи хтось просто прогулює, чи де інде. Заяв на те, що людина припиняє навчання, наразі не надходило”, – пояснюють в університеті.

Тим більше, що багато студентів навчаються на дуальній формі – з третього курсу вони вже працюють, бо немає спеціалістів, і фірми-стейкхолдери їх “з руками і ногами’ розбирають. Про реальну ситуацію можна буде говорити не раніше кінця семестру. Заяв про відкликання документів немає.

Поки що повну картину впливу постанови на економіку Прикарпаття оцінити складно – процес виїзду триватиме до кінця року, коли молодим чоловікам виповниться 23 роки. Експерти прогнозують, що найбільш гостро кадровий дефіцит відчують сфери торгівлі, харчування та обслуговування, де традиційно працює багато молоді. 

Водночас бізнес вже почав адаптуватися: підвищує зарплати, автоматизує процеси та переорієнтовується на інші категорії працівників. Чи стане ця хвиля еміграції тимчасовою або назавжди змінить структуру ринку праці регіону – покаже час.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Читайте також:

• Нового ректора оберуть по-новому в Карпатському національному університеті : хто може податися на конкурс (ФОТО)
• Стало відоме ім’я голови Наглядової ради Прикарпатського національного університету
• Руйнувати стереотипи: “ветераницивільні ПЕТРОС” співпрацюватимуть з бізнес-асоціацією Франківська (ФОТО)