Співпраця місцевої влади та громадян: Франківщина та Донеччина продовжують будувати “міст”

Прикарпаття та Донеччина продовжують налагоджувати співпрацю у різних сферах життя. Першого квітня представники Івано-Франківської облдержадміністрації розповіли колегам зі східної України про співпрацю органів місцевого самоврядування та інституцій громадянського суспільства.

Читайте також: Меморіали трьом відомим прикарпатцям встановлять у Франківській громаді

Захід відбувався в рамках проєкту «Івано-Франківщина та Донеччина будують мости для співпраці», який підтримує USAID через ГО “Прикарпатську інформаційну корпорацію”. Він має важливе значення у налагодженні соціальних, культурних, економічних зв’язків між двома регіонами України, пише “Галка”.

На початку зустрічі делегації з Донецька презентували відеоролик із загальною інформацією про Франківщину. Після цього представники з Прикарпаття розповіли про співпрацю органів місцевого самоврядування та інституцій громадянського суспільства.

Співпраця органів місцевого самоврядування

Як нагадала начальниця відділу державної підтримки й розвитку об’єднаних територіальних громад Любов Остап’як, за адміністративним поділом до децентралізації Івано-Франківська область включала 14 районів до складу яких входило 804 населених пункти. З них шість – міста обласного значення, дев’ять – районного значення, 24 – селища міського типу й 765 сіл, та селищ.

Після децентралізації кількість районів зменшилася до шести, серед яких: Верховинський, Коломийський, Івано-Франківський, Косівський, Калуський та Надвірнянський.

“Три райони залишили без змін: Верховинський, Косівський та Надвірнянський. Що стосується Верховинщини, її залишили без змін, адже ця частина області на 100% складається з гірських населених пунктів, а життя громадян в горах суттєво відразняється від життя на рівнинних територіях. Також враховувалося бажання мешканців.

Утворено Івано-Франківський район, який є найбільшим. Він об’єднав п’ять районів. До Калуського та Коломийського районів приєдналося ще два”, – каже Остап’як.

В області утворено 62 територіальні громади, з яких 15 – міські, 23 – селищні й 24 – сільські.

“Перші чотири ОТГ, які об’єднали 19 місцевих рад, утворили в 2015 році в Коломийському, Богородчанському, Калуському та Верховинському районах і 25 жовтня 2015 року відбулися перші місцеві вибори. Кільскість жителів області, які проживали на території ОТГ становила 54% від загальної кількості жителів області, а загальна площа ОТГ покривала 38% площі області”, – зазначає Остап’як.

“Всі територіальні громади області різні і кожна – унікальна. Однак в одному всі громади були одностайні – наполягали, щоб їх залишили в тій конфігурації, в якій вони хочуть бути і щоб примусово нікого ні до кого не приєднували. Тому облдержадміністрацією було проведено ряд консультацій, робочих зустрічей та виїзних обстежень територіальних громад задля прийняття контруктивних рішень з позиції “почути кожного”, визначення спроможності надавати якісні публічні послуги у довгостроковій перспективі та забезпечувати належний рівень соціально-економічного зростання у громадах”, – додає Остап’як.

Для врегулювання невдоволень та напруження в громадах проведено десятки консультативних зустрічей з представниками громад області щодо конфігурації територіальних громад. Переважна більшість конфліктних ситуацій була врегульована.

“Утворені ОТГ надзвичайно різні. У нас є чотири громади, до яких входить тільки по два населених пункти і вони відмовились від підсилення. А є територіальна громада, до якої входить 72 населених пунтки. Найбільша за чисельністю населення Івано-Франківська громада має населення більше, ніж Верховинський, Косівський та Надвірнянський райони разом взяті”. – підкреслює Остап’як.

Для покращення взаємодії між органами місцевого самоврядування опрацьовується можливість створення в облдержадміністрації центру компетенцій з відповідною матеріально-технічною базою для роботи представників територіальних громад.

“Завданням центру буде надання громадам юридичної, методичної та консультаційної допомоги щодо організації та реалізації проєктів співробітництва, дистанційних навчальних курсів з найактуальніших питань в умовах здійснених реформ, посилення спроможності кадрового персоналу громад в управлінні проєктами та програмами, впровадження інноваційних інструментів, поширення найкращих практик співробітництва територіальних громад, організація семінарів, тренінгів, а також роз’яснювальної та просвітницької кампанії”, – ділиться Остап’як.

До слова, на Прикарпатті проводиться перша та єдина в Україні щорічна олімпіада з питань місцевого самоврядування, децентралізації влади та публічного управління. Її заснувала обласна рада, а співорганізаторами виступають облдержадміністрація та Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу.

Метою заходу є виявлення та мотивація до подальшого навчання школярів, які цікавляться процесами державотворення та публічного управління.

Розвиток громадянського суспільства на Франківщині

Заступниця начальника відділу зв’язку з громадськістю, управління інформаційної діяльності та комунікації Івано-Франківської обласної державної адміністрації Ірина Мацюк розповіла, сприяння розбудові громадянського суспільства на Прикарпатті здійснюється за трьома напрямками:

• сприяння діяльності Громадської ради при облдержадміністрації;
• проведення консультацій з громадськістю в електронному вигляді та проєктів нормативно-правових актів, які потребують консультації;
• організація роботи щодо підготовки та відзначення пам’ятних дат та інших визначних подій.

“Громадська рада – це осередок, який об’єднує інститути громадянського суспільства. У жовтні 2019 року відбулися установчі збори з формування нового складу ради. До неї увійшли 112 представників інститутів громадянського суспільства. Робота ради поділена на 20 профільних комітетів за різними напрямками”, – пояснює Мацюк.

Протягом останнього року діяльності громадська рада займалася такими питаннями, як розв’язання актуальних питань у соціально-економічній сфері життя області, зокрема: стан охорони здоров’я області, основні напрямки молодіжної політики, національно-патріотичного виховання, екологічну ситуацію та питання реалізації реформи децентралізації.

“Коли ми говоримо про співпрацю з громадськістю, коли ми говоримо про налагодження взаємодії з іншими областями, то приємно відзначити, що в Івано-Франківської області є досвід взаємодії з Донеччиною. Ще за першої каденції громадської ради, яка була створена у 2011 році, Франківщина запросила представників Донецької області. Тоді вони мандрували нашою областю, їм демонстрували ті здобутки, які у сфері громадянського суспільства були реалізовані. Результатом цього візиту стало підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю між громадськими радами двох областей”, – ділиться Мацюк.

У 2015 році вперше в обласному бюджеті були закладені кошти на розвиток громадянського суспільства.

“У програмі соціально-економічного та культурного розвитку області було розроблено нашим управлінням (управлінням інформаційної діяльності та комунікації ОДА – ред.) розділ “Розвиток громадянського суспільства”, під що було закладені кошти. І в рамках цього ми вийшли на кардинально інший рівень розвитку громадянського суспільства.

Одним з цікавих моментів досвіду був конкурс малюнків “Календар покоління гідності”, проведений у 2015 році – після Революції гідності. У той момент ми зрозуміли, що в Україні сформувалася генерація молоді для якої гідність є тим першим визначним поняттям, яким вони керуються у своєму житті. Тому підліткам було запропоновано показати, як вони бачать це у вигляді образотворчого мистецтва. На основі цих малюнків випустили календар”, – розповідає Мацюк.

Цей досвід, додає Ірина Мацюк, продовжувався й надалі: випустили календар, присвячений 105 річниці утворення Національної Скаутської Організації України “Пласт”, а також календар до 100-річчя утворення ЗУНР й проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР.

Крім того, в рамках програми “Відзначення в області 100-річчя утворення ЗУНР й проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР” на 2018-2019 роки, яку за участі громадськості розробили й затвердили рішенням обласної ради, випустили серію книг-спогадів “Звитяжці”, яка складалася з десяти частин.

“Зі свого боку ми готові для Донеччини передати подарункові набори цих книг”, – каже Мацюк.

Також в Івано-Франківську розробили декілька комплектів переносної виставки на тему вищезгаданих подій, яку передали районам області, де їх експонували в навчальних і музейних закладах, а також в закладах культури.

Крім цього, в області створили історичні книжки-розмальовки.

“Ми розуміємо, що є важливим виховання у підростаючого покоління національної свідомості. Але діти – це така категорія, яка потребує гри, яка потребує особливого підходу. Ці книжки були роздані представникам громадських організацій”, – пояснює Мацюк.

На 2020 рік було багато планів, ділиться Ірина Мацюк, але коронавірус вніс корективи в роботу управління – довелося переходити в режим онлайн.

“Виникають труднощі через те, що взаємодія з громадськістю потребує прямого контакту, але сподіваюся, що спільними зусиллями ми країна пройде цей етап і ми знову відновимо активну роботу”, – каже Мацюк.

На думку начальниці управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Донецької ОДА Тетяни Тюріної, Франківщина та Донеччина не дуже добре розуміють специфіку краю один одного. Втім області об’єднує прагнення працювати на єдину країну.

“Мені сподобалася теза про те, що ми можемо співпрацювати, наприклад, на підґрунті книговидання. Ми можемо ділитися книжками один одного, оскільки у нас, особливо в прифронтовій зоні, брак українських книжок. Також нам бракує живого спілкування, мріємо про те, щоб скасували карантин і ми зможемо залучити до обміну, наприклад, журналістів. У нас є можливості знімати програми на Франківщині й показувати тут – на Донеччині й відповідно запрошувати вас”, – каже Тюріна.

Також Тетяна Тюріна зазначила, для Донеччини було б корисно аби Громадські ради двох областей поспілкувалися.

“У нас йде процес становлення, дозрівання. Не по всім напрямкам ми маємо конструктив”, – пояснює представниця Донеччини.