Щоб показати реальний стан шкільної освіти Прикарпаття у галузі природничих наук, редакція видання GALKA.IF.UA разом з компанією ENSOF запускає спецпроєкт.
Читайте також: У міській лікарні №1 не вистачає ліків для хворих на COVID-19
У його рамках дізнаємося, який стан матеріально-технічного забезпечення у школах Івано-Франківська й району, як фінансується освіта в області, а також спробуємо розібратися, як вирішити питання якісного шкільного обладнання.
Довідково. Компанія ENSOF – найбільший український розробник і виробник обладнання для STEM та інклюзивної освіти, представлений торговельною маркою Interschool™. Компанія має найбільший у Східній Європі департамент досліджень і розробки освітніх рішень для шкіл та інклюзивних центрів.
Більшості з нас відома теза “шкільна освіта – інвестиції в майбутнє”. Згідно з науковим дослідженням ВООЗ та UNICEF, грошові інвестиції в охорону здоров’я та освіту є найбільш економічно вигідними. Причому, інвестуючи навіть у період кризи, ми отримаємо набагато більше, ніж віддамо.
“Один долар, інвестований в освіту в країнах середнього і вище середнього доходу, приносить близько п’яти доларів, а в країнах з низьким рівнем доходу (Чад, Непал, Сомалі) і зовсім дає 10. Зважаючи на цю статистику, Україна має всі шанси отримати назад у п’ять разів більше, за кожну одиницю, інвестовану в свою освіту”, – пише співзасновник компанії ENSOF Михайло Каліткін.
Існує така закономірність – чим критичніший стан економіки в країні, тим більшими будуть повернення від інвестицій в її освіту. Натомість бачимо, як у важкий період у багатьох бюджетних структурах України зменшується фінансування. А це, зі свого боку, негативно впливає на освітню галузь, яка навпаки має бути однією з пріоритетних.
Інвестуючи в освіту, можна покращити не тільки загальний стан профільних установ, але і їх матеріально-технічну базу, навчальну літературу і т.д. Окрім цього, учні матимуть можливість розвивати корисні та здорові звички завдяки веденню більш свідомого життя, з яким їх знайомлять учителі в повноцінних і відповідних навчальних умовах. Як кажуть фахівці, інвестиції в сферу освіти мають властивість кратного повернення економічних благ і, при цьому, відкривають можливості для розвитку здорової нації.
Як відомо, в освітньому процесі одну з основних ролей відіграє матеріально-технічна база. При наявності на уроці сучасної техніки, різноманітних ґаджетів та якісного обладнання, уроки можна урізноманітити, робити інтерактивними і дійсно захоплюючими. Хорошого оснащення особливо потребують кабінети з викладання природничих дисциплін, бо якщо учень матиме можливість наочно спостерігати певні фізичні закони, хімічні реакції і т.д., це викличе непідробний інтерес та бажання вивчити, зрозуміти суть явища.
Тому особливої уваги зараз надають STEM (S-science, T-technology, Е-engineering, М-mathematics) освіті, при якій у навчальних програмах посилюється природничонауковий компонент та сучасні технології. Проте не у всіх прикарпатських школах обладнання дозволяє проводити інноваційні уроки. І якщо у навчальних закладах міста є справді гарно оснащені класи, то більшість звичайних сільських шкіл користуються старою матеріально-технічною базою.
Щоб побачити, яке шкільне обладнання використовують учні на заняттях з природничих дисциплін, “Галка” завітала у ліцеї села Підпечери, що на Тисмениччині, та Івано-Франківська.
Директорка Підпечерівського ліцею Олеся Белей каже, що школа змушена користуватися старою матеріально-технічною базою, адже за останній час її оновлення не було.
“Використовуємо те старе, що маємо. Є різні муляжі птахів, макети грибів, моделі хімічних сполук… Маємо витяжну шафу, де проводили досліди. Колись у нас був дуже гарний кабінет хімії, біології, фізики, але зараз це вже все старе. Я пам’ятаю, що колись ми мали кожен на своїй парті набір різних речовин, щоб проводити досліди, зараз же діти такої можливості не мають. Фактично за останні роки, якщо є якісь оновлення, то вчителька хімії сама купує реактиви, наскільки це можливо. Так само і кабінет фізики – все старе, нового ми не маємо нічого. Намагаємося влаштовувати цікавинки для дітей, але обладнання з цих предметів справді ще давнє”, – розповідає Олеся Белей.
Директорка переконана – якщо оновити оснащення, то дітям буде набагато цікавіше вчитися, також викладачі природничих дисциплін хотіли би мати більше можливостей, щоб щось наочно показати дітям. Учень, котрий матиме змогу провести якийсь експеримент, буде заінтригований, захопиться навчальним процесом.
“Наші викладачі інколи возять дітей в університет Нафти і газу. Школярі дивляться на різну техніку, досліди, їм це подобається. Також маємо інший приклад, з чим можна порівняти. Завдяки освітній реформі, перші два класи нашого ліцею вже повністю забезпечені новою технікою. Отримане обладнання для НУШ – нові меблі, парти, техніка, телевізор, ноутбук – дозволяють проводити з дітьми сучасні заняття. Вчитель витрачає більше часу, щоб добре підготуватися до такого уроку, але дітям дійсно краще. Дитину зацікавлює, коли клас більш інноваційний. Хотілося би ще осучаснити навчання старшокласників”, – додає Олеся Белей.
Директор франківського ліцею №23 ім. Романа Гурика Микола Василик теж погоджується – щоб підвищити якість навчання, дитину потрібно зацікавити. Умови для вивчення природничих дисциплін у цьому навчальному закладі кращі. За словами керівника ліцею, кабінети хімії, фізики та біології тут оснащені на 100%, і це вже дає свої результати.
“Діти звикли користуватися новими сучасними ґаджетами, тому чимось старим їх не здивуєш. Впродовж останніх чотирьох років надходили кошти від Уряду. Спершу облаштували кабінет фізики, потім біології, і на початку 2019 року кабінет хімії. Отримували ці кошти, бо маємо переможців обласних етапів олімпіад, МАН, президентського стипендіата. Ще хочемо зробити новий кабінет географії, і тоді будемо повністю укомплектовані”, – каже Василик.
Директор зазначає, що з новим обладнанням процес навчання став цікавішим і для учнів, і для вчителів:
“Маємо різні хімічні набори, обладнання, реактиви, набори по електриці та механіці. Коли вчитель розказує і показує, як іде та ж зміна температури, то дитина аж захоплюється. Є планшет та різні давачі. Наприклад, давач Ph-cередовища. Поставив якийсь об’єкт, і зразу видно, як воно змінюється. Маємо датчики провідності, нові моделі, муляжі людських органів, найпростіших клітин”.
“Крім того, що показуємо моделі різних сполук, активно користуємося новими ґаджетами: є проєктори, мультимедійні дошки, ПК та інші пристрої. Це дуже зручно і корисно, кожен час має свої прогресивні риси. Також у нас живуть кілька пернатих друзів. Умови створюються для дітей прекрасні, головне – щоб вони мали бажання вчитися”, – каже Микола Василик.
Як бачимо, ситуація з матеріально-технічним забезпеченням у школах Прикарпаття є різною. Загалом міські навчальні заклади оснащені краще, ніж сільські. На перший погляд видається, що школам бракує фінансування. Це правда, але лише частково. Бо насправді кошти є, тим паче на місцях, в об’єднаних територіальних громадах… Втім про це ми поговоримо у нашому наступному матеріалі.
ФОТО ТИЖНЯ
