Старим речам – нове життя, або як працюють «ремонтні кафе»

03 Бер, 2021 18:54

Поділитись публікацією
Старим речам – нове життя, або як працюють «ремонтні кафе»

Наше життя постійно обертається навколо споживання. Ми все більше користуємося тільки новими товарами: від одягу, аксесуарів до дрібного кухонного, офісного начиння та великої техніки. А застарілі, з невеликими дефектами, зламані речі воліємо відразу викидати на звалище-смітник. У кращому разі, – відносимо їх у гараж, зносимо у підвал, заносимо на горища чи просто відвозимо увесь той «непотріб» на дачу. 

Завжди ж бо можна купити нову робочу техніку, ґаджети останньої моделі та одяг з актуальної колекції. Але чим частіше ми купуємо нові речі, тим більше викидаємо старі. І тільки збільшуємо кількість споживацького сміття та відходів, які шкодять екосистемі Землі та кожному з нас. 

Чи можна цьому зарадити? Так, можна. Сьогодні у світі набирають популярності різноманітні урбаністичні рухи, локальні ініціативи. Вони поширюють ідеї свідомого споживання, сприяють поширенню культури повторного використання старих речей і намагаються протидіяти негативним наслідкам масового споживання. Repair café, або «ремонтне кафе» – одна із таких ініціатив. 

То що ж таке repair cafе?

«Ремонтне кафе» – це відкритий майданчик, де кожний має змогу полагодити власні побутові, електричні чи механічні пристрої, меблі, одяг тощо. Це місце, де кожна стара річ отримує нове життя. І зовсім не важливо, що ви не маєте досвіду ремонту чи відповідних інструментів. 

Концепція repair cafе передбачає наявність фіксованого місця з усіма потрібними інструментами для ремонту та волонтерів з професійними навичками, котрі з радістю допоможуть кожному полагодити той чи інший предмет.

Вперше ідею «ремонтного кафе» реалізувала журналістка та екологиня Мартіна Постма. 18 жовтня 2009 року, в одному з амстердамських театрів, скооперувалися місцеві жителі, майстри-професіонали та волонтери, щоб дати старим та несправним предметам другий шанс. 

Подія виявилася на стільки успішною, що Мартіна Постма вирішила продовжувати розвивати та географічно розширюватися свій концепт. Незабаром вона створила некомерційну організацію Repair Café International, яка надає професійну підтримку всім, хто бажає відкрити власні «ремонтні кафе». Завдяки цій організації ідея «ремонтних кафе» збирає прихильників та однодумців у всьому світі. Так, у 2016 році у світі зареєстрували 1000 ремонтних осередків, а у 2018 – вже 1500. Сьогодні Repair Café International – це світова спільнота ентузіастів, винахідників і людей, які крок за кроком творять екологічне майбутнє. 

Чому ж ця ініціатива стала такою популярною та що у ній такого особливого? 

За словами Мартіни, «ремонтні кафе» вчать людей бачити своє майно в новому світлі, переглянути його цінність, важливість повторного використання. Repair cafe змінює мислення людей, і що важливо допомагає популяризувати ідеї сталого суспільства та свідомого споживання. 

Також «ремонтне кафе» – це можливість безкоштовно відремонтувати поламані речі та улюблені предмети; навчитися чомусь новому, просто цікаво провести свій час; познайомитися та згуртуватися з однодумцями та мешканцями свого району, містечка чи міста.

«У Європі цей формат часто використовують муніципалітети, бо він дуже ефективний для того, щоб люди об’єднувалися та проводили час разом. «Ремонтні кафе» впроваджуються у різних мікрорайонах, містах, соціальних центрах, щоб люди могли вчитися лагодити свої речі та спілкуватися між собою. Це чудовий формат, де поєднуються, зустрічаються та комунікують між собою різні покоління», – ділиться власним досвідом кураторка MetaLab Анна Доброва.

Не менш важливим є екологічний аспект концепції. Завдяки довшому використанню предметів, ми зменшуємо кількість власних відходів та скорочуємо обсяги сировини та енергії, необхідні для виготовлення нових продуктів. Наприклад, це зменшує викиди в атмосферу вуглекислого газу, оскільки виробництво нових продуктів та перероблення старих спричиняє великі викиди СО2.

Добре, то як працюють «ремонтні кафе»?

Все доволі просто. Існують різні формати «ремонтних кафе»:

– класичний формат із фіксованим місцем та постійною датою проведення;

– формат періодичних чи постійних воркшопів, майстер-класів та зустрічей; 

– як окрема частинка урбаністичного фестивалю.

Та насправді всі формати мають однакові мету, послідовність роботи та можливості використання. Наприклад, ви маєте несправний електричний чайник і хочете його відремонтувати. Для цього ви знаходите де та коли у вашому місті працюватиме «ремонтне кафе» і просто туди йдете (тільки не забудьте з собою взяти чайник).

У місці, де знаходиться repair cafе, ви знайдете всі необхідні інструменти та матеріали для ремонту вашого чайника. А полагодити його можете самотужки або з допомогою інших учасників чи майстрів, котрі володіють відповідними навичками ремонту. Ось так легко і майже без зайвих зусиль. 

Загалом у «ремонтному кафе» можна ремонтувати будь-що: електроприлади, одяг, меблі, посуд, велосипеди, побутову техніку іграшки та безліч інших предметів. 

А в Україні є щось подібне?

Тенденції свідомого та екологічного споживання також набирають популярності й серед українців. А ось повторне використання речей – явище взагалі для нас не нове. Ще наші бабусі та дідусі ремонтували старі стільці та пришивали нові «латки» на свій домашній одяг. На жаль, робили вони це не через високу культуру використання старого, а через відсутність можливості купити нове.  

Сьогодні ж концепт «ремонтного кафе» реалізує франківська команда Відкритого цеху «Парасолька» у форматі одиничних воркшопів з ремонту та реставрації меблів. Проєкт реалізується завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у партнерстві з  Garage Hub (Харків), #EPAUI.

«Завдання цієї програми – через простір та сучасні інструменти розвивати у людей навички ремонту, показувати цінність тих речей, які у нас вже є. Ми хочемо  підвищити обізнаність учасників стосовно впливу на довкілля речей, якими ми користуємося, а також мотивувати їх до зміни звичної схеми споживання», – зазначила проєктна менеджерка Відкритого цеху «Парасолька» Мар’яна Баран. 

Та на цьому команда «Парасольки» зупинятися не збирається. Вони планують надалі проводити такі воркшопи регулярно та організовувати дні відкритих дверей, щоб гуртувати все більше мешканців міста навколо ідей свідомого споживання та культури використання старих речей. 

«Мені здається, що “Парасолька” – хороша платформа для цього. Тут є доступ до обладнання, інструментів та потрібної експертизи. А також вже є приклад реставрованих меблів заводу, що тільки додавитиме мотивації іншим», – додала Мар’яна.

Текст: Любомир Гураль