Як стрес впливає на зір і що з цим робити: пояснює франківська офтальмологиня Наталія Чеботарьова

Автор: Зелінська Тетяна

14 Лют, 2025 11:51

Поділитись публікацією
Як стрес впливає на зір і що з цим робити: пояснює франківська офтальмологиня Наталія Чеботарьова

Чи може стрес впливати на зір, викликати помутніння або навіть стати причиною серйозних офтальмологічних проблем? Як довготривале нервове напруження змінює роботу судин очей та які симптоми можуть вказувати на погіршення зору? Ці питання стають особливо актуальними в сучасному світі, де хронічний стрес став нормою для багатьох.

“Галка” поспілкувалася з франківською офтальмологинею мережі оптик “Окуліст”, лікаркою вищої категорії Наталією Чеботарьовою, яка пояснила, як нервове напруження впливає на здоров’я очей, чому стрес може бути тригером серйозних зорових порушень і як правильно піклуватися про свій зір у складних життєвих умовах.

– Чи дійсно стрес може впливати на зір, і якщо так, то яким чином?

– Науковці стверджують, що існують дві форми стресу: еустрес і дистрес. Еустрес можна ще назвати “швидким стресом” – це миттєва реакція на певне задоволення, здивування або навіть переляк. У такому випадку переважно працює гормон адреналін. Адреналін впливає на судини, викликаючи швидку реакцію організму.

Існує також дистрес, при якому домінує гормон кортизол. Він порушує обмін речовин, зокрема жировий обмін та обмін глюкози, що призводить до довгострокових змін у тканинах.

Мені, як лікарю, здається, що обидва види стресу не є корисними. Вплив цих гормонів на судини призводить до їх звуження: різкого – у випадку адреналіну, повільного, але тривалого – у випадку кортизолу.

Якщо заглибитися в анатомію, то найтонші судини в нашому організмі знаходяться в нирках, сітківці ока (особливо в макулярній зоні) та головному мозку.

Стрес звужує судини, що порушує кровопостачання та призводить до зниження зору. Довготривалий стрес під впливом кортизолу поступово звужує судини та порушує обмін речовин, що погіршує живлення клітин, зокрема в макулі – ділянці ока, яка відповідає за центральний зір.

– А якщо під час стресу у людей з’являється помутніння в очах або зірочки – це також через погіршене кровопостачання?

– Ці “зірочки” називають фотопсіями. Вони з’являються, коли певна ділянка сітківки не отримує достатньо поживних речовин. У такому випадку можуть виникати світлові спалахи, точкові блискавки або відчуття затуманення зору – особливо якщо в порушенні кровообігу задіяна значна кількість клітин.

– Які ще симптоми можуть свідчити про те, що стрес впливає на зір?

– Перш за все, це нечіткість зору або викривлення контурів об’єктів. Наприклад, людина дивиться на дверну раму, але вона здається їй нерівною. 

Також серед симптомів можуть бути подвоєння зображення, яке пацієнт не завжди може одразу пояснити, або загальна розмитість зору. Часто люди просто кажуть: “Я погано бачу”. Саме тому важливо перевіряти бінокулярний зір. 

За останні три місяці у мене було два випадки, коли у пацієнтів виявили порушення бінокулярного зору, що не було пов’язане з органічними змінами в очних тканинах, а виникло через зміни в роботі головного мозку. Я пояснюю пацієнтам, що мозок – це наш персональний комп’ютер, і під впливом стресу він теж може “давати збої”, що потребує відповідного лікування.

Таким чином, основні симптоми впливу стресу на зір – це затуманення зору, “блискавки/зірочки” перед очима, порушення чіткості контурів предметів і подвоєння зображення.

 

– Чи може хронічний стрес призводити до серйозних офтальмологічних проблем?

– Не просто може – він дійсно до цього призводить. Я завжди кажу, що якщо ви хочете відтермінувати потребу в окулярах для читання, ведіть здоровий спосіб життя: займайтеся спортом, більше часу проводьте на вулиці, спілкуйтеся з близькими, наповнюйте життя позитивними емоціями. Фізична активність сприяє виробленню гормонів, які знижують рівень стресових гормонів у крові. Наприклад, спочатку активізується окситоцин, а потім – ендорфін, що допомагає організму боротися з надлишком кортизолу.

Проте самих лише вправ для очей недостатньо. Важливо перевіряти стан судин ока та, за необхідності, застосовувати відповідні медикаменти.

– Які захворювання можуть виникати внаслідок стресу?

– Серед можливих патологій:

  • Макулодистрофія – порушення функції тканин макули (центральної зони сітківки).
  • Тромбози та емболії – інсульти, які трапляються безпосередньо в судинах ока. Наприклад, тромбоз магістральних судин або емболія центральної артерії сітківки – це гострі стани, які потребують невідкладної допомоги впродовж першої години.
  • Диплопія – подвоєння зображення через проблеми з бінокулярним зором.

– Як нервове напруження впливає на внутрішньоочний тиск? Чи може стрес бути тригером глаукоми?

– Так, стрес може підвищувати артеріальний тиск, що своєю чергою впливає на внутрішньоочний тиск. Особливо це стосується людей, схильних до гіпертонічної хвороби. Глаукома – підступне захворювання, адже його найпоширеніша форма, відкрита кутова глаукома, розвивається безболісно. Людина може просто відчувати легке затуманення зору, не звертаючи на це уваги. Саме тому я раджу регулярно перевіряти зір окремо для кожного ока.

– Чи побільшало випадків стресових уражень очей після початку повномасштабної війни у ваших пацієнтів?

– Так, безперечно. Я помітила значне збільшення кількості судинних порушень. Також багато людей скаржаться на синдром сухого ока – печіння, почервоніння, відчуття “піску” в очах. Це пов’язано з тим, що люди годинами читають новини, напружено вдивляються в екран, забуваючи кліпати. Навіть у дітей зараз частіше діагностують синдром сухого ока через дистанційне навчання та надмірне використання гаджетів.

– Чи можливо відновити зір після стресових перевантажень? Які методи корекції або профілактики Ви рекомендуєте?

– Оптична корекція спрямована, передусім, на те, щоб створити умови для максимального зорового комфорту й забезпечити 100% якість зору. Також важливо контролювати очний тиск, щоб визначити, чи потрібне його додаткове коригування.

Окрім цього, значну роль відіграють обмін речовин і стан судин в оці. У цьому допомагають додаткові обстеження, такі як томографія ока, ангіографія або томографія сітківки. Вони дозволяють оцінити стан судин і, за потреби, призначити препарати для їх зміцнення, покращення кровообігу або нормалізації обмінних процесів у сітківці.

– Які поради Ви б дали людям, які багато працюють за комп’ютером і постійно відчувають напругу?

– Насамперед, варто пройти обстеження в офтальмолога. Часто люди вважають, що добре бачать, однак це може бути помилкове враження. Важливо перевірити не лише зір на відстані, а й якість бачення зблизька, адже акомодація (здатність ока фокусуватися на різних відстанях) у кожної людини індивідуальна.

Сучасна оптична корекція дозволяє виготовляти окуляри з підтримкою акомодації. Вони забезпечують комфортний зір на різних відстанях, що особливо важливо для тих, хто працює за комп’ютером. До речі, компанія Zeiss наразі пропонує знижку 20% на замовні складні лінзи з підтримкою акомодації (акція триває до 8 березня).

– Чи є вправи або техніки, які допоможуть підтримати здоров’я очей у контексті стресу?

– Існує чимало методик – Бейтса, Норбекова, окуляри Федорова тощо. Як лікар, я аналізувала їх, щоб рекомендувати пацієнтам лише ефективні вправи.

Дві найбільш дієві техніки, які я раджу:

  1. Пальмінг – техніка розслаблення очей. Треба розігріти долоні, накрити ними очі й залишатися так до моменту, коли з’явиться відчуття повної темряви. Доведено, що в цей момент відбувається повне розслаблення сітківки та м’язів ока.
  2. Часте кліпання – протягом хвилини кожні пів години. Це допомагає зволожити очі та зменшити напругу.

Також корисно робити рухові вправи: повертати голову, залишаючи погляд зафіксованим на моніторі, поєднуючи це з кліпанням та легким масажем шиї. Це сприяє покращенню кровообігу й знімає напругу.

– Як часто варто відвідувати офтальмолога людям, які працюють у стресових умовах?

– Якщо з’являються нові симптоми (наприклад, погіршення зору, біль в очах, почервоніння), варто звернутися до лікаря негайно – у перші години після появи проблеми.

Якщо у людини вже є діагностовані порушення зору або були певні призначення, контрольний огляд слід проходити не рідше, ніж раз на пів року. Це допоможе вчасно скоригувати лікування й уникнути ускладнень.

  • Оптика “Окуліст” у соцмережах – https://www.instagram.com/if_oculist/ 
  • Як зв’язатися: +380669492676
  • Адреса: Івано-Франківськ, вул. Галицька, 64

Реклама

Читайте також: Дитячий зір під контролем: рекомендації від офтальмологині Наталії Чеботарьової з мережі "Окуліст" (ФОТО)