Світлана Тарабарова – українська співачка, композиторка та авторка пісень розповіла про свій свідомий вибір говорити українською, про сім’ю, яка залишилась в окупованому Херсоні, а також про концерти для українських військових.
Читайте також: “Я не відпускав його, він мене надурив”, – лідер “Другої Ріки” Харчишин про службу сина в ЗСУ (ВІДЕО)
Про це вона розповіла у проєкті “Розмова” своєму колезі, відомому франківцю Сергію Лиховиді.
Вона пригадала, що разом з чоловіком і двома малими дітьми виїхали з свого будинку під Києвом в короткій перерві між обстрілами.
“Ти вперше в житті розумієш, що все величезне життя твоєї родини вкладається у маленьку валізу…І час, коли ти виїжджаєш, складає 5 хвилин між обстрілами”, – каже Світлана.
Родина близько доби в дорозі вирішувала, куди їхати, і шукала житло – так опинилася в Івано-Франківську. Пояснила, що закордон не поїхала, бо там не змогла б жити в цей час, пише “Галка”.
“Війна не почалася 24 лютого, а в 2014 році. Тоді ми з чоловіком об’їздили майже всі військові частини, співали на “0”…Тому я не змогла виїхати закордон зараз. Тут я можу підтримати бойовий дух. В тиждень 5-6 концертів для військових ми маємо. Я це не викладаю в соцмережі, бо не можна публікувати обличчя військових, по-друге – ну навіщо? По-третє, там (закордоном, прим. Галки) ти ще гостріше відчуваєш війну. Тут ти можеш піти до волонтерів, посміятися, пожартувати. Ти вже відчуваєш, що ти потрібен, ти вдома. Це відчуття – неймовірне. Коли ти вдома. Технічно я не в своєму будинку, але тут відчуваєш силу”, – додала Тарабарова.
Співачка згадала дитинство у рідному Херсоні. Раніше вона та родина спілкувалися російською мовою. Та Світлана перейшла на українську після подій 2014 року – цілком свідомо. Зараз її рідні залишаються в окупованому росіянами місті – через хворобу батька вони не можуть виїхати. Туди фактично не потрапляють українські товари і ліки, але люди тримаються і чекають на звільнення від окупації.
“Окупація їх не налякала, а об’єднала. В місті відбуваються жахливі речі – орки викрадають людей з квартир. Але Херсон вистоїть. Прапор там досі український”, – каже Тарабарова.
Авторка пісень впевнена – українці ніколи не пробачать росії звірств, які ті вчинили.
“Український народ ніколи не пробачить. Ми бачили фотографії з Бучі, Ірпіня, Гостомеля. Але ми ще не бачили фотографії з Маріуполя, Харкова. Коли ми переможемо – спочатку ми будемо радіти, а потім ми знову будемо плакати, і відбудовувати. Зрозуміємо ввесь той обсяг біди. Зруйновані долі мільйонів родин”, – впевнена Світлана.
Тарабарова зізналася, що її хвилювало величезне відчуття провини. Адже її рідні у Херсоні під обстрілами, а вона у Франківську, у відносній безпеці. З цим відчуттям до кінця не справилася і зверталася до психолога.
“Я потрібна своїм дітям. Я мама, мій фронт – мої діти. І я маю посміхатися, гратися з ними, казати їм доброго ранку, навіть якщо для мільйонів він не добрий. Чому? Тому що в них все житття попереду, і треба боротися за це життя. Тому всім мамам раджу поменше читати новини”, – вважає Світлана.
Артистка впевнена – Україна вже перемогла у війні з росією. Не лише ментально – з нашою країною ввесь цивілізований світ.
“Ми – добро. Добро завжди перемагає зло. Для мене буде перемогою – припинення вогню, повернення нашої території. Це складно. Давайте вірити в краще. І не здаватися. Після перемоги поїду в Херсон, вийду на площу, візьму свій мікрофон, скажу “Слава Україні, Херсон! Візьму маму, тата, обійму сестру. Дах зірве всім нам, будемо бігати, кричати, і це буде нормально, це буде ейфорія, але ми мусимо це зробити. Я бачу, як ми це зробимо. Треба вірити. Віра – це неймовірна сила, яка дає фізичну силу”, – каже співачка.
Як пояснює “Галці” автор відеопроєкту Сергій Лиховида, «РОЗМОВА» – це не класичне інтерв’ю, це відверта та щира розмова двох людей про всі ті події, які зараз відбуваються в Україні.
“Мені, як і кожному українцю, хотілося поговорити про те, що відбувається в країні. Багато емоцій, думок. Втім не хотів, щоб це асоціювалося зі словом “інтерв’ю”. Це саме розмова – така, яка можу бути на кухні між двома друзями. Тому така проста, але водночас відповідаюча суті проєкту назва.
Ми говоримо про важливі, серйозні речі, але при цьому намагаємося не відходити від світлої сторони, намагаємося інколи й посміхатися, адже це ті емоції, які допомагають справлятися. Намагаємося через камеру донести посил, що все буде добре, ми переможемо!”, – ділиться Лиховида.
Ведучий додає, героїв своїх програм обирає серед людей, які на культурному фронті, у соціальному житті України роблять вагомий вклад. Також у планах розмови з політиками.
ФОТО ТИЖНЯ
