Сила не в м’язах, а в техніці: як у Брошнів-Осаді Тетяна Мельник навчає дітей дзюдо (ФОТО)
У Брошнів-Осадській ДЮСШ майже 20 дітей навчаються бойового мистецтва дзюдо. Техніці цього виду спорту їх навчає майстер спорту Тетяна Мельник.
Про це пише Галка з посиланням на Брошнів-Осадську територіальну громаду.
Дзюдо, як і бокс, належить до бойових видів мистецтва. Однак між ними є суттєві відмінності. Якщо бокс — це насамперед мистецтво потужних ударів і швидких реакцій, то дзюдо, що має японське коріння, базується на техніці, рівновазі та вмінні використовувати силу суперника проти нього самого. Тут перемагає не стільки м’язова сила, скільки майстерність, точність і спокій.
Від легкої атлетики до дзюдо
Тетяна Мельник спортом почала займатися з шостого класу – спочатку це була легка атлетика, штовхання ядра. Тренувалася у Рожнятівській ДЮСШ під керівництвом Ярослава Федорина. А вже у восьмому класі її зацікавили бойові види мистецтва – дзюдо та самбо.
Після закінчення школи вона вступила до Івано-Франківського коледжу фізичного виховання, який закінчила у 2014 році, отримавши фах тренера-викладача. Того ж року виконала норматив майстра спорту з боротьби самбо і вступила в Івано-Франківський національний університет імені Василя Стефаника на факультет фізичного виховання.
У 2017 році Тетяна розпочала свою тренерську діяльність – працювала в Рожнятівській ДЮСШ на базі Спаської школи, де виховала двох талановитих дівчат – Діану Медвідь та Марію Медвідь, які виконали нормативи кандидатів у майстри спорту. Згодом, у 2020 році, перейшла працювати в Долинську ДЮСШ, а з 2023 року – працює у Брошнів-Осадській ДЮСШ.
Дівчата не поступаються хлопцям
У Брошнів-Осадській ДЮСШ у 2021–2022 роках діяла секція з вільної боротьби, де молодь тренував Анатолій Вороняк. А вже у 2023 році стартували заняття з боротьби дзюдо під керівництвом Тетяни Мельник – спершу за сумісництвом, а згодом на постійній основі.
Нині у групі Тетяни Василівни займається майже 20 дітей – учні 1–9 класів Брошнів-Осадської ЗОШ. Тренування проходять тричі на тиждень по одній годині, а діти поділені на дві вікові групи. Серед переважно “хлопчачої” команди є й дві дівчини – першокласниця Олеся Гупало та шестикласниця Богдана Шмат.
“Дівчата абсолютно не поступаються хлопцям у техніці, а подекуди навіть виконують прийоми краще”, – усміхається тренерка.
Що ж приваблює дівчат у такому складному виді спорту?
“Найчастіше вони пояснюють, що йдуть у дзюдо, щоб навчитися самозахисту. Але з часом це переростає у внутрішню силу, витримку, вміння приймати рішення й проявляти характер. Для хлопців же боротьба – це насамперед випробування себе, виховання сили волі, витривалості та самодисципліни”, – ділиться спостереженнями тренерка.
Техніка важливіша за силу
За будь-якими спортивними досягненнями стоїть щоденна наполеглива праця. Перед тим як опанувати навіть один прийом дзюдо, діти виконують численні вправи на розминку – під уважним поглядом тренера. Лише потім відпрацьовують техніку в парах.
“У дзюдо працює не сила, а техніка”, – наголошує Тетяна Василівна.
А завершується тренування легкою розминкою для розслаблення м’язів.
Наприкінці заняття Тетяна Василівна жартома запитала учнів:
“Ну що, тепер хочете відпочити чи гратися в телефонах?” Діти дружно підняли руки вгору – означало це одне: “Так, хочемо відпочити!”
І справді, після такої праці відпочиває не лише тіло, а й душа.
ФОТО ТИЖНЯ
