Роман Зінченко останніх 15 років працює над енергоефективністю та сталою енергетикою (енергетика отримана з вітру, сонця, води – ред.) й доносить їх важливість українцям. Спільно із братом Роман Зінченко заснував громадську організацію Greencubator, що сприяє розвитку “зеленої” економіки в Україні та Східній Європі. Проєкти Greencubator зосереджені на ідеях, що мають на меті створення наступного технологічного прориву в енергетиці.
В Івано-Франківську Роман Зінченко провів лекції, де також поспілкувався з містянами на тему “Енергетика та поведінкова економіка: як споживачі можуть допомогти енергосистемі пережити зиму”.
“Галка” підготувала основні меседжі із лекції співзасновника Greencubator-а.
Відмінність енергетичної кризи 2022-2023 та 2024 року
Роман Зінченко каже, що відмінність обстрілів 2022-2023 року від обстрілів у 2024 році з точки зору енергосистеми полягає у тому, що раніше росіяни намагалися пошкодити енергосистему, а зараз вони нищать генерацію.
Енергія є послугою. Для того, щоб передати кіловат, має бути інструмент, який називається мережа: є розподільчі мережі і транспортна мережа – це обленерго та Укренерго. Вони забезпечують енергію, як послугу. Тобто росіяни били у 2022-2023 роках по енергетиці як по послузі, дестабілізуючи систему.
Цього року росіяни працюють на знищення товарної бази, тих потужностей, які безпосередньо виробляють енергію. Тобто, забирають спроможність виробляти електроенергію.
“2022-2023 рік ми пройшли. Надзвичайними зусиллями енергетиків ми справилися з тим завданням, щоби пройти. В мене декілька моїх друзів працюють в секторі, які займаються транспортуванням грандіозних автотрансформаторів, відбудовою мереж. По всьому світу вони шукають, де їх купити. Особливість полягає в тому, що ми зараз в ситуації, якої не було навіть за Другої світової війни. Рівень руйнувань, які є в українській енергетичній системі, є глибшим, складнішим і важчим ніж в багатьох країнах, які пройшли Другу Світову. Сама транспортна мережа працює. Я дивився інтерв’ю кількох своїх знайомих й вони сказали, що якби в нас не було обмежень по генерації, то місто Харків, наприклад, було би повністю без графіків та повністю отримувало електроенергію.
Подивімось на іншу складову цієї історії. В нас бракує товару, ми відбудували наскільки могли мережу, яка в принципі була зорієнтована на те, щоб пережити атомну війну, але наша проблема в тому, що мережа суперцентралізована і відповідно кількома ракетами можна знищити значну частину енергомереж”, – розповідає Роман Зінченко.
Здоров’я енергосистеми у стабільності
Українська об’єднана енергетична система до початку повномасштабного вторгнення мала встановлену потужність 52 гігавати. З вторгненням значна частина потужностей окупована. Наприклад, дві найбільші станції Європи: Запорізька атомна і Запорізька теплова. До повномасштабного вторгнення атомна генерація забезпечувала 55-60% нашого споживання. 33-34% було на тепловій генерації і гідрогенерації, яка забезпечувала ще 10%. Решта – відновлювані джерела: сонячні, вітрові, малі гідроелектростанції.
Здоров’я енергосистеми полягає у стабільності та збалансованості, яка полягає в тому, щоб в єдиній системі в будь-який момент була відповідність між тим обсягом електроенергії, яка виробляється і тим, яка споживається. Якщо цей баланс порушується, система починає втрачати стабільність. У цьому випадку, за словами Романа Зінченка, найгірший сценарій, якого бояться всі енергетики – це розпад енергосистеми на регіони, так зване регіонування.
“Українська об’єднана енергосистема має у своєму складі атомну генерацію, яка у нас є основою, яка забезпечує те, що називається базове споживання. Особливість атомної генерації у тому, що вона не любить сюрпризів, а любить працювати рівно, без ривків. Тобто, ви не можете атомний реактор туди-сюди включати”, – каже співзасновник Greencubator-а.
Сонце стає другом
За словами Романа Зінченка, українські почали більше інвестувати у сонце:
“Сьогодні сонячні електростанції, яких енергетики, які працюють в Укренерго, не дуже люблять, вони є нашою великою підстраховкою. Я готував статтю, яка називається “Енергетична зима починається в серпні”, та вона почалася набагато раніше. Думаю, що в серпні буде найважче через піки споживання. Зазвичай, у серпні пікові температури. Це означає не лише використання побутових кондиціонерів, а охолодження холодних цехів м’ясо- і молококомбінатів, АЕС, ТЕС, офісних центрів, концертних залів, холодильники супермаркетів та аптек і всіх тих підприємств, де має бути витриманий температурний режим. Вони шалено починають споживати енергію, але сонце стає другом, тому що в цей момент сонячна енергетика “паше” прекрасно”, – каже Роман Зінченко.
Чому експорт це не зрада, і експортована енергія те саме, що експортований айтівець?
Роман Зінченко наголосив на тому, що експорт важливий. Що експортована енергія, що експортований айтівець, везе у країну валюту.
“Та зараз у нас, на жаль, немає чого експортувати. Зараз ми стаємо з енергопрофіцитної енергодефіцитною економікою. Кожного дня ми вимушені імпортувати та залучати так звану аварійну допомогу, яка, на щастя, можлива через те, що Україна є частиною “енергетичного Євросоюзу”. На жаль, ми не використовуємо весь потенціал імпорту, але з іншого боку, це доволі дорога історія і ми маємо розуміти, що нас чекають десятиліття енергетичної інфляції. Велика кількість енергетичних активів, які були знищені, збудовані, в основному, в радянські часи і треба буде будувати багато нових потужностей”, – каже Зінченко.
Чому люди важливі для об’єднаної енергосистеми?
Диспетчерські щити в Україні старі. Роман каже, що частина з них зроблена ще у радянські часи. На них можна помітити абревіатури ГРЕС (Государственная районная электростанция) це означало, що енергосистема мала забезпечувати певний район.
50 Герц – це показник стабільної генерації. Коли є перегенерація або брак, то диспетчер має вживати всіх заходів, які потрібні для того, щоб тримати показник в нормі – на 50 Герц. Диспетчери мають два ключових інструменти. Перший полягає в тому, щоби задіяти недозадіяні потужності. Друга складова: диспетчер може впровадити обмеження, які можуть бути планові або аварійні.
“Проблема обмежень у тому, що це робота рубильника. Диспетчер, виходячи з статистики по тому, скільки споживає електроенергію той чи інший район міста, та чи інша вулиця, приймає рішення, яке потрібно для того, щоб зберегти цілісність енергосистеми. Знову ж в ньому є ось цей основний показник – 50 Герц”, – каже Роман Зінченко.
Лектор каже, що помилково називати відключення світла блекаутами, оскільки це контрольована системна діяльність з підтримки цілісності енергосистем. Найгірша ситуація, яка може бути в цьому секторі, це системна аварія, розклад енергосистеми на окремі райони.
“Це погано. Тому що диспетчер – це диригент. Для того, щоби всі станції працювали в єдиному оркестрі, щоб всі ці показники збігалися. Бо запуск енергосистеми – це насправді доволі складне завдання. Дуже часто енергетики, маючи інформацію від ППО, превентивно відключали частину енергосистеми для того, щоб запобігти більш серйозним пошкодженням, і потім її повертали. У листопаді 2022 року, коли були руйнування частини мережі передачі, призвели вперше до такого явища, як аварійна зупинка атомних електростанцій. Тобто, ми ввійшли в ситуацію, коли вся атомна генерація України була зупинена. В цей момент енергетикам потрібно було провести надзвичайно важливу роботу по перезапуску систему. Механізм полягає у поступовому відновленні функціонування енергосистеми.
Спершу її треба заживити. Але чим, тепловою? Теплова – це великий чайник, який ми кип’ятимо. Пара поступає на турбіну, яка крутить генератор. Але для того, щоб ця штукенція працювала, нам треба змолоти вугілля, щоб запустити величезний механізм циркуляційних насосів. Підняти в роботу один тепловий блок – це десь близько 400 тисяч гривень і також нормальний імпульс енергії. Цей оркестр починає грати разом, після того, ми вдаємося до гідроелектростанції – там черговий інженер підходить і відсовує засувку. Спочатку ми дали енергію на теплові блоки, теплові блоки дали енергію в мережу, шляхом цієї мережі ми підняли атомні блоки і потім ми починаємо включати так званих сталих споживачів: метрополітени, комунальний транспорт, промислові підприємства, тому що вони не скачуть і їм можна видати рівний трафік живлення, бо атомна станція любить стабільність”, – каже Роман Зінченко.
Як вирулити і допомогти котику Графіку?
Укренерго, щоб продемонструвати скачки споживання електроенергії, перенесли графік у зображення кота. Назвали його Графіком. На зображенні його вух пояснювали, що це споживачі, коли вмикають духовку, електрочайник, кондиціонери й інших “енергетичних монстрів”. Енергетики казали, що котик Графік переїдає й закликали нас не годувати його, бо енергосистемі важко. Лектор каже, що з рисі цього котика треба перевиховувати на британця чи шотландця, або ж на щось висловухе. Важлива складова у тому, щоб графік рухався у сторону британця – нічний тариф. Зокрема, шляхом розумного навантаження можна розвантажувати мережу.
“Бойлер – це шалений чайник, а також термос. Тобто він фактично акумулятор, а ще в ньому є ще одна магічна штука – він машина часу. В принципі вам без різниці, коли працював ваш бойлер. В нас впроваджений вдома протокол, поки що його відключення вручну. Але важливо не тільки вчасно вимкнути, але і вчасно ввімкнути, але це простіше, коли це Smart бойлер. Потужність бойлера 2 кВт. Коли ми пересунемо на нічне споживання тисячу бойлерів для енергосистеми це 2 МВт. Начебто не сильно багато, але якщо ми пересунули десять тисяч – раптом в системі вдень вивільнилося 20 МВт. А якщо ми взяли і 100 000 бойлерів пересунули на нічне споживання, в нас з’явився вільний один вугільний блок”, – пояснює Роман Зінченко.
Ще одними енергомонстрами лектор називає пральну та посудомийну машину, яка складається із двох механізмів: один крутить, інший гріє. Одна з найпоширеніших помилок споживачів – використовувати невідповідні режими.
“Не весь одяг потребує делікатного режиму і високої температури. Порада ставити на низькотемпературні режими з відкладеним пранням. У мене посудомийка та пралка працюють виключно вночі. Котик Графік дуже просить прийти додому і подивитися, де в пралки таймер і поставити її на нічний режим”, – каже лектор.
Ще Роман Зінченко каже, що споживачам слід визнати, що електроенергія є сезонним продуктом, і в неї є сезонність. Вночі в електроенергії є низький сезон.
“Проте, проблема Української держави полягає в, тому що вона цього не визнає. Кабмін не зробив основного, що він би мав робити – він не скасував покладені соціальні обов’язки (механізм компенсації тарифу для побутових споживачів шляхом комерційного тарифу)”, – пояснює Роман Зінченко.
Енергосистема потребує гнучкості. Як висновок, щоб цього досягти, треба датиїй два дві послуги: генерацію та страховку, яка залежить від споживачів: розумне використання приладів, а також встановлення розумних приладів обліку, які обмежують використання електрики. Також лектор наголосив, що запровадження цих Smart послуг важливий крок для того, щоб реалізувати національну стратегію з розвитку розумних мереж в Україні, яку Кабмін затвердив у 2021 році.
ФОТО ТИЖНЯ
