Депутат Івано-Франківської обласної ради від “Платформи громад”, голова комісії з питань захисту прав людей, законності та правопорядку обласної ради Тарас Виноградник розповів в інтерв’ю “Галці” про роботу депутатів восьмого скликання, проблеми та розвиток громад Прикарпаття.
Читайте також: “Платформа громад” ініціює створення вільної економічної зони в Івано-Франківській області
Він прокоментував, чи потрібен області кредит у 300 мільйонів на ремонт доріг, розказав про нову Антикорупційну програму та про перевірку комунальних підприємств облради.
– Нещодавно з Вашої ініціативи була створена тимчасова комісія, яка перевіряє діяльність комунальних підприємств облради. Але ще не всі розуміють, для чого і чому її створили. Розкажіть про цю ініціативу більше.
– Тимчасова контрольна комісія Івано-Франківської обласної ради наразі перевіряє тільки три комунальні підприємства: комунальне підприємство з експлуатації майна, “Облагроліс” та КП “Центральна закупівельна організація”. Коли я виступив з цією ініціативою її створення, був певний супротив у сесійній залі, колеги не розуміли навіщо і що перевіряти. Але уже в ході роботи усі зрозуміли, що це було дійсно необхідно. Ми почали копати – а там просто непочатий край роботи. До речі, членами комісії є представники всіх фракцій, які представлені в обласній раді.
– Які порушення, чи навпаки позитивні сторони, Ви побачили у роботі цих підприємств?
– Згідно з законом про місцеве самоврядування, поки не закінчила роботу комісія, я не можу розголошувати деталі. Я б не хотів виглядати таким популістом, який “жарені-смажені” факти розказує. Наразі тривають перевірки.
Можу сказати, що ми вже виявили факти порушення в діяльності керівництва комунальних підприємств, невиконання законів України, невиконання рішень сесій обласної ради.
Тобто виходить що вони не виконують рішення організації, яка утворила ці підприємства і має контролювати їх діяльність. Це перша складова.
Друга складова – ми зрозуміли, що не всі підприємства працюють ефективно і їх діяльність не завжди є економічно доцільною. Наприклад, одне з підприємств здійснює свою діяльність і у нього є дохідна частина в 30-40 мільйонів в рік, а вони ще з обласного бюджету просять гроші, ми їх дотуємо. Водночас у нас (у обласної ради) немає грошей на виконання якихось соціальних програм: школи-інтернати, садочки, дитячі санаторії, навіть програми духовного життя чи програми “Чиста вода”. А ми даємо гроші на утримання цих підприємств, хоча вони заробляють гроші, або неефективно використовують зароблені гроші. Тому попередньо такі висновки є.
Думаю, що ми ще проголосуємо на сесії, аби доповнити перелік комунальних підприємств, які ми хочемо перевірити. Звіт плануємо на вересень, за рішенням сесії комісія працюватиме до першого вересня. Якщо необхідно, то ми можемо продовжити свою діяльність, або підготуємо звіт та пропозиції на розгляд сесійного залу звісно поінформуємо громаду.
– Де, на вашу думку, є найбільше проблем у комунальних підприємствах?
– Головне, що я бачу – вони не працюють в ринкових умовах. Вони не працюють з точки зору ефективності. Вони не націлені працювати на досягнення прибутковості. Тобто сидять собі й от добре, платять зарплату – та й добре, так є – та й добре, підемо на пенсію – та й добре. Завдання всіх підприємств – максимально досягнути ефективності. Ефективність – це прибуток, а прибуток ми маємо спрямовувати на наші соціальні програми.
– Чи вистачає в облради важелів для наведення порядку в цих комунальних підприємствах?
– Важелів більш ніж достатньо. Чому? Бо засновником цих комунальних підприємств є обласна рада. Ми можемо їх ліквідувати, ми можемо їх реорганізувати, закрити. Але питання у тому, що керівництво обласної ради, воно не завжди погоджується з пропозицією депутатів. У когось навіть могла виникнути думка, що це такі приватні підприємства керівництва обласної ради. І дехто навіть висловлює думку, що Івано-Франківська обласна рада – приватизована структура, таке от закрите акціонерне товариство стало.
– В обласній раді проглядаємо коаліцію «Батьківщини», партії «За майбутнє» та «Свободи». Яка роль в роботі обласної ради вашої фракції «Платформи громад», яка формально, з огляду на розподіл головування в комісіях, є в коаліції?
– Я не думаю, що у нас є коаліція, але у нас є домовленості між певними політичними силами і синхронна діяльність в обласній раді. Ви правильно сказали, у нас є три фракції, які об’єдналися і вони представлені в президії – делегуючи туди заступників. І їхніх голосів вистачає для прийняття рішень, тому таким чином можна сказати, що у них є сформована більшість. Ми не входимо в цю більшість, хоча представники нашої фракції очолюють дві комісії – бюджетну та комісію з питань законності.
Але ж ви розумієте, що для прийняття рішень потрібна більшість, а більшість у нас представляє партія “За майбутнє”, “Батьківщина” та “Свобода”. Таким чином ми розуміємо більшість яка є, вона контрольована повністю, рішення вони приймають за узгодженням попередньо.
Позиція “Платформи громад” – ми не в опозиції, не в коаліції, не в більшості. Ми налаштовані на конструктивну та ефективну роботу. Ми прямо говоримо, які ми є і відстоюємо інтереси наших виборців, це пріоритет.
– Враження, що в останні місяці ваша фракція часто має позиції, які розходяться з позиціями більшості…
– Якщо, наприклад, ми не голосували за закриття дитбудинку “Теплий дім”, а потім депутати, які за це проголосували, скасували власне ж рішення. То ми були праві? Так. Друге, коли вони не хотіли створювати цю тимчасову контрольну комісію, а ми запропонували і, врешті-решт, погодили. Ми праві? Так. І таких питань є багато. Ми не боїмося висловлювати свою позицію, бо ми стоїмо поза лаштунками домовленостей, які відбуваються. Коли ми приймаємо рішення, ми спілкуємося з колегами з районів, територіальних громад, і потім фракція приймає рішення на базі спілкування з усіма сторонами, на місцях. А не кулуарно, коли хтось в кабінеті, голова фракції сказав – що буде так, і все. У нас не так. Ми узгоджуємо все з людьми, можете навіть запитати в інших членів фракції, як ми приймаємо рішення.
От, приміром, те що підтримав весь сесійний зал, крім нашої фракції і “Європейської солідарності”, про ліквідацію дитбудинку в Долині. Зараз “ЄС” сказала, що це вони і тільки вони, але давайте порахуємо голоси – там все чітко видно. А ми чітко сказали, що ні. І правда стала на нашу сторону, що ми праві були. Тепер нехай спробує та ж “Батьківщина” чи “Свобода” і “За майбутнє” пояснити, чого тоді вони голосували “за”, коли зараз тимчасова комісія Верховної Ради і депутати відмінили своє рішення. Тепер їм просто соромно дивитися в очі людям.
– До слова, в одному з інтерв’ю Ви казали, що рада сьомого скликання погано реагувала на місцеві виклики та проблеми. Нинішня рада показує кращий результат?
– Ні, думаю, що гірший. Чому? Бо люди зневірилися у тому, що справедливість існує. Люди зневірилися у тому, що народні обранці можуть виконувати те, що вони обіцяли у своїх передвиборчих програмах. Ми це бачимо по депутатах Верховної Ради. Та навіть такий простий приклад, у нас за короткий період змінилися вже чотири голови облдержадміністрації, за два роки! Тобто у нас немає перехідності процесів, правонаступництва процесів, спадкоємності процесів і тому в людей впала довіра.
Люди вже не довіряють владі, не довіряють центральним органам влади, місцевій владі, і в певній степені вже розумію, що депутати місцевого самоврядування не завжди можуть вирішити всі питання їхні. Люди вже зайнялися самі собою і байдужі до процесів.
Люди відвикли від спілкування під час карантину, кожен зайнятий своїми справами, своїм здоров’ям чи працевлаштуванням, але восени почнуться зовсім інші процеси. Люди зараз відпочинуть від карантину, побачать, що у них прийшло в тарифах, комуналка, побачать з якими труднощами зіткнуться в соціальній сфері, субсидії та ціни на продукти. І тоді почнуться зовсім інші процеси.
– Тобто можна очікувати на мітинги?
– Я це очікую і це передбачаю. Пружина стискається і є межа, до якої можна стискати цю пружину.
– 9 липня чергова сесія обласної ради, які питання є найважливішими цього разу?
– З моєї точки зору важливими є декілька напрямів. Це питання соціально-економічного розвитку, бо є перевиконання бюджету і буде перерозподіл коштів. Друга складова, за яку я вболіваю, це затверджений звіт та Програма протидії корупції в обласній раді. Ми напрацювали таку програму. Питання щодо надзвичайних ситуацій, про яке ми давно говорили, про роботи щодо руслоочисних заходів та берегоукріплення, протидію паводкам. Нарешті ми дотиснули це питання. Я неодноразово виступав на сесії стосовно цієї проблеми.
Також, мабуть, буде низка кадрових питань, поки в кулуарах говорять, що виникне питання, що обласна рада захоче взяти кредит. Для мене це така цікава тема, бо облрада жодного разу не брала кредитів. Можливо це спадкоємність від Івано-Франківської міської ради, бо вони постійно беруть кредити, але міська рада має майно, яке може закласти, у них дохідна частина значно більша, ніж в обласної ради. Мені цікаво, чим буде гасити кредит і відсотки по кредиту обласна рада. Тому я вважаю, що це питання буде досить цікаве.
– На вашу думку, чи варто все ж брати цей кредит на ремонт доріг (ред. 300 мільйонів гривень)?
– Треба зрозуміти умови кредиту. Умови кредиту ніхто не бачив, кредитної угоди ніхто не бачив. Банк з яким будемо співпрацювати – “Укрексімбанк”. А я питаю, чого не “Ощадбанк” чи “ПриватБанк”? Тому не зрозуміло, яким шляхом обирали, які відсотки, на який період часу, а що йде в заставу, а призначення цих коштів. Тобто на ці питання поки що відповідей немає. Більшість в обласній раді є, ті хто пропонувала цей кредит теж є, тому його приймуть, а віддавати ми будемо всі разом.
– Ви очолюєте комісію з питань захисту прав людей, законності та правопорядку. З якими проблемами найчастіше до вас звертаються люди?
– Звертаються з різним. Деколи з простішим: не виконуються рішення судів, або хтось не так оформив землю, або не хоче оформляти землю, або порушені правила перевізників. Трансбезпека, вибачте, всіх щось останнім часом кошмарить. Часом – складніше – коли треба відстоювати інтереси цілих колективів, часом жаліються на свавілля влади.
Ми не є каральним органом, ми не органом оперативно-розшукової діяльності, ми не є органом правосуддя, але за запитом людей ми, як комісія, можемо звертатися до цих всіх органів. А вони зобов’язані реагувати на наші звернення.
– Нещодавно на комісії схвалили проєкт рішення обласної ради – прийняття Антикорупційної програми. Розкажіть про неї, як вона вплине на роботу депутатів і структури обласної ради?
– Загалом – там є 21 пункт, якими визначається можливість ризиків і як протидіяти корупції. Ця програма стосується не тільки депутатів, а й працівників апарату обласної ради і працівників комунальних підприємств обласної ради. Там дуже багато питань.
Наприклад, лобіювання, винесення в сесійну залу питань сторонніх осіб за якусь винагороду. Людей треба про це попереджувати, проговорювати. Якщо ця програма буде прийнята на сесії, ми плануємо розробити такі посібники і роздати кожному депутату.
Я більше за профілактику, щоб потім було менше злочинів. Бо просто карати – це не вихід, людина має розуміти й має бути свідома. І якщо вона вже свідомо йде на злочин, коли ми з нею проговорили, що не можна, навчили, що не можна, а потім вона скоїла, то значить це свідомий вибір. Тоді треба карати. Така моя позиція.
– Журналісти часто стають свідками, що на комісії не збирається кворум, зокрема, й на ту, що ви очолюєте. З чим це пов’язано?
– Ми ж з вами говорили, що це не розподіл коштів. Було засідання бюджетної комісії, то там всі ходять, як один. Вчора так само на аграрну не зібралися, бо їм це не цікаво. Тобто там де гроші, то всі ходять, а там де треба вирішувати проблеми і треба завжди зайняти якусь позицію, бо не можна бути по серединці, тому не ходять. Така комісія. У нас є шість членів, чотири завжди ходять. Але для прийняття рішення також треба чотири (ред. голоси), і от вона складність, хтось один “ні” і вже не вистачає голосів. Це знову ж таки відображення суспільства.
Коли люди обирають депутата, вони потім у нього мають питати – що вони роблять, чому він пішов саме в ту комісію. А якщо ти пішов в ту комісію, то чого не працюєш в ній, або скільки ти зробив депутатських запитів, де провів прийом. Суспільство дозволяє депутатам бути такими.
– Ви є одним з ініціаторів Форуму громад басейну Дністра. Розкажіть які у Вас очікування від заходу?
– Ми з колегами з “Платформи громад” та головою Городенківської територіальної громади Богданом Кобилянським, який є представником нашої партії, неодноразово обоговорювали, що цей регіон треба розвивати з точки зору системних інфраструктурних підходів. Це має бути не хаотична, а цілеспрямована стратегічна робота. Бо зараз кожна громада бореться наодинці.
На Форумі будуть представники з чотирьох областей України: Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці та Хмельницький. Приїдуть колеги з районних рад, облдержадміністрації, обласних рад. Наша мета, аби вони обговорили свої спільні проблеми і підписали спільний меморандум. Це одне, а друге, якщо спільно разом, то вони можуть звертатися до Кабінету Міністрів України для вирішення питань, які будуть необхідні в перспективі.
Цей Форум – це крок до створення такого єдиного бачення.
Ми ж, як “Платформа громад”, хочемо напрацювати стратегічний план розвитку Дністровського каньйону, але це вже буде за результатами цього Форуму.
Наші такі сподівання, що можна буде створити ще один магніт до Івано-Франківської області, крім Буковеля, він би був надбанням всієї громади, а не приватної власності, чотирьох областей України і близько 30 територіальних громад. Таке ми хочемо зробити – створити робочі місця, покращити екологію і саму інфраструктуру.
– На виборах «Платформа громад» йшла з гаслом «Сильна громада – сильна країна». Що для громад вам вдалося вже зробити в цій каденції?
– Ми запрошуємо фінансових та юридичних експертів, навчаємо депутатів та голів громад. Також ми розробили декілька програм щодо додаткового фінансування, залучення інших джерел фінансування, ми говоримо про грантові проєкти, співпрацюємо з професійними фандрайзерами, шукаємо можливості для громад.
Окрім цього, ми проводимо навчання депутатів саме в громадах, які вони мають повноваження, які їхні дії, який їхній алгоритм. Залучаємо тренерів Інституту політичної освіти та навчаємося на базі Київської школи державного управління.
За можливості, допомагаємо коштами з обласного бюджету. Також налагоджуємо співпрацю з Державною податковою службою, фіскальною службою, щоб допомогти. Бо голова та депутати в громадах не завжди можуть впливати на громадян по сплаті податків. Тобто контрольна функція залишилася в державі, а жити має громада. Намагаємося налагодити ці питання.
Зараз ведемо перемовини з інвесторами – маємо на меті заводити в область гроші, декілька проектів зараз в роботі.
– Які основні проблеми громад Прикарпаття зараз?
– Найголовніше – нестача коштів, тому змушені закривати школи. Це я вважаю, найбільша проблема. Колись школи будували, а тепер закривають. І я їм завжди кажу – майте на увазі, на вас буде чорна мітка, що закриваєте школи, закриваєте садочки, закриваєте школи-інтернати та санаторії. Чому? Тому що, ви їх будували? Ні. А чого ви їх закриваєте? Вони кажуть, що у нас не вистачає коштів, а я кажу, що треба шукати де знайти ті кошти, тому наша комісія й шукає ті кошти.
Так само голови та депутати територіальних громад мають звернути увагу, чи сплачуються всюди кошти за паї, податок за нерухомість, чи сплачується він, чи сплачують за користування надрами, ті підприємства, які видобувають надра на території громади. Треба шукати резерви, а вони ж часто не хочуть шукати резерви. Я вважаю, що у цьому питанні мають бути професіонали.
Ще найбільша проблема – соціальні об’єкти та їх утримання. Друге питання – це створення робочих місць. Чи можуть самі по собі створити в громаді робочі місця? Давайте чесно, не можуть. Їм треба підставляти плечі – це освітня допомога, фінансова і потім цю продукцію хтось має купляти. І скажіть, хто її купить, якщо до того села доїхати не можна, дороги нема. Інфраструктурні речі на себе мала взяти держава, а держава не бере відповідальність. Це є основні проблеми.
– І на завершення – розкажіть у чому Ви бачите потенціал Прикарпаття? Які сильні сторони нашої області?
– От бачите, це я маю розказати секрети (ред. сміється). Треба подивитися завжди під іншим кутом, от всі говорять про туризм, а що зробили… Де? Немає нічого. Туризм це ж не тільки приїхати в Буковель, а є ще зелений туризм, який потрібно розвивати, але це потрібно проводити діджиталізацію цього ж туризму. Якщо ж на 40% території області немає мобільного зв’язку, то про що ми можемо говорити, про які вказівники або туристичні маршрути. Туризм ще й передбачає медичний, у нас одна з найстаріших медичних академій на території області і вона функціонує, можна це розвивати. На жаль, цим ніхто не займається.
Також я б зробив реорганізацію лісопереробної та лісозаготівельної галузі області.
Колись давно у нас була одна галузь – лісопосадка, лісозбереження, вирубка, переробка. Це все було в одній структурі. Де ж пропали гроші? Гроші пропали на доданій вартості, ми не виробляємо продукцію з деревини. На продукції завжди є додана вартість. А ми зрізали, а максимум розпиляли на дошку або брус якісь. Все, ми більше нічого не робимо. А де наші виробництва? Тільки в Івано-Франківську було три потужні комбінати – меблева фабрика, меблевий комбінат, лісопереробний комбінат, їх немає.
Вийшло, що у нас є лісове господарство, а переробки у нас нема. Я б це організував по-іншому, бо має бути лісопосадка, лісозбереження, охорона лісів, вирубка і переробка. Це має бути замкнутий цикл.
Третій напрямок – ми єдина область в Україні, яка має кордон з державою Європейського союзу і не маємо там інфраструктури, перехід. Я говорю про Румунію. Це б поставив у пріоритет. Четвертий напрямок – зробити вільну економічну зону. В області немає своєї фінансової установи, у нас всюди філії, які як пилосмок витягують гроші з регіону. Я б хотів створити, щоб це була своя фінансова установа, ми платимо податки тут, повністю контролює діяльність і вона потім не лусне як мильна бульбашка. І багато таких напрацювань… До десяти напрямків, які можуть дати для області поштовх для розвитку.
Розмовляла Тетяна Зелінська
ФОТО ТИЖНЯ
