Видання The New Yorker опублікувало документальний короткометражний фільм “Я не хотіла знімати воєнний фільм” (I Did Not Want to Make a War Film) української режисерки Надії Парфан.
Читайте також: "Він присвячений бабусі і дідусеві", - Надія Парфан про фільм "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго"
Про це пише УП “Життя” передає “Галка“.
“Надія Парфан була за кордоном, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У цьому особистому фільмі-есе вона документує своє болісне повернення додому”, – йдеться в описі стрічки.
Хронометраж короткометражки Парфан – 17 з половиною хвилин. У ньому режисерка розповідає, що звістка про початок повномасштабної війни, яку Росія розгорнула проти України у лютому 2022 року, застав її в Дахабі, куди вона з чоловіком їздить взимку щороку.
“Мене звати Надя. Я з України. У мене вдома зима темна і холодна. Я волію втекти кудись у тепло і повернутися навесні, коли життя знову прокидається. Цей рік був іншим. Зима 2022 року так і не закінчилася”, – каже за кадром Парфан.
Вона використала у своєму фільмі частини відео, знятих очевидцями ракетних ударів по Києву, вторгнення російської військової техніки на Київщину, мітингів у містах, куди заходили окупанти. А також відео, зняті нею самою на шляху повернення додому, у звільненій від росіян Бучі та в обстрілюваному ракетами Києві.
Нагадаємо, Надія Парфан є режисеркою фільму “Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго”. Стрічка про співаючих комунальників стала відомою не лише в Україні, а й за її межами.
Більше про це – в інтерв’ю “Галки”.
ФОТО ТИЖНЯ
