Тяглість традицій: на Франківщині знімали документально-художній фільм “Безсмертна квітка” (ФОТО)

Автор: Іра Блаженко

30 Гру, 2024 11:07

Поділитись публікацією
Тяглість традицій: на Франківщині знімали документально-художній фільм “Безсмертна квітка” (ФОТО)

Влітку 2024 року у Криворівні, що на Івано-Франківщині, американсько-українська команда створювала документально-художній фільм “Безсмертна квітка” (“Immortal flower”). Частина стрічки, що знімали в області, відтворює традицію Івана Купала.

Про це “Галці” розповів директор музею Параски-Плитки Горицвіт Павло Рибарук.

Команда незалежного кіно з Голлівуду вирушила у масштабний road trip (далеку подорож на автомобілі – ред.) Україною, щоб створити документально-художній фільм, який розповідає про війну не через кров і руйнування, а через глибоке переосмислення культури, традицій та міфології. Один з етапів подорожі — Карпати.

“Безсмертна квітка” (“Immortal flower”) — це unscriptured movie, тобто фільм без чітко прописаного сюжету. У різних містах України команда створювала неповторну історію, знімала інтерв’ю з людьми, які стали частиною культурного життя України, та відтворювали традиційні обряди.

Один з епізодів знімали на Івано-Франківщині, де Павло Рибарук разом із місцевою молоддю допоміг відтворити обряд Івана Купала. За його словами, вони імпровізували: організували плетіння й запуск вінків, заспівали пісень, відтворили атмосферу святкування у лісі. 

“Я спілкувався з дідом (краєзнавець Іван Зеленчук — ред.) і татом (отець Іван Рибарук — ред.) у церкві, а потім залучив молодіжну команду для підготовки святкової програми. Це був справжній виклик, але водночас дуже цікавий досвід”, — ділиться Павло.

Павло сам вивчив матеріали про міфологію купальського обряду, пояснив значення образів Купала і Мари, які уособлюють єднання та природний цикл.

Ключовим елементом став образ безсмертної квітки. Її зробили флуоресцентною, щоб уночі вона світилася, додаючи містичності сцені. Головна акторка Лілія Сивицька втілила міфічний образ, схожий на лісову королеву, а напівоголені мавки втілювали духів природи.

У фільмі використовуються метафоричні кадри, наприклад, сцена з бабцею Оленкою, яка із зав’язаними очима “бачить” майбутнє через зв’язок поколінь.

У межах цього проєкту знімали також інтерв’ю з місцевими мешканцями. Павло розповідає, що діду та батьку ставили питання про гуцульські вірування, життя та спадщину, яка передається з покоління в покоління.

Цей фільм про війну, але не про руйнування. Це історія про те, як війна змушує нас замислитися про сенс життя, культуру, зв’язок із природою та майбутнє, каже Павло. Незабаром має вийти трейлер, який покаже, як виглядає цей кінопроєкт.

“Ми маємо вибір: просто виживати або почати жити по-справжньому, — підсумовує Павло —Важливо не лише захищати, а й будувати майбутнє, зберігаючи нашу культуру і традиції навіть у найважчі часи”.

Читайте також: Три десятиліття історії прикарпатського села: у Франківську презентували унікальну фотовиставку (ФОТО)