Денис Шмигаль окреслив основні екологічні проблеми Прикарпаття.
Читайте також: Запрацював застосунок "Армія+" для військових: доступні електронні рапорти
Про це він розповів виданню Укрінформ.
“Перша екологічна проблема Івано-Франківської області — це Домбровський кар’єр Калуської гірничопромислової зони, яку вже визнано зоною екологічного лиха. Другий виклик — це стихійні сміттєзвалища, а фактично — відсутність будь-якої стратегії поводження з твердими побутовими відходами. Третя екопроблема — це відсутність очисних споруд. В області їх є лише п’ять (це дуже мало), саме тому майже вся каналізація тече у водойми Прикарпаття. На четвертому місці стоїть забруднення середовища промисловими підприємствами”, — зазначив очільник облдержадміністрації.
Нагадаємо, на початку листопада мешканці Бурштина самоорганізувались через соцмережі і вийшли на мирний мітинг, де висловили свої вимоги до місцевої влади щодо екологічної ситуації. Найперше, вони вимагають встановити на трубах Бурштинської ТЕС очисні фільтри, бо їх періодично накриває хмарою пилу від роботи ТЕС. До свого призначення на посаду голови Івано-Франківської ОДА Денис Шмигаль очолював Бурштинську ТЕС, тому розповів, чи справді там немає очисних фільтрів і наскільки критичною є ситуація:
“Бурштинська ТЕС — один із великих агентів впливу на екологічну ситуацію області. Втім, підприємство має державну програму щодо зменшення викидів, тобто є так званий національний план скорочення викидів від установок, які працюють на твердому паливі. Він погоджений з Європейським Союзом і відноситься до третього пакету реформ Європи, а тому ми зобов’язані виконувати ці вимоги. Відповідно до цього документа, з 2023 року має розпочатися черговий етап заміни фільтрів на Бурштинській ТЕС. Нині тут працює 12 енергоблоків, на усіх встановлені електрофільтри. З них на трьох блоках уже зведені нові фільтри, і викиди тут становлять 0,3 мг на куб м. Це — європейська норма. Коли працюють ці три блоки, диму з труби підприємства майже не помітно. Перед власником Бурштинської ТЕС стоїть питання: інвестувати кошти у заміну фільтрів чи зупиняти роботу енергоблоків”.
На 9-ти блоках стоять фільтри, зведені на початку 2000-х років, вони відповідають українським нормам.
“На цих дев’яти фільтрах викиди становлять до 600 мг на куб м. На двох із них зроблений капітальний ремонт, це блоки №9 і №12. Там норма викидів менша — до 300 міліграм на метр кубічний. Проте з 2028 року такі викиди не відповідатимуть європейським вимогам. Треба розуміти, що фільтр — це аналог майже дев’ятиповерхової споруди, його неможливо витягнути, ніби прилад з автомобіля, – і просто замінити. Це будова вартістю у 140 млн грн. Перед власником станції нині стоїть питання: інвестувати кошти у заміну фільтрів чи зупиняти роботу блоків. Втім тут одразу постає питання щодо всієї енергосистеми України, бо кожний блок Бурштинської ТЕС — це 200 МВт. Для порівняння: потужна сонячна електростанція, яку плануємо відкрити у Галичі, матиме 13 МВт. Тобто, виведення одного блоку на Бурштинській ТЕС — це втрата енергозабезпечення майже для однієї області, й щоб його замінити — треба звести 20 потужних сонячних електростанцій”, — пояснює Денис Шмигаль.
Яке рішення може прийняти власник Бурштинської ТЕС і чи вкладатиме він кошти в заміну фільтрів, невідомо.
“Блоки вичерпали свій ресурс, а їх заміна — це 1 млрд євро. Може бути і таке, що інвестор вирішить законсервувати роботу цих блоків. Держава свого часу не порахувала, що треба вкласти в оновлення електрофільтрів 8 млрд американських доларів, а бізнес цього просто не потягне. Тому ми всі стоїмо перед вибором: закривати і згортати робочі місця чи працювати так, як 54 роки досі. До речі, раніше викиди були ще більшими. Якщо сьогодні станція спалює до 15 тисяч тонн вугілля на добу, раніше були часи, коли спалювали 22 тисячі тонн і більше. Відключати фільтри неможливо. Нині на ТЕС працює близько трьох тисяч людей, це мешканці Бурштина і навколишніх сіл. Оперативний персонал координує роботу енергоблоків, і ці працівники точно не будуть відключати їх на ніч, аби нашкодити своїм дружинам та дітям, які на них чекають удома”, — припускає очільник облдержадміністрації.
Жителі міста сьогодні хочуть, щоб у Бурштині працювала система визначення якості повітря.
“Це абсолютно нормальна вимога і європейський підхід. Такі контролери вже установлені в багатьох містах, де є станції ДТЕК. Людей лякає невідомість, коли вони бачать, що з труби йде темний дим, а датчик показує, що загрози немає. А темний дим — це зола. Коли ми палимо дрова в каміні, там теж є зола. Шкоди завдає не зола, а оксиди сірки й азоту, але ці сполуки піднімаються у верхні шари атмосфери і, загалом, несуть загрозу для екології планети. Точкових впливів на людину чи населений пункт вони не спричиняють. Пил з-під коліс автомобілів і вихлопні гази набагато шкідливіші для людей, аніж викиди Бурштинської ТЕС”, — наголосив Денис Шмигаль.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через імпорт дешевшої електрики працівників Бурштинської ТЕС перевели на скорочений робочий тиждень (ВІДЕО)
ФОТО ТИЖНЯ
