Трав’ярня, спеції, сир та бочки для алкоголю: які крафтові виробники працюють на Франківщині (ВІДЕО)

Автор: Соня Грейда

15 Кві, 2024 13:08

Поділитись публікацією
Трав’ярня, спеції, сир та бочки для алкоголю: які крафтові виробники працюють на Франківщині (ВІДЕО)

Журналіст Євген Сенельников у новому випуску програми “Крафтові Мандри” відвідав Франківщину та показав культуру українських трав, фуд-маркет із крафтовим сиром та як виготовляють справжні бочки для вина, коньяку та віскі.

Про це пише Галка з посиланням на УкрЮтюбПроєкт.

Перша в Україні трав’ярня, яку відкрили у Франківську Яна та Іван

Це як кав’ярня, тільки трав’ярня, каже Яна. Заклад спеціалізується на травах й відроджує традиції України. Це не тільки про пиття трав, а також про купання в травах і окурювання простору ними. Пара збирає усі дані про використання трав на території України, а їх було чимало, каже Іван.

“Це притаманно й іншим культурам, як в Індії, наприклад. Ця культура ніби чужа для Галичини. Але у нас же теж були трави, які запалювали й окурювали простір. Вони є і для ароматизації простору, але більше їх у нас використовували для енергетичного очищення”, – ділиться Яна.

Цьогоріч пара хоче спробувати проводити трав’яні табори у горах. Люди приїжджатимуть на кілька днів у табір: у перший день збиратимуть трави та дізнаватимуться всі тонкощі збору рослин, надалі сушитимуть їх, а тоді вже питимуть їх чи окурюватимуть простір.

 Дитячі дерев’яні майданчики, які виготовляє німець Матіас з командою

Чоловік майже 30 років виробляє дитячі майданчики. До України Матіас приїхав з Німеччини близько 20 років назад. Спочатку чоловік робив майданчики тільки на експорт, проте згодом з’явився попит на них і в Україні.

“Клієнт приїжджає до нас, каже на який вік потрібен майданчик, і тоді ми починаємо роботу. Ми не робимо просто “холодні” дитячі майданчики. В кожен з них ми вкладаємо любов та душу. Це більше, ніж просто кусок дерева. Місцеве керівництво одного разу замовило в мене проєкт дитячого майданчику для міського парку. Кошти на нього давали благодійники”, – пригадує Матіас.

На свої дерев’яні конструкції чоловік дає 15 років гарантії. Всі майданчики роблять за європейськими нормами. Кожні 3-4 місяці, коли назбирується кілька готових об’єктів, з Німеччини приїжджає інспектор та перевіряє надійність майданчиків.

Фудмаркет на “Промприлад реновація”

Це не просто фудмаркет, а комплексний проєкт, який містить, як і бізнес-складову, так і соціальну й навіть імпорт-складову.

Основною концептуальною складовою цього маркету є те, що всі ресторанні концепції між собою не перетинаються. Тобто, якщо є суші, то вони тут одні. У фудмаркеті можна знайти азійську точку, м’ясну точку, точку з хот-догами, коктейлями і багато іншого. 

Співзасновниця проєкту Оксана виділяє серед закладів “Карпатський рамен” – це не просто рамен, а перетин українських продуктів і технології приготування японського рамена. Кухарі тут експериментують з українськими продуктами.

На другому поверсі фудмаркету хочуть створити дві кулінарні школи. Також там буде професійна кухня з інноваційним обладнанням, яку можна буде орендувати під свої потреби. Також є цех з безпеки та якості харчових продуктів. Це лабораторія, де ти можеш користуватися послугами й перевіряти свої продукти на безпечність.

Крамниця крафтового сиру, який виготовляє Наталя

Сироварня жінки – єдина в Україні двічі володарка нагороди за свою продукцію. Вони потрапили на World Cheese Awards у 2022 та 2023 році.

У крамниці жінка продає сири не тільки власного виробництва, а й продукцію від інших крафтових сироварів. Жінка ділиться, що дещо змінює традиційні рецепти сирів. Каже, за основу більшість українських сироварів беруть сталі рецептури з Європи.

“Завдяки експериментам й помилкам сировар здобуває свій почерк. Тут використовується авторська рецептура. Коли у нас з’явилися унікальні сири, ми не надавали цьому значення, поки не отримали нагороду. Наш сир – про нас. Про те, що ми любимо, як ми бачимо, як ми сприймаємо цей світ, як ми його відчуваємо, як він нам смакує. Ми це передаємо в тому продукті, який виготовляємо”, – ділиться Наталія.

Крафтові спеції від Олексія

Спеції робляться з перців. Їх нарізають, ставлять на великі деко, потім в камеру, де вони сушаться й коптяться. Потім викидають те, що карамелізувалося, а все що залишається – вже готове до споживання.

“Років 15 тому хтось пригостив мене копченою сіллю. Мені дуже сподобалось і я спробував купити її. Можу сказати, що я спробував майже всю копчену сіль, яка є в Україні, бо шукав свою. Ту, яка мені сподобається, я не знайшов і почав експериментувати. Останніх років 10 я експериментував, робив сіль, потім експериментував із сумішами спецій. Потроху почало виходити. А спочатку війни я втратив свій бізнес і вирішив стати щасливою людиною: не працювати, а займатись тим, що мені дає задоволення”, – каже Олексій.

Спочатку чоловік цілився на американський ринок, бо там культура крафтових спецій є, і це недешеве задоволення. Проте з часом свого покупця чоловік знайшов і в Україні.

Бочки для коньяку, віскі та вина, які створюють Паскаль та Ярема

Виробництво розмістилось на цеху Солотвинського лісокомбінату, де раніше виробляли бочки для м’ясокомбінатів. Коли м’ясокомбінати перейшли на пластмасові бочки, тут почали налагоджувати виробництво бочок для витримки напоїв за французькою технологією. Такі бочки можуть служити десятки років. Ярема ділиться, що ці бочки коштують великих грошей. Минулого року рентабельність у них була 10%.

Крамниця, що об’єднує все українське від Кості та Поліни

Крамниця створена для того, щоб показати, що українське – це особливе. Тут об’єднують і крафтових виробників, і їх історії для того, щоб люди пробували українське. 

“Тут можна побачити вироби крафтярів не тільки з області. З кожного міста України тут щось можна зустріти, щось скуштувати, щось потримати в руках”, – каже Поліна.

Пара ділиться, що топ їхніх продажів займають гумові качечки. Коли Костя та Поліна планували відкривати цей магазин, то шукали постачальників українського. Випадково в Інстаграмі Костя натрапив на фірму, яка робить незвичних качок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Час Європі купувати українське, а не Україні європейське, — Поліна та Костя Дудченки, співвласники крамниці крафтових товарів (ВІДЕО)