Дмитро Романюк – економіст, координатор регіонів офісу залучення та підтримки інвестицій при Кабінеті Міністрів України, колишній директор департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА.
Читайте також: Дмитро Романюк йде з посади в Івано-Франківській ОДА
В інтерв’ю «Галці» розповів, чому змінив місце роботи, про державну службу, інвестиційну привабливість Івано-Франківської області й недоліки, які слід виправити у цьому контексті. Також фахівець повідомив про результати проекту Єврокарпатська ініціатива й відкриття німецького заводу «Леоні» в Коломиї. Говорили й про робочу силу на Прикарпатті.
– Ви нещодавно почали працювати у офісі залучення інвестицій при Уряді. Чому прийняли таке рішення?
– Рішення прийти на державну службу було зумовлене подіями на Майдані, Єврореволюцією. Одне із гасел звучало, як: «Я крапля в океані, який змінить Україну». Я розумів, щоб змінити країну, треба змінити себе. У 2004 році також приймав активну участь у громадсько-політичному житті, хотілося долучитися до творення нової держави. Виділив для себе рік на державну службу, очолив департамент міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури облдержадміністрації.
Як економісту мені близька тема інвестицій. Це один із шляхів, який може швидко та активно розвинути нашу економіку й вплинути на загальний добробут громадян. Працюючи тут, вдалося зробити більше, ніж планувалося, але менше, ніж хотілося. Це природній розвиток кожної людини. Тож погодився перейти в офіс, який безпосередньо займається інвестиціями при Кабміні. Це можливість ще більше зробити. Розширюється коло повноважень, можливість впливати на позитивні результати. Наразі я є координатором регіонів і жодним чином не забуваю про Прикарпаття.
– То зараз ви не на державній службі?
– Ні. І це дуже добре. Принцип публічного права звучить наступним чином – можна тільки те, що дозволено. Якщо ви знайшли інноваційний підхід до рішення, то не можете його втілити. Складно ініціювати нестандартні рішення, навіть якщо вони ефективні і навіть якщо це всі усвідомлюють. Воно просто не відповідає процедурі. Також до цього часу у нас низька заробітна плата держслужбовців та висока плинність кадрів, особливо молоді, яка не затримується довго. У держслужбовця сьогодні низька заробітна плата і відповідно низька мотивація брати на себе відповідальність: є тільки один вид оцінювання його роботи – покарання за помилки у вигляді адміністративної чи кримінальної відповідальності. Тобто зробиш багато, то збільшується можливість, що тебе покарають, не робиш нічого, то це добре. Це тепер зарплата зросла до 3200 гривень, а до цього була 1700. Хоча на держслужбі працюють багато професіоналів, але в силу об’єктивних обставин маємо те, що маємо.
Мені комфортно було працювати в ОДА, а тепер комфортно працювати у новій команді. Вона творча, креативна, зорієнтована на результат. Наразі на рівні області відбуваються багато позитивних процесів. Порівняно з тим, що було – це небо і земля. Навіть у плані залучення інвестицій.
– Нещодавно в офісі залучення інвестицій підбивали підсумки перших 100 днів роботи. Тож які результати?
– Ключовим KPI офісу є залучення мільярда доларів прямих іноземних інвестицій в Україну. Є два ключові напрями, на які ми сфокусовані. По-перше, це залучення прямих іноземних інвестицій, по-друге, це робота з існуючими іноземними інвесторами, з проблемами, з якими вони зіткнулися, з тим, що впливає на перший фактор. Офісом вже створено передумови для залучення додаткових 400 мільйонів доларів.
Можливо звернули увагу, що нещодавно Юрій Луценко звернувся до своїх підлеглих на місцях «не кошмарити» бізнес. Мова про конкретні кейси. Були відкриті кримінальні справи, що створювало перешкоди для розвитку бізнесу. Вирішення цих питань дозволило вести мову про нові інвестиції, зокрема, мова про «Криворіжсталь». Працюємо з багатьма, хто розглядає Україну як таку, куди можна залучити інвестиції.
– Говорять, що офіс залучення та підтримки інвестицій відкриє свій перший регіональний підрозділ в Західній Україні. Чому саме тут та про яке місто мова?
– Західна Україна розглядається як один із перспективних майданчиків. Це не так наша візія, як інвестори розглядають цю територію в більшій мірі сприятливішою, ніж інші частини України. Хоча інші частини також не відкидають. На це є два чинники. По-перше, це безпековий фактор, більша віддаленість від східних кордонів, де триває військовий конфлікт. По-друге, це логістична наближеність до ринків Європейського Союзу.
Україна є конкурентоспроможною країною. Мова йде про дешеву вартість робочої сили, що зумовлена процесами девальвації 2014 року. Це економічно явище й негативне, бо люди отримують меншу заробітну плату. Якщо умовно з Китаю експортувати до ринків Євросоюзу, то треба витратити 2-3 тижні, а це більша кількість грошей і вартість робочої сили більша.
Ринок ЄС є надзвичайно великий. Майбутній офіс, який нами проектований, буде працювати у семи областях Західної України. Наразі вирішується питання, у якому місті буде розташованим.
– Який рівень залучення інвестицій до нашої області, у порівнянні з сусідніми Львівською, Тернопільською, Чернівецькою?
– Завдяки тому, що два роки назад керівництво облдержадміністрації й народні депутати започаткували проект “Єврокарпатська ініціатива”, інвестиційна привабливість Івано-Франківської області покращується. Ключовим було використання інструментів міжнародного співробітництва щодо залучення інвестицій та проектів транскордонного співробітництва. З точки зору маркетингу – це чудовий майданчик щодо інвестиційної привабливості області.
На фоні інших областей, Прикарпаття протягом останніх років входить у п’ятірку регіонів із найбільшою кількість прямих залучених інвестицій на душу населення.
– Який стан інвестиційної діяльності на Франківщині? Які галузі, на вашу думку, є найперспективнішими?
– Гадаю, робота наразі проводиться ефективно й правильно. Є кілька ключових напрямків, які треба розвивати. Перший, це туристичний. Він прямо корелює із рівнем доходів громадян і також залежить від маркетингу території. З точки зору секторів економіки, це промисловий напрямок, зокрема, легка промисловість, використання запасів деревини. Важливий момент тут з поглибленою переробкою та вирубкою дерев. Слід думати про екологію, щоб не зашкодити довкіллю. Ті питання, які піднімають в інформаційному середовищі, частково політизовані.
Якщо брати Австрію на одиницю площі, то там вирубується у 2 рази більше лісів, ніж у нас. Просто у нас є неврегульованість у законодавчій площині. У деревообробній сфері працюють внутрішні виробники, які не мають доступу до дешевих кредитів і використовують обладнання не останнього часу. Я не є фахівцем в цих питаннях, та бачимо, що дерева вирубують у передгір’ї і, а у високогір’ї щороку гниє величезний об’єм деревини, яку ніхто не забирає, бо для цього необхідна спеціальна дорога техніка. Не відбувається санітарна вирубка лісу. Важливо також працювати у цьому напрямку.
Також прийнята законодавча база, яка певним чином обмежує експорт. За останніми даними, збільшився імпорт обладнання, яке здійснює глибоку переробку. Думаю, важливо створювати продукт з високою доданою вартістю, експортувати не ліс кругляк, а експортувати меблі. Бо на кругляці умовно можна отримати прибуток на рівні 30%, а на продуктах з високим ступенем обробки (для прикладу меблях) – можна заробити в рази більше. Додана вартість вища. Ви працівнику платитимете не 3 тисячі, а можете платити 9 тисяч. А це означає збільшення внутрішнього споживання.
Україна є не надто привабливою для інвесторів через кілька факторів. Зокрема, в силу того, що на сході країни триває військовий конфлікт. З іншого боку є й фактори, які притягують іноземні інвестиції. Як я казав, це дешева робоча сила, зона вільної торгівлі, яка діє у нас з Європейським Союзом, дешева логістика. Коли інвестор приймає рішення зайти в Західну Україну, для нього немає різниці у Львівську, Закарпатську чи Івано-Франківську область йти. У нас кліматична і ресурсна бази приблизно одинакові. Швидше треба розраховувати не на природні ресурси, які маємо, хоча і це не відкидаємо.
– Ви доклали зусиль для того, щоб німецький холдинг «Леоні» відкрив завод у Коломиї? Як гадаєте, чому саме у цьому місті?
Люди часто кажуть, що у владі завжди все дуже довго роблять. Тому хочу подякувати і своїй команді, а також мерії міста Коломия. Ми всі швидше забезпечили всі адміністративні процеси, з точки зору погодження, ніж це зробили представники «Леоні». Повірте, у великих компаніях є своя бюрократія з приводу прийняття рішень. Буває, інвестор хоче зайти, а ми чекаємо півроку. Ми зробили велику презентацію для керівника компанії, забезпечили супровід всіх проектів – від юридичної частини до певних комунікацій. Тепер якщо цього інвестора інші запитають, як в області працюється, він скаже, що класно, що є діалог, взаємодія.
– Які заходи слід провести, щоб залучити до нас іноземний капітал та покращити інвестиційну привабливість області?
Питання в тому, що є бар’єрами для іноземного інвестора. Ключовий фактор – це дороги, інфраструктура з точки зору комунікацій, газ, електроенергія. Зараз робляться кроки з відновлення доріг. Це доступність, це ваші витрати на утримання автомобіля, це зручність працівникам. Краще ж їхати 1 годину 20 хвилин, ніж 4 години. Звичайно, більше сконцентруватися треба на маркетингу. Я знаю,що керівництво області робить кроки із представлення Івано-Франківської області на рівні Європейського Союзу. Важлива інформаційна складова, промоція, міжнародні делегації закордон.
Єдине, у нас податкова система є хорошою, бо у порівнянні з країнами ЄС у нас не є високі податки. Треба казати європейським компаніям: ви щодня втрачаєте прибуток, не працюючи у нас в області. Приїжджайте до нас, ми відкриті.
– Проект “Єврокарпатська ініціатива” дає свої результати?
Так. По-перше, це німецький завод «Леоні» в Коломиї. По-друге, інформаційна підтримка області. Також лобіюються питання розвитку Карпат, працюємо з міжнародними грантами. Нашим завданням було навчити голів райдержадміністрацій і громадські організації долучатися до таких проектів. Ми провели близько 50 навчальних тренінгів. Вони подалися на проект Польща-Білорусь-Україна, а там бюджет 170 мільйонів євро. А це для прикладу проекти ремонту дороги до Говерли, очисні споруди у Яремче, що вирішить екологічну проблему, відновлення Пнівського замку, і для таких потреб у місцевих бюджетах наразі складно знайти ресурс. Єврокарпатська ініціатива – це ті ж відремонтовані дороги Львів-Івано-Франківськ-Чернівці. Зробимо дорогу Івано-Франківськ-Мукачево.
– А як щодо проекту Google “Цифрове перетворення України” ?
Буде створена єдина інформаційна база інвестиційних проектів та мапа з туристичними об’єктами по області. Розумієте, це процес. Те, що робилося з «Леоні» у 2015 році, статистично ви побачите тільки у 2018. Так і в цьому випадку.
– Туристична сфера на Прикарпатті розвивається?
– Динаміка позитивна. З кожним роком є приріст 300-400 тисяч людей у порівнянні з минулими роками. У 2016 році було близько 2 мільйонів туристів, а у 2015 – 1,6 мільйонів. Інвесторів та туристів притягує в Івано-Франківську область Єврокарпатська ініціатива, фестивалі «Карпатський простір», свято ковалів та інші. Це фактор зростання економіки.
– Куди люди їдуть?
– У Карпати, а саме Буковель, Яремче, Ворохту і трошки менше у місто Івано-Франківськ. Народними депутатами активно просувається проект розвитку Дністровського каньйону, а це інша точка туристичної привабливості. Його можна зробити другою туристичною меккою області.
– Чи бачите брак робочої сили в області?
– Україна славиться кваліфікованими кадрами та робочою силою, але з певних економічних обставин частина людей шукає свою долю і вирішення матеріальних проблем закордоном. Гадаю, що такий приклад, як «Леоні», де буде працевлаштовано 5 тисяч людей, буде заставляти українців повертатися. В економіці вже є позитивна динаміка. Макроекономіка має довгий часовий лаг: те, що робимо сьогодні принесе результат через 3-4 роки.
Переконаний, найближчим часом не буде підстав, щоб хтось виїжджав з країни. Наразі проблем із робочими ресурсами в Івано-Франківській області немає.
– Є припущення, хто очолить управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської ОДА?
– Я більш ніж переконаний, що людина, яка очолить департамент, буде гідною кандидатурою з управлінським досвідом та вмінням міжособистісних комунікацій.
Розмовляла – Марія Гурецька
Фотографував – Юрій Валько
ФОТО ТИЖНЯ
