Три заявки за два місяці: чому (НЕ)працює міська програма облаштування найпростіших сховищ
У вересні 2026 року Івано-Франківська міська рада затвердила програму співфінансування найпростіших укриттів у підвалах і цокольних приміщеннях багатоквартирних будинків. Місто покриває 80% вартості робіт, але не більше 500 тисяч гривень на один підвал, решту вносять мешканці. Станом на 5 листопада подали на цю можливість лише три заявки, а фактично кошти з бюджету на реалізацію ще не виділяли. “Галка” пояснює, як працює програма, що потрібно для участі та чому в деяких ОСББ вважають, що грошей на облаштування не вистачить.
Як облаштувати найпростіше укриття у підвалі багатоквартирного будинку
18 вересня Івано-Франківська міська рада на сесії затвердила програму облаштування найпростіших укриттів у підвальних та цокольних приміщеннях багатоквартирних будинків. При затвердженні програми ще не було механізму реалізації та не було кошторису. Однак було відомо, що співфінансування робіт у пропорції 80% з міського бюджету та 20% — за кошти мешканців.
Згодом місто уточнило: максимальна допомога з бюджету становить 500 тисяч гривень на один підвал. Ініціатива має йти від мешканців: вони повинні провести збори та офіційно погодити участь у програмі.
Податися можуть не лише будинки з ОСББ, а й інші форми управління житлом. Відрізнятиметься тільки те, хто розпоряджається коштами й замовляє роботи. ОСББ, обслуговуючі та житлово-будівельні кооперативи отримають гроші на власні рахунки й самі організують роботи. Якщо будинок обслуговує комунальний “Комфортний дім”, коштами розпоряджатиметься це підприємство.
Програма передбачає два етапи. Спочатку потрібно з’ясувати, чи можна взагалі використовувати конкретне приміщення як найпростіше укриття. Для цього уповноважена мешканцями особа подає до ЦНАПу заяву з потрібними документами, після чого підвал обстежує комісія. Так місто хоче переконатися, що вкладати кошти в це приміщення доцільно.
Якщо висновок позитивний, починається другий етап: підготовка документів для фінансування. Знадобляться технічні характеристики приміщення, технічний паспорт, фотофіксація, рахунок для перерахування коштів і проєктно-кошторисна документація. Після розгляду документів виконавчий комітет ухвалить рішення про фінансування, і тоді можна буде переходити до робіт.
Першочергові завдання: зробити приміщення сухим, облаштувати освітлення та входи, привести до ладу необхідні мережі.
Після завершення робіт укриття нанесуть на карту найпростіших укриттів. Під час повітряної тривоги туди мають пускати людей, зокрема тих, хто перебуває поруч. Мешканці будинку, який отримав фінансування, самі відповідатимуть за утримання приміщення в належному стані.
Подати документи можна в будь-якому офісі ЦНАПу Івано-Франківська, не обов’язково їхати до центрального на Незалежності, 9. Там також можна отримати консультацію, а ще можна зателефонувати за номером 0342 75 01 19. Усі потрібні бланки й документи доступні на сайті ЦНАПу.
“Не вистачить грошей”: голова ОСББ на Набережній, 23 про програму укриттів
Про програму міськради “Галка” поговорила з головою ОСББ на Набережній, 23 Сергієм Шевченком. Його будинок вже має підвал, який мешканці пристосували під найпростіше укриття, ще до запуску програми. Починалося все з теплопункту.
Коли будинок відмовився від централізованого теплопункту, приміщення, що звільнилося, вирішили впорядкувати. Матеріали знайшлися в сусідів по будинку.
“У нас був теплопункт, де стояло обладнання для централізованого опалення будинку. Ми відмовилися від нього ще у 2013 році й перейшли на індивідуальне електричне опалення. Тоді ж утеплили стелю підвалу й зробили там ремонт. Я забрав піддони після ремонту в АТБ і зробив із них лавки, столик, стіни обшили гіпсокартоном”.
За вимогами до найпростіших укриттів виходів має бути два. У них вхід з вулиці один, але Сергій Шевченко знайшов вихід.
“Там величезні вентиляційні отвори, через які можна вилізти в сусідні приміщення підвалу. Щоб розбити гіпсокартон і дістатися до них, я придбав велику сокиру. А з великого підвалу є ще два виходи”.
Те, що це місце справді потрібне людям, будинок зрозумів у 2022 році, коли в районі аеродрому було два серйозні прильоти. Підвал не вмістив усіх охочих, тож довелося облаштовувати й сусідній.
“Набилося стільки людей, що ми з сусідами вирішили зробити лавки з піддонів і в сусідньому підвалі. Якщо в першому не вистачить місця, зайдуть туди”.
Укриттям можуть скористатися й не мешканці будинку. Біля входу висить оголошення з телефоном голови ОСББ.
“Цього року, коли почалися обстріли шахедами, приводили діточок. Було з десяток людей: мама з садочка подзвонила, я відкрив. Ключі є не тільки в мене, але відкриваємо не постійно, а за бажанням”.
За програмою міськради укриття, облаштоване за бюджетні кошти, має бути доступним під час тривоги. Шевченко вважає, що це створює проблему, бо незрозуміло, хто відкриватиме приміщення.
“Я маю весь час тримати підвал відкритим. Хтось має стояти й відкривати щоразу, як тривога. Хто цим займатиметься? І якщо ми самі не влазимо у свій підвал, то як туди потраплять мешканці сусідніх будинків?”.

Ще одна складність: у підвалах багатьох будинків є кладовки мешканців.
“У сусідніх будинках у підвалах кладовки, люди тримають там овочі на зиму, свої речі. Щоб це переобладнати, хтось має відмовитися від своєї кладовки. Я не бачив, щоб хтось у сусідніх будинках за це взявся, бо їх обслуговує “Комфортний дім”, а ще ж треба, щоб люди зібрали власні кошти”.
Ще Сергій робить зауваження щодо грошей. Місто покриває 80% вартості, до 500 тисяч гривень на один підвал, решту мають внести мешканці. За його оцінкою, цієї суми не вистачить на всі вимоги до укриття.
“Не вистачить, бо треба все робити згідно з нормами. Освітлення, електрика, лавки: на це 500 тисяч плюс гроші людей стане. А виходи, вентиляція, облаштування для маломобільних людей – на це просто не стане грошей”.
Найскладніше, на його думку, зробити другий вихід.
“Щоб було приміщення і два незалежних виходи, не поряд, а розосереджені, з проходами до другого виходу. Мені важко повірити, що десь можуть таке зробити. Я навіть не знаю, чи багато в нас будинків, де таких виходів можна досягти”.
Вимоги до укриттів встановлює держава, тому до міста претензій він не має.
“Це все вимоги державних будівельних норм. Міська влада не може сказати, що не треба другого виходу чи вентиляції”.
Його ОСББ у програмі участі не братиме, оскільки свій підвал вони облаштували достатньо.
Також Сергій Шевченко брав участь в онлайн-нараді профільного комітету Верховної Ради з ДСНС. Там обговорювали законопроєкт, який зобов’язує саме ОСББ облаштовувати й утримувати укриття та забезпечувати доступ до них цілодобово.
“Управителі категорично проти того, щоб утримувати такі приміщення, навіть якщо укриття зроблять за гроші міста й співвласників. Тому нас, ОСББ, і хочуть зобов’язати в примусовому порядку”.
На нараді київські колеги розповідали і про проблеми з відкритими укриттями.
“Приходять безхатьки, наркомани, прямо там колються – мешканці дзвонять у поліцію, а поліція не приїжджає. Голові правління чи пенсіонерам у будинку боротися з цим нереально. Не пустити людину під час тривоги негуманно, але й змусити її поводитися належним чином теж неможливо”.
З 4 грудня бізнес має забезпечувати укриттям працівників і відвідувачів під час жовтого рівня тривоги. Шевченко запитав у керівництва місцевої філії АТБ, як вони це планують.
“Вони відповіли: будемо ходити за дамбу. Вони ще не уявляють, як це буде. А в нас у будинку не лише власники, а й квартиранти, і всі вони у підвал не влізуть, не те що працівники й відвідувачі магазину”.
Окремо він говорить про новобудови. У вересні до державних будівельних норм внесли зміни: проєкти нових житлових будинків мають передбачати найпростіше укриття. За його словами, місцеві забудовники цим не переймаються. Підземні паркінги для цього не підходять.
“Зробити укриття означає одразу подорожчання квадратного метра. А паркінги не пристосовані взагалі. Уночі всі власники паркомісць приїхали й поставили свої авто, і де людям там ховатися?”.
Мешканцям інших будинків він радить розраховувати на власні сили.
“Якщо люди хочуть ховатися, міська влада їм укриття не побудує. Треба дивитися, чи поруч є об’єкти з укриттям, скільки до них йти, і користуватися ними. Усе залежить від волевиявлення співвласників будинку”.
Заявок на участь у програмі поки обмаль
Станом на 22 жовтня до ЦНАПу не надійшло жодної заяви на участь у програмі облаштування найпростіших укриттів. Про це повідомили у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради у відповіді на запит редакції.
Через два тижні ситуація змінилася, але ненабагато. 5 листопада міський голова Руслан Марцінків розповів в ефірі ТРК “Вежа”, що мешканці подали три заявки.
“Станом на сьогодні є три заявки, ми ще не почали виділяти кошти, там є ціла процедура. Заявок не так багато, тому закликаю франківців подаватися на програму”, — сказав Марцінків.
За його словами, кошти за програмою поки не виділяли, бо триває процедура перевірки та погодження документів. У міськраді також пояснили, що кошти на програму в бюджеті громади передбачать після того, як головний розпорядник бюджетних коштів подасть свої пропозиції.
Міський голова наголосив, що участь у програмі дає змогу впорядкувати підвал.
“За ці кошти можна відремонтувати хоча би частково підвал, і це знадобиться мешканцям у майбутньому”, — зазначив він.
Замовниками робіт можуть бути співвласники багатоквартирних будинків, які перебувають в управлінні КП “Комфортний дім” або КП “Міська операційна компанія”. Також подати заявку можуть ОСББ, обслуговуючі та житлово-будівельні кооперативи, власники й співвласники гуртожитків. Якщо співвласники обрали форму управління “самоуправління”, замовником робіт буде Департамент інфраструктури, житлової та комунальної політики міської ради.
Технічний нагляд за якістю робіт здійснюють замовники, вони ж підписують акти виконаних робіт.
До комісії, яка обстежує підвал і визначає, чи можна використовувати його як укриття, входять представники ДСНС. Склад комісії затвердило розпорядження міського голови. Після завершення робіт приміщення знову огляне та сама комісія. Облаштовані підвали внесуть до обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.
Читайте також:
