“Це не обов’язок департаменту, це – закупівля послуги”: влада прокоментувала ситуацію з “Оселею віри, надії та любові”

Автор: Костинюк Олександр

31 Жов, 2022 15:20

Поділитись публікацією
“Це не обов’язок департаменту, це – закупівля послуги”: влада прокоментувала ситуацію з “Оселею віри, надії та любові”

У департаменті соцполітики Івано-Франківської ОДА прояснили ситуацію, що виникла з будинком для сиріт з інвалідністю з Обертина. 

Читайте також: У Франківську таємним голосуванням оберуть книги, які надрукують за бюджетні кошти

В.о. директора департаменту соцполітики Уляна Миронюк зазначила, що за чинним законодавством департамент не може забезпечувати фінансуванням приватний заклад “Оселя віри, надії та любові”, можна лише здійснити закупівлю послуги, пише “Галка”.

«Знаємо, що на території Івано-Франківської області є приватний заклад підтриманого проживання для осіб з інвалідністю, про який нині йде розмова. Цей заклад є дуже позитивним для соціальної сфери. Адже збільшується кількість надавачів соціальної послуги. Чинним законодавством передбачено за рахунок органів місцевого самоврядування таким закладам отримувати допомогу, яка б дала можливість їм надавати та покращувати соцпослуги. Кожна громада у межах своєї спроможності має такі кошти закладати та на конкурсній основі надавати цим закладам компенсацію. Оскільки проходила адміністративна реформа, а цей процес довготривалий, то з обласного бюджету департамент соцполітики третій рік поспіль здійснював закупівлю цієї послуги. Цьогоріч було закладено з обласного бюджету 300 тисяч гривень, ми два рази оголошували конкурс, однак пан Футерко участі в конкурсі так і не взяв”.

Щодо того, чому фінансування інтернатних закладів збільшується, то Уляна Миронюк пояснює – вони надають значно більший спектр послуг:

“Це – заклади обласного значення, вони фінансуються повністю за рахунок обласного бюджету. А приватні заклади підтриманого проживання – це трохи інше, це лише про проживання, про адаптацію людей до звичного життя. Там немає медичного забезпечення. В інтернатах, наприклад, Залучанському, живуть діти, тут дорослі, це теж інший рівень фінансування. “Оселя” – приватний заклад, те, що він є – це дуже добре, бо ми йдемо до європейських стандартів. Але державна підтримка може бути лише на конкурсних умовах”. 

“У минулому році на цю послугу ми заклали 309 тисяч гривень, у цьому – 300 тисяч. Це обласна програма. Якщо взяти в загальному кошти, які були закладені на обласну програму в попередньому році, то зараз вони зменшилися, однак, як бачите, кошти для цієї послуги ми практично не вкоротили”.

“Ми не забезпечуємо фінансування; це не заклад, який за чинним законодавством нам дозволено забезпечувати, ми лише здійснюємо закупівлю послуги. Це не є утримання, і в цьому є вся різниця. Власне тому попереднє рішення суду і було не накористь заявника. До слова, 300 тисяч гривень – це в середньому більше шести тисяч гривень на особу щомісяця, плюс мешканці мають пенсію, а будинок отримує субсидію. Ми хотіли дійти компромісу, нам шкода, що заклад не взяв участь у конкурсі та не отримав 300 тисяч. Але ще раз: це не обов’язок департаменту – це закупівля”, – додала Уляна Миронюк.

Департамен соцполітики