Це не свято: у Франківську провели конференцію до Дня онкохворої дитини

Автор: Дубінець Вікторія

14 Лют, 2017 12:19

Поділитись публікацією
Це не свято: у Франківську провели конференцію до Дня онкохворої дитини

Сьогодні, 14 лютого, в Івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарні до Міжнародного дня дитини, хворої на рак, провели прес-конференцію.

Читайте також: Заради онкохворих діток: у Франківську стартує четвертий сезон благодійних концертів "На шапку"

День онкохворої дитини у світі відзначають 15 лютого.

“Це не є свято. Це день, який повинен привертати увагу до проблеми”, – зазначила завідуюча онкогематологічного відділення ОДКЛ Алла Іваненко.

На рак хворіють діти різного віку – від 1 місяця до 18 років, і всі вони потребують дуже агресивного лікування хіміотерапією, променевою терапією та оперативних втручань.

Станом на 1 січня 2017 року у дитячого гематолога ОДКП під спостереженням знаходиться 100 дітей з онкогематологічною патологією, а у дитячого онколога – 130 дітей, з яких 100 дітей зі злоякісними захворюваннями, у стані ремісії і 30 дітей з доброякісними пухлинами.

Найчастіше у маленьких прикарпатців виявляють пухлини головного мозку та очей. Найбільше хворих в Івано-Франківську, у Калуському та Надвірнянському районах.

“Є різні випадки і різні ситуації. Був випадок, коли ми сказали батькам, що є лише 1%, що дитина одужає. А вони відповіли: “1% – це ж так багато”. І дитина одужала.

Насправді дуже важливо, коли є взаємодія між батьками і педіатрами, які можуть на ранніх стадіях визначити, що у дитини рак. Перші ознаки: дитина бліда, у неї болять руки, ноги, нема апетиту, збільшені лімфовузли. Якби була відома причина, чому діти хворіють, то не було б тих тисяч теорій, і ми б знали, як лікувати без цих хіміотерапій, але, на жаль, ми не знаємо.

Але варто сказати, що дуже багато дітей одужують. За статистикою, 180 із 200 тих дітей, яких ми передали на спостереження з 1990 року, видужали. І ми ходимо на їхні весілля, няньчимо їхніх дітей, і дуже щасливі через це.

Головне для них і нас пережити 5 років безподійного існування після хіміотерапії”, – зазначила Алла Іваненко.

Щодо фінансування, то Алла Іваненко розповіла, що існує державна програма, але, коли почалася війна, фінансування припинилося. Є й обласна програма, однак найбільша допомога надходить від фондів та меценатів, інформує “Галка”.

На прес-конференції була також бабуся 11-річного онкохворого хлопчика Грицака Артема – пані Ольга з Косівщини. Жінка розповіла, що виховує онука з чоловіком, адже мама Артема залишила його ще у 2014 році. У 2016 у хлопчика виявили рак мозку.

“Спочатку у нього були сильні рвоти. Ми пройшли багато обстежень, після яких поставили цей страштний діагноз.

У Києві йому провели операцію, яка дорівнює 100 операціям на серці. Але Артемчик витримав. Позаду у нього вже 5 курсів хіміотерапії, але потрібне ще тривале лікування”, – розповіла пані Ольга.