“Це необґрунтовані і помилкові роботи”, — еколог про розчистку струмка біля Франківська

“Це необґрунтовані і помилкові роботи”, — еколог про розчистку струмка біля Франківська

Після проведення робіт із розчищення русла вздовж вулиці Підгірної у Крихівцях еколог та гідрогеолог, провідний хімік лабораторії моніторингу вод Михайло Микицей, ексклюзивно прокоментував “Галці“, який саме водний об’єкт там протікає та які екологічні ризики можуть виникнути.

– Розкажіть детальніше про цей струмок.

– Коли хтось щось неправильно називає, то автоматично це означає, що він неправильно думає, неправильно розуміє і творить хаос, подає неправильні аргументи та висновки. Водний об’єкт, який фігурує в цих новинах, — це не річка Млинівка. Це потік чи струмок Бабинець (власна назва від урочища Бабинець в межах Крихівців, де протікає). В 70-х роках, коли будували вулицю Набережну, русло регулювали, частину струмка пустили в трубу вздовж вулиці Набережна під землею. Струмок знову виходить з труби біля перетину вулиць Набережна, 24 в Крихівцях і далі вздовж вулиці Підгірної рухається до свого нового гирла, що неподалік вулиці Зарінкова.

Плутанина в назвах могла бути спричинена, наприклад, плутаниною на популярних картографічних матеріалах.

– Чи є він паводконебезпечним?

– Цей струмок серед інших струмків та водотоків громади є найменш паводконебезпечним. Його водозбір втричі менший за водозбір, наприклад, Млинівки Стебницької, яка живить міське озеро, і є дійсно паводконебезпечними. Натомість водозбірна площа струмка Бабинець охоплює малорозорані території в Крихівцях, і тому там не може бути небезпечних гідрологічних подій.

– Що впливає на екологічний та хімічний стан водних об’єктів?

– Сприятливий екологічний та хімічний стан водних об’єктів визначається станом їхньої прибережної захисної смуги та водозбору. Прибережна смуга повинна бути максимально озелененою, з непорушеним трав’яним покривом. Чагарники та дерева є середовищем для існування птахів і тварин, вони є буфером і природним бар’єром, який захищає водотік від впливу хімічних забруднень, надає стійкості екосистемі.

– У чому проблема чистки у такий спосіб?

– Проблеми чистки у такий спосіб полягає у тому, що прируслові зелені смуги, трав’яний покрив були знищені, поверхня ґрунту розрита, натомість достатньо було просто прибрати антропогенне сміття вздовж водотоку, без руйнування чагарників.

Як це погіршує екологічний стан, дуже просто: дикі качки, а також дрібні горобцеподібні не зможуть звити гнізда в заростях вздовж річки, їхнє місце розмноження зруйноване. Це стосується і дрібних ссавців та інших тварин. Антропенні хімічні речовини з насипних міських ґрунтів, що були розриті, будуть вимиватись і потрапляти з дощем та снігом у воду, забруднювати її нафтопродуктами (мастила, паливо), важкими металами та іншими токсичними речовинами, солями. Далі ці забруднення швидко досягатимуть гирла, зокрема потраплять у Бистрицю Солотвинську, та погіршать її стан. Тому у такий спосіб такі роботи є необґрунтованими, помилковими і неприйнятними в водоохоронному контексті. Це все суперечить цілям державної екологічної політики та законодавству ЄС щодо захисту малих водотоків від забруднення, висихання тощо.

– На що ще слід було звернути увагу?

– Потрібно було звернути увагу на іншу важливу проблему — наявність випусків каналізаційних стічних вод без очистки від приватних домогосподарств в Крихівцях, що призводить до різкого забруднення води в цій річці. Вважаю, що розпорядження коштами було неправильне. Перш ніж починати, слід було отримати консультації від фахівців, експертів, екологічних інституцій.

– Що реально можна було зробити?

– Можна було просто прибрати сміття, а в крайньому випадку — сухе гілля та органіку, що потрапила у воду або надмірно накопичилася на берегах.

Як писала “Галка”, у селі Крихівці завершили прочистку русла річки Млинівка вздовж вулиці Підгірна. Роботи проводять для покращення пропускної здатності потоку та зменшення ризиків підтоплень під час сильних опадів.