“Це те, що ми загубили під час радянської окупації”: як Яна Сташків збирає та сушить рослини і відкрила першу в Україні трав’ярню (ФОТО)

Автор: Соня Грейда

30 Тра, 2024 10:11

Поділитись публікацією
“Це те, що ми загубили під час радянської окупації”: як Яна Сташків збирає та сушить рослини і відкрила першу в Україні трав’ярню (ФОТО)

З давніх-давен на теренах Прикарпаття наші предки широко використовували різні трави, квіти, коріння та ягоди – для повсякденного споживання та лікування недуг. Взялася відновлювати призабуті традиції в Івано-Франківську Яна Сташків – до цього її надихнув досвід бабусі.

Яна не просто займається збором трав для себе, а й відкрила першу в Україні трав’ярню “Тепло-тінь”. Про збір та сушіння трав, методи їх використання та історію цих традицій вона розповіла “Галці“.

Як бабуся надихнула онуку 

Зайшовши в непримітні двері в центрі Івано-Франківська поблизу ратуші, у заклад “Тепло-тінь“, ніби потрапляєш на квітуче поле. Тут “встелено” запахами різних квітів, трав та ягід. На місці нас зустрічає Яна, яка одразу пояснює, чому їй цікаві рослини. Каже, любов до трав від дитинства їй прививала бабуся. Та народилася в Карпатах, у селі Орявчик Стрийського району на Львівщині. Але жінку виселили з рідного дому в часи СРСРу. Проте бабуся все життя зберігала травні традиції, які їй були доступні з дитинства.

Мене купали в травах, ми все життя пили трави. Бабця постійно мила голову травами і всім про це розказувала. Моя мама теж перейняла любов до натурального. До того ж ми всі алергіки, і не можемо їсти чи користуватися чимось штучним. Нам земля дає все, що нам треба”, – ділиться жінка.

У зрілому віці Яна почала працювати в китайській чайній у Львові. Там вона побачила інший підхід до напоїв, і до вживання їжі загалом. Так сталося, що у свідомості більшості українців чай – це щось, до чого ми звикли, щось швидке і мінливе.

“А там пропагувалося чаювання, як ритуал турботи про себе. Цікавим виявилося і ставлення китайців, і їхня історія. Як вони звичайну лікарську рослину змогли через століття і досліди над нею, перемістити в царину світської площини й смаку церемоніалів, легенд”, – зазначає травниця.

Тоді дівчина і зрозуміла, що в Україні теж є багато різних рослин, які так само можна по-різному готувати: і холодними, і гарячими, і ферментувати, і квасити… Яна занурилася в це дослідження і вирішила готувати трави не тільки для себе, але й знайомити людей з різними відтінками українських смаків.

Згодом Яна, разом зі знайомою фітотерапевткою Іванкою, відкрили онлайн-магазин трав’яних зборів. Жінки розробляли рецепти – що можна мішати, які рослини взаємодоповнюються, як із ними обережно поводитися, щоб не нашкодити. 

“Потім я набрала команду, ми подалися на один невеликий грант, мали невеликий стартовий капітал, ще познайомилися з травниками, закупляли сировину, і вже після півтора року познайомилися ще з одним хлопцем, з яким ми зараз співвласники саме фізичного приміщення у Франківську”, – розповідає Яна.

Тож “Тепло-тінь” – єдиний в Україні заклад такого формату, бо є саме трав’ярнею, і перша чайна у Франківську. І хоча в в Україні є багато традиційних і сучасних чайних, Яна свій заклад називає “лабораторією смаків”, бо представляє тут велику карту саме українських трав.

У нас можна познайомитися з майже 30 різними рослинами: ягодами, коріннями, травами, квітами. Тому кожен зможе підібрати собі щось: українські ягідні чи травні збори, або щось зі світової карти смаків: Китай, Індія, Японія, Англія. Я багато людям розповідаю про смак, про те, як його відчувати, про те, як тіло нам щось підказує, як тіло реагує на ті чи інші напої“, – розповідає Яна.

У закладі є десятки різних трав які можна міксувати, та велика карта напоїв.

Звідки трави у трав’ярні

Продукти для свого простору жінка частково збирає сама. Особливо, якщо це про якісь ексклюзивні трави чи ягоди. Решту інгредієнтів Яна купує в травниць, які професійно займаються зборами. Каже, це не може бути просто зірвана і висушена будь-де, в будь-яких умовах рослина. Їх треба зібрати в правильний момент, правильно висушити і правильно зберегти. 

Основне правило у зборі для Яни – не нищити червонокнижні рослини. 

“Днями познайомилася з жіночкою, родичі якої працювали з коноплями. Вони культивували їх, а потім робили полотна. Вона виявилася терапевткою і лікаркою у своєму селі. А зараз на пенсії збирає трави. Вчора вона привезла мені одну купу ромашки, а сьогодні другу. А я зараз буду все це сушити”, – ділиться Яна.

Сташків каже, що, на щастя, в Україні є достатньо людей, які займаються збором та сушінням трав. 20 років тому Україна була в п’ятірці найбільших експортерів лікарської сировини. Тому й досі залишились люди, які збирають і здають в аптеку трави. Хоча ці знання дуже стрімко втрачаються і важливо їх зберегти. 

Трави жінка виїжджає збирати на гірський хребет у Боржаву на Закарпатті. Там у неї є друзі, які мають сушки у горах. Тому там одразу і висушує рослини. Зараз для Яни це найзручніше місце.

“Я зараз здаю на права, і коли я їх отримаю, то всі поля для мене будуть зручні. Я вже не можу дочекатися. Також в нас є сушка в Коломиї”, – розповідає жінка.

Частину трав сушать і в закладі. Проте жінка каже, що це більше для декору, антуражу та запаху. Бо трави дуже всмоктують енергію – людську теж.

“Сюди люди більше приходять за тим, щоб розслабитися і віддати свою негативну енергію. Тому все, що тут сушиться, постійно всмоктує негатив”, – зазначає жінка.

Українці теж мають свою чайну церемонію

На тлі війни та вторгнення, українці частіше задумуються про свою історію. Хочуть її плекати, хочуть передавати її наступним поколінням, каже Яна. Тому жінка з командою створили церемонію зіллєваріння з українських трав.

“Людям цікаво опановувати трави, бо коли я щось розповідаю, їм це відгукується. Це щось з їхнього дитинства. Церемонія триває півтори години, і за цей час відвідувачі справді дуже багато згадують про дитинство. Ті спогади, що вже давно забуті – трави повертають. Я вкладаю більше в цей час сенс емоційно-психологічного розвантаження. Це час побути з собою, час заземлити своє тіло. Тому такі практики зараз теж дуже важливі в Україні”, – розповідає травниця.

Яна зазначає, що світ зараз дуже цікавиться українськими травами. Каже, у їхньому просторі можна спробувати українські улуни чи пуери з наших трав. Жінка вважає, що Україна може стати другим виробником чаїв у світі. 

Поки що “Тепло-тінь” пропонує три способи використання трав. Перший – трав’яні збори, тобто чай. Друге – купання в травах: традиція, яка ще зберігається в деяких сім’ях. Наприклад, перший купіль новонароджених дітей. Третій спосіб, окурювання простору – це про ароматизацію або енергетичне очищення.

“Зараз є багато згадок про те, що українські трави дуже потужні очисники. Це не просто ароматизація, це енергетичне очищення простору. І дуже багато де є згадки про те, як молодих окурювали на весіллі, чи коли нову хату будували. Це те, що залишилося з язичництва і переросло в освячення святою водою. А раніше це були трави, або вода з ними”, – додає Яна.

Також у майбутньому у “Тепло-тінь” планують продавати натуральну косметику власного виробництва. Календула, волошка, любисток, ромашка – це трави, які мають більше застосувань зовнішніх, ніж внутрішніх, каже жінка.

“Є дуже багато рецептів пом’якшувальних кремів, бальзамів для губ. Моя напарниця, з якою ми робили онлайн-магазин, зараз робить зілля для волосся і різні настоянки. Потенціал в цьому дуже великий, насправді. Це те, що ми загубили, під час радянської окупації”, – каже травниця.

Наразі найбільшою популярністю в трав’ярні користуються трав’яні збори “Для спокою” та “Коли потрібно більше сил”. Також до цієї лінійки належать збори “Для теплих розмов” і “Вітамінний”. Це чотири збори для настрою.

“Найчастіше беруть комбо “Для спокою” і “Коли потрібно більше сил”. Бо перший – це вечірній збір, а другий – ранковий. Дуже смішно, коли на ярмарках діти підходять з батьками і кажуть, що мамам потрібен збір “Для спокою”, або “Коли потрібно більше сил”. А тепер ми зробили ще “Магію між нами”. Люди, які нюхають його і знайомляться з травами наживо, мають найкращий відгук на цей збір. Бо там лаванда, м’ята і троянда. Він суперсолодкий, трохи розслабляє і охолоджує тіло”, – розповідає жінка.

Жінка каже, люди часто дивуються деяким продуктам в їхньому закладі. Як, наприклад, чаю з чорнобривців.

“Є ферментоване листя вишні. Дуже смачне. Скоро буде чай з ферментованого листя півоній. У нас є копчена груша і слива. Ми теж їх додаємо в чай”, – каже Яна.

Яна каже – важливо пам’ятати, що трави не є єдиною панацеєю при хворобах, і не варто їх “боготворити”. Це може призвести що необдуманого нищення деяких видів, як це сталося з червонокнижним шафраном. Трави швидше для підтримки бадьорості і життєдайності організму. Але жінка впевнена – якщо люди почнуть повсякденно вживати натуральні напої з рослин, їхній стан здоров’я нормалізується.

“Наприклад, є трави адаптогенні, які приводять в нормуіндивідуальні показники людини. Тобто, якщо в тебе, наприклад, трошки знижений цукор, тиск, чи якісь інакші показники, гормони, то воно трошки нормалізує твої показники”, – каже жінка.

Наша флора має потенціал

У просторі постійно проводяться різні майстер-класи та навчання для любителів трав. Навесні 2024 проводили збори дикоросів на Вовчинецьких пагорбах. До них можуть долучитися всі охочі.

“Я дуже хочу кожних вихідних робити якісь такі вилазки невеличкі, щоб збирати трави. Я супер відкрита до того, щоб розказувати, як правильно сушити, збирати”, – каже Яна.

У просторі жінка старається використовувати трави, яки близькі нам. І каже, що це досить екзотично для українців, бо в радянський час та індустріалізацію багато рецептів та рослин втрачені:

“Наші українці їли, наприклад, лободу чи яглицю, багато круп, грицики, молоді подорожники. І коли я кажу людям, що це можна їсти, і наші предки це їли, і це є в записах – для людей це екзотично. Вони в шоці, що наша флора має потенціал, і що можна тут на місці збирати ці трави й досліджувати разом”, – ділиться травниця.

А 13-14 червня Тепло-тінь” організовує перший трав’яний табір. Він буде незвичайний, бо це буде сплав на байдарках по Дністру.

“Ми доїжджаємо до місця, де будемо збирати трави. Проводимо трав’яну церемонію, розповідаємо більше про смаки, на що звертати увагу. І вже на наступний ранок ми йдемо збирати трави”, – розповідає жінка.

Забронювати собі місце в таборі можна вже, в інстаграмі закладу. Він триватиме два дні в Карпатах.

Текст Соні Грейди
Фото Юрія Валька