Ці симптоми — не дрібниці: коли терміново потрібно звертатися до проктолога, пояснює Іван Попович
Проктологічні симптоми часто сприймають як “незручні дрібниці”, про які соромно говорити й які хочеться перечекати. Кров, біль, свербіж чи дискомфорт після походу в туалет багато хто списує на тимчасові порушення або намагається лікувати самостійно. Втім, саме такі сигнали можуть бути першими ознаками серйозних захворювань, які нерідко на ранніх стадіях добре піддаються лікуванню.
Для читачів “Галки” лікар-проктолог Іван Попович з лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” в Івано-Франківську розповів, які симптоми не можна ігнорувати, чому самолікування є небезпечним та коли зволікання з візитом до лікаря може коштувати здоров’я.
– Які симптоми в проктології пацієнти найчастіше вважають несерйозними, хоча вони потребують огляду лікаря?
– Справді, дуже часто пацієнти максимально намагаються відтягувати візит до проктолога й ігнорують симптоми. Один із тих, які точно не варто залишати без уваги, — це виділення крові, а також слизу чи гною. Насторожувати має біль або печіння під час походу в туалет чи після нього. Так само пацієнти можуть відчувати або намацувати якісь новоутвори, помічати щось “зайве”, відчуття тиску чи “стороннього предмету”. Усі ці симптоми є основними сигналами, які не можна ігнорувати.
– А якщо, наприклад, людина відчула симптом один раз, а потім місяці два її нічого не турбує — все одно варто звернутися?
– Краще дообстежитися, ніж ігнорувати навіть разовий симптом. Це може бути банальний дискомфорт після закрепів чи невеличка тріщина — іноді такі стани справді минають самі за кілька днів. Але це також може бути першим сигналом, своєрідним “дзвіночком”, який не варто залишати без уваги, а потрібно звернутися на консультацію.
– Чи завжди кров у калі або на туалетному папері пов’язана з гемороєм?
– Ні, далеко не завжди. Це може бути анальна тріщина, запальне захворювання кишечника. Але це також може бути пухлина або навіть онкологія. Важливо розуміти, що на ранніх стадіях онкологічні захворювання зазвичай не болять, але можуть проявлятися незначними кров’янистими виділеннями — на туалетному папері чи після дефекації. Тобто кровить не лише геморой — є багато захворювань, які можуть давати такий симптом. Щоб точно знати причину і нічого не пропустити, потрібні огляд, консультація лікаря та, за показами, колоноскопія.
– Тобто якщо це повторюється з дня в день або навіть через день — це вже сигнал?
– Так, це вже серйозний сигнал. І не має значення, молода людина чи старша — у будь-якому віці краще дообстежуватися. При своєчасному зверненні людина може швидко вилікуватися й уникнути складного лікування або оперативного втручання — незалежно від того, чи йдеться про геморой, тріщину чи онкологію. Завжди краще звернутися вчасно, ніж затягувати з будь-яким проктологічним захворюванням.
– Який біль у ділянці прямої кишки має насторожити і стати приводом для термінового звернення до лікаря?
– Різкий, колючий, гострий чи хронічний — не має значення. Якщо відчуваєте будь-який біль під час дефекації, після туалету або просто біль у спокої — коли сидите чи ходите, — це вже привід звернутися на консультацію до лікаря.
– Чому свербіж, печіння або відчуття стороннього тіла не варто ігнорувати?
– Це можуть бути перші прояви гемороїдальної хвороби. Усі ці симптоми часто є її початковими ознаками. Якщо вчасно звернутися, проконсультуватися й призначити лікування, можна обійтися консервативними методами — свічками, мазями, корекцією харчування та способу життя.
Якщо ж ігнорувати симптоми й запускати хворобу, гемороїдальні вузли збільшуються, і тоді консервативна терапія стає неефективною. З часом можуть не допомогти навіть малоінвазивні методи, і виникає потреба в операції.
А операція — це завжди малоприємно. Що б не казали, проктологічні втручання й період реабілітації та загоєння даються непросто. Тому краще звернутися вчасно, ніж затягувати й потім проходити операцію з кількатижневим відновленням.
– Скільки часу може тривати консервативне лікування?
– Кожен випадок індивідуальний, але зазвичай достатньо одного-двох тижнів.
– А якщо все ж потрібна операція?
– Тоді це вже значно довше — місяць, а то й більше. І реабілітація після операції — це зовсім інше, ніж лікування протягом одного-двох тижнів. При консервативному лікуванні, як правило, нічого не болить: людина просто лікується, ставить свічки, чекає результату. А після операції — загоюється рана, болить, може кровити, боляче ходити в туалет.
– Які захворювання можуть тривалий час маскуватися під “звичайний дискомфорт”?
– Сам по собі дискомфорт — поняття досить широке. Це може бути просто реакція організму на їжу. Але може бути й першим проявом різних захворювань — геморою, анальних тріщин, поліпів і навіть онкології.
– Чи бувають психосоматичні випадки, коли людина приходить, а фізично все в порядку?
– Так, буває. Зараз люди дуже активно читають інтернет, користуються ChatGPT. Варто ввести симптоми — дискомфорт, незначну кількість крові — і людина одразу думає про онкологію. Особливо якщо хтось із близьких стикався з раком, бачив, як важко це лікується. На психологічному рівні це відкладається, люди починають себе накручувати — читають, переживають, і їм здається, що в них те саме.
Коли після огляду сказати, що все гаразд, то дехто навіть дивується: “Як це? Дискомфорт же є. Я ж читав/читала в інтернеті, що в мене рак”. Ми живемо в час постійного стресу, і люди дуже багато чого собі накручують.
– Чим небезпечне самолікування при проктологічних симптомах?
– Самолікування небезпечне при будь-яких захворюваннях, і проктологічні — не виняток. Людина не знає, від чого саме вона лікується. Думає, що це геморой — ставить свічки від геморою, а насправді це тріщина, де зовсім інше лікування.
Бачать кров — автоматично думають, що це геморой, а там може бути поліп або пухлина. І звертаються вже тоді, коли пізно. Коли вже є велика пухлина або метастази. Тоді людині кажуть, що потрібно їхати в онкоцентр. І все це — через самолікування.
– Чи зараз менше людей займається самолікуванням?
– Думаю, що так, трохи менше. Картоплю, сало чи інші народні методи зараз уже рідко хто використовує. Але загалом, завдяки тому ж ChatGPT, який у кінці часто пише “зверніться до лікаря”, люди все ж частіше приходять на консультацію.
– Коли профілактичний візит до проктолога потрібен навіть без виражених скарг?
– У проктології немає як такого обов’язкового профілактичного огляду, як у гінеколога чи мамолога. Людина зазвичай звертається, коли щось турбує. Але бувають і пацієнти, які звертаються за профілактичним оглядом. Вони кажуть: “Мене нічого не турбує, я просто хочу оглянутися”. Ми оглядаємо.
Немає чіткого правила, що в певному віці потрібно обов’язково йти до проктолога. А от після 40 років колоноскопію бажано зробити — як метод профілактики раку.
Контакти клініки «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Офіційний сайт і соцмережі:
- https://med-atlant.if.ua
- https://www.facebook.com/medatlantif
- https://www.instagram.com/med_atlant.if
- https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA
Реклама
Читайте також:
- Чому тестостерон — головна валюта чоловіків: пояснює франківська лікарка-уролог та андролог Оксана Вінтонів
- Куріння та рак шийки матки: франківська гінекологиня Юлія Мельник пояснює, як вони повʼязані
- УЗД-скринінги під час вагітності: рекомендації від франківської акушер-гінекологині Дарʼї Кузнєцової
ФОТО ТИЖНЯ
