Деталізовані рахунки за квартплату, оформлення субсидій без біганин по комунальних установах, автоматизована система служби оперативного реагування мерії «15-80» для іванофранківців вже не новина. Однак вивляється, що ці звичні для міста сервіси, котрі щодня опрацьовують тисячі звернень, для багатьох інших обласних центрів взагалі не відомі.
Читайте також: Дітям також виготовлятимуть закордонні паспорти
Мало хто знає, але в Івано-Франківську ці та інші послуги народилися силами чотирьох програмістів фірми «Техноінфософт».
Шість років тому, разом із створенням нового управителя житлового фонду – КП «Єдиного розрахункового центру», в місті постала потреба якісно нової системи обліку комунальних послуг. Цього вимагала тотальна недовіра людей до платіжок від колишніх жеків — з людей якісь гроші збирали, але за що саме — мало хто розумів.
Як пригадує директор «Техноінфософту» Руслан Євчин, тоді від керівництва отримали завдання деталізувати квартплату, аби кожен мешканець бачив, скільки платить за прибирання, чи роботу ліфта.
«Раніше квартплата складалася з однієї якоїсь суми. Насправді вона має дуже багато складових, є маса послуг — в тому числі ремонти, електроенергія, прибирання прибудинкової території, під’їздів. Ноу-хау було в тому, що ми вивели спершу окремо плату за освітлення під’їздів. Потім вивели окремо плату за ремонти, передбачили розтермінування платежу, залежно від площі квартири чи кількості мешканців в ній».
Це був лише початок комунальної цифрової революції. ІТ-шники удосконалили програму, і вона перетворилася на систему управління підприємством. В комп’ютері планували ремонти, передбачали витрати, ввели паспортний облік будинків, фіксували звернення споживачів, з якими почали спілкуватися через sms та email-розсилки. Більше того — на базі «ЄРЦ» (нині – МІУК) вперше в Україні ввели побудинковий облік доходів і витрат будь-якого багатоквартирного будинку.
«Це дозволило зняти дуже запитань у мешканців. Вони побачили, що, скажімо, п’ятиповерховий дім на два під’їзди в місяць збирає 2,5 тисяч гривень. І за ці кошти виконується щотижневе прибирання двору, миття під’їздів, щовечора горить освітлення. А у випадку пориву труби, аварійна служба за певну суму проблему ліквідовувала. Всі ці дані підтверджуються актами виконаних робіт, наведені в електронному вигляді», – згадує тодішній керівник «ЄРЦ» Вадим Войтик.
Чергові виклики в Україні дали поштовх черговим новаціям. У 2015 тотальні здорожчання тепла і газу породили масове субсидіювання сімей. Відповідний міський відділ соціального забезпечення просто «закидали зверненнями» громадян про допомогу від держави. Які, звісно ж, не встигали обробити. Адже потрібно було перевірити інформацію у надавачів послуг, дати запит на довідки, хтось мав їх опрацювати, відправити назад – колосальні витрати часу.
«І людина, якщо здавала заяву в жовтні, отримувала відповідь у березні. А це — нерви людей, захмарні рахунки. Що ми зробили? Розробили спеціальну програму, яка частково інтегрована у комунальні підприємства, і сама «витягує» дані споживача по субсидії, без людського фактору. Обмін інформації є безпечним, бо це персональні дані і корпоративна інформація, але й швидким, вибирає лише ту інформацію, яка потрібна. З іншого боку, немає черг і на комунальних підприємствах», – каже Євчин.
«Людина приходить у відділ субсидії, сідає біля оператора — той за секунд 20 «опитує» бази даних надавачів послуг і отримує всі дані — кількість прописаних людей, актуальну на час звернення заборгованість тощо», – додає заступник директора ТзОВ «Техноінфософт» Володимир Якуб’як.
«Ми спілкувалися з людьми, які розробили програму відділу субсидій на урядовому рівні, вони аналогів в Україні не бачили, тому, здається, ми унікальні», – не приховує Руслан Євчин.
А з осені 2016 на ціле місто запрацював сучасний кол-центр, який є складовою масштабного муніципального Дата-центру. Програмне забезпечення якісно покращило зв’язок мешканців і влади, комунальних служб. Завдяки ІТ-рішенням з’явилася суттєва економія часу, точна передача інформації від заявників і прозорість роботи, бо її може відстежити кожен охочий.
«Раніше люди дзвонили на аварійну службу в мерію, оператор десь там якось з кимось зв’язується чи не зв’язується, якусь інформацію передав, якусь не дочув. Тепер все автоматично — створюється заявка, вона автоматично дається виконавцю, він її може прослухати (запис звернення) виконує, пише результат, докладає фотопідтвердження, кошториси робіт, а потім цей результат автоматично перевіряється зверненням до скаржника — виконане завдання чи ні», – пояснює принцип роботи кол-центру Якуб’як.
Крім того, є архів звернень — за збереженим у базі даних телефоном заявника видно усі попередні звернення, чи швидко виводяться інші відомі проблеми в певному будинку.
Автоматично оголошення про аварійні роботи та відключення передається на сайт — і теж кожен може побачити, де в місті наразі є проблемні адреси.
Нині ж у програмістів кипить робота над Порталом інфраструктури міста на карті. Це – геоніформаційна система міста, яка передбачатиме облік усіх МАФів, архітектурних пам’яток, світлофорів, спортивних споруд, стоянок тощо з їх детальним описом. Бізнес, контролюючі органи, пересічні мешканці зможуть оперативно відстежити ситуацію, чи законна та чи інша споруда, хто має прибрати ту чи іншу вулицю, до кого звертатися через аварійне дерево.
«Незабаром вручну, кроками, можна буде поміряти ділянку землі. Клацнули, ввімкнули GPS, пройшли і маєте результат. Буде видно, чи певна ділянка в натурі використовується згідно рішення ради, чи можливо є самозахоплення», – обіцяє Якуб’як.
Ідея консолідації даних є звичною для містечок, мегаполісів і країн Європейського союзу. За її допомогою можна передбачити, до прикладу, скільки дітей підуть у дитсадки через три роки. Скільки є утеплених будинків, де варто відремонтувати міст чи школу.
Програмісти «Техноінфософту» свій вклад у цифрову революцію містоуправління скромно не перебільшують. Кажуть — лише йдуть у ногу з потребами розвитку Івано-Франківська.
Команда “Техноінфософту” – Римар Євген, Євчин Руслан, Якуб’як Володимир, Щербій Андрій.
ФОТО ТИЖНЯ
