Калуський народний цирк «Молодість» заснований 56 років тому заслуженим артистом колишньої УРСР Володимиром Клодо. З 2021 року установою керує Дмитро Казіцький.
У цирковому мистецтві Дмитро Казіцький уже близько 20-ти років. Освіту здобув у Київській муніципальній академії естрадного та циркового мистецтв, а також вчився у батька.
«Мій тато пропрацював 30 років у цирку. У мене циркова династія: два брати, я і тато. Я займався багато чим, але все ж вибрав цирк. Клоун – це свого роду артист, це жанр мистецтва, це вид мистецтва. Це людина, яка виконує свій образ в ролі клоуна. Це тільки роль», – пояснює Казіцький.
Калуський цирк «Молодість» знаходиться у палаці культури «Юність», де тричі на тиждень проходять тренування. Всього є 12 учасників, вони з різних областей України. Наймолодшому з них 8 років.
В установі представлені такі напрями циркового мистецтва: акробатика, повітряна гімнастика, жонглювання, еквілібристика, ілюзіонізм.
Зараз «Молодість» працює над розвитком та включенням у свою програму фаєр- та світлодіодного шоу.
Директор установи наголошує на важливості мотивації у цирковій сфері. Стимул Дмитра це те, чим він займається і це його дуже тішить. Керівник каже, що хоче, щоб кожна дитина, яка займається в цирку «Молодість», досягла успіхів у цьому мистецтві.
«До кожного треба мати індивідуальний підхід. Цирк – це мистецтво важке і його не навчишся за тиждень чи за два. Щоб володіти якимсь жанром потрібен місяць, аби його зрозуміти. А щоб чогось навчитися, треба пів року», – додає Казіцький.
Вихідці з калуського цирку «Молодість» працюють в Європі. Керівник каже, що потрібно вкласти дуже багато сил, натхнення, аби працювати у великій установі. Треба два-три роки, щоб досягнути чогось мінімального на середньому рівні.
Дмитро розповідає, що багато артистів стикаються з проблемою професійного вигоряння.
«Коли бачиш, що перегоряєш, потрібно зробити паузу, перейти на щось інше і знову повернутися до того жанру. Коли людина перегоряє, то згорає і не підлягає цьому мистецтву», – зазначає Казіцький
«Молодість» співпрацює також з іншими установами цієї сфери, як з державними, так і з приватними. Дмитро розповідає, що життя цирку до повномасштабного вторгнення було більш процвітаючим. Оскільки було більше дітей та легше було організувати масові заходи.
«Зараз ми також стараємося, щоб діти мали позитивну енергію. Щоб вони не забували, що кожен вид мистецтва це круто в теперішній час, а не тільки сидіти в гаджетах», – підкреслює Казіцький.
З початком повномасштабного вторгнення цирк почав давати благодійні концерти: два виступи у квітні 2022 та ще один у січні 2024. Усі кошти було передано на потреби ЗСУ. Дмитро Казіцький каже, що це була його ініціатива провести благодійний концерт.
«Наша мета – подарувати радість людям, щоб вони вийшли задоволені і знали, що прийшли в цирк і побачили мистецтво. Кожен щось бере з цього, певну родзинку радості», – ділиться він.
Керівник цирку розповідає, що кожен виступ проходить хвилююче :
«У моральному плані це важко. Ти хвилюєшся, щоб дитина, що виступає, була готова на сто відсотків, щоб не отримала жодної травми, оскільки є деякі фізичні номери».
Батько Дмитра – Мирослав Казіцький – був вихованцем засновника калуського цирку Володимира Клодо.
«Це є наша стихія. Ми без цього жити не можемо», – підкреслює батько Дмитра.
Сергій Казіцький – брат керівника цирку. Розповідає, що у цій сфері з пʼяти років.
«Це стихія, на яку я рівняюсь. І мій син вчиться паралельно теж», – зазначає Сергій.
Його основний жанр – еквілібристика, а саме: вільностояча драбина та одноколісний велосипед. Сергій каже, що кожен артист у калуському цирку має вміти жонглювати, оскільки це основа.
«Мене мотивує працювати на сцені. Бо якщо просто займатися і у висновку не працювати ніде на сцені, не відчути цього драйву та енергії від глядача, то це марна трата часу. Навчитися і показати це людям, які оцінять це аплодисментами, то одразу мурашки по тілу», – додає Сергій
Цього місяця калуський народний цирк «Молодість» планує дати 10 концертів по Івано-Франківській області, щоб зібрати кошти для добровольчої безпілотної авіації.
Текст: Ольга Романів
Фото: архів Дмитра Казіцького
ФОТО ТИЖНЯ
