Часто можна почути, що мобілізовані, потрапляючи в бойову бригаду, відразу йдуть “штурмувати посадки” або в окопи. Це міф, запевняє інструктор групи інструкторів 10 гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” Віктор.
Читайте також: "Армія для мене це завжди було оплачуване хобі": командир "Зеник" із Прикарпаття про службу (ВІДЕО)
Про це пише “Галка” з посиланням на канал бригади в YouTube.
Як усе відбувається насправді: як готують і навчають воїнів бригади безпосередньо в бойових умовах — читайте й дивіться у відео.
Підготовка “едельвейсів”
– Займаємося тренуванням, навчанням особового складу, який прибуває з навчальних центрів: тактика, вогнева і всі потрібні предмети.
Коли люди приходять з навчальних центрів до нас в бригаду, вони попадають в так званий підрозділ адаптивного періоду. Ще мінімум тиждень, а то і півтора, вони проходять донавчання, яке більш вже спеціалізоване до нашої бригади, й тільки після того людина попадає в якийсь певний підрозділ. Там людина також від одного до двох тижнів проходить так зване злагодження. Тобто вчиться, як взаємодіяти з іншими підрозділами, військовослужбовцями.
Артилеристи, мінометники, зараз багато уваги приділяється дронщикам. Дуже багато мобілізованих думали: “О, все, я попаду в піхоту, 24/7 воюватиму”, а тут хоп — і їх на дрони. І вони майже півтора місяця навчаються.
Ми вважаємо, що не всі навчальні центри можуть дати якісне навчання — не рівень нашої бригади.
Тому ми змушені підтягувати всіх людей під той базовий мінімальний рівень, визначений нашим командуванням.
Побут війни
– Реакції бувають різні. Людина приходить і думає: “Все, я попав в бригаду, я на Донбасі. Зараз мені дадуть в руки автомат, засунуть в якусь яму і я буду 24/7 натискати на спусковий гачок, будуть в мене міни летіти”. А вони приїжджають і бачать, що тут не нескінченна війна.
Його життя змінюється. Так, воно не таке, як було в цивільному: воно незвичне, простіше. Твоя рутина — це щодня-щодва дні ти чистиш свою зброю, думати, де випрати речі.
Побут змінюється, але він є.
І ставлення їхнє, коли вони думають, що прийшли в м’ясорубку, а насправді прийшли в підрозділ, який піклується і постійно працює над їхнім удосконаленням, професіоналізмом — вони дивуються.
Так, це змушує нас витрачати більше часу, втратити більше ресурсів, але ми говоримо про людські життя, про виконання завдань, тому ми змушені робити це.
Долання страху
– Є два види страху, які ми зустрічаємо найчастіше. Перше, коли в людини повна апатія: вона ні вчитися не хоче, нічого. З нею потрібно провести два, три, чотири заняття. Вона проживе тут кілька днів й побачить: “Ой тут тобі відразу на голову нічого не прилетіло”.
Люди працюють, посміхаються, живуть.
Насправді навчити людей, які сюди прибувають не відкладати своє життя, а те, що воно зараз тут є. І коли така людина з поникшою головою приходить і бачить, що тут хтось живе, сміється, радіє, спить — вона виходить з цього стану.
Заряджають на результат
– Бачення того, що тут відбувається — хибне. Типу: “О, я прийшов сюди, зараз мене батальйон забере, скажуть йти “на м’ясо”, десь там помри”. Що ми робимо? Просто намагаємося максимально навантажувати цю людину підготовкою, щоб хоча б трошечки впевненість в неї в собі була.
Коли вона попаде в підрозділ, то вже зрозуміє: операції плануються, евакуація працює, є підтримка — не така велика, як би нам хотілося артилерії тощо — але вона є.
Це треба побачити своїми очима.
АПД (аналіз проведення дій – ред.) у нас інколи займає години. Яке завдання стояло, який результат, чому так сталося і, найголовніше питання, що зробити для того, щоб цього більше не допустити або навпаки — повторити гарний результат.
Як готуватися?
– Пройти тактичну медицину обов’язково. Насправді це потрібно кожному цивільному — навіть тим, хто не готується в армію. Бо по наших містах прилітає й можливо саме ти будеш тим, хто повинен буде надавати допомогу.
Також володіти зброєю. Це не обов’язково має навіть бути реальна зброя, це можуть бути муляжі — будь-що, що має вагу і схоже на реальну зброю.
Якщо ми говоримо про поводження зі зброєю і медицину, то насправді це дві базові навички, які ви маєте постійно відточувати. Ви можете це знати, але для автоматизму потрібно постійно повторювати й повторювати.
Ви це робите не тільки для себе, а й для тих, хто навколо вас. Ви будете рятувати життя — ніколи не знаєш.
ФОТО ТИЖНЯ
