Івано-франківська письменниця Ольга Деркачова розповіла в інтерв’ю “Галці”, звідки бере натхнення на написання творів.
Письменниця розповідає, що бере натхнення звідусюди.
“Творчість є в усьому: у камінчику, у зламаній гілці, у троянді, яка одна-єдина залишилася на газоні. Це можуть бути уривки випадкових розмов, які почуєш на вулиці, і з них вже може народитися нова історія. Це може бути музика, живопис, театр”, – зазначає Ольга Деркачова.
Вона каже, що іноді натхнення приходить несподівано. Розповідає історію, як одного разу вона проходила повз ринок на вулиці Короля Данила, і там продавали яблука. Запах цих яблук викликав у мене ідею оповідання “Повидло з яблук”, яке згодом стало назвою збірки.
“Щось тебе надихає, а щось вражає так, що не дає спокою, поки ти про нього не розкажеш світові”, – розмірковує письменниця.
Також вона згадала про свою поїздку в Ізюм. Розповідає, що її вразила скульптурна композиція “Солом’яний бичок”, яка була прострелена наскрізь.
“У той момент я зрозуміла, що окупанти розстрілюють не просто будинки — вони розстрілюють нашу казку. Так народилося есе “Розстріляна казка українського народу”, – зазначає Ольга.
Також вона поділилася історією однієї своєї знайомої, яка виїжджала з Херсона, і єдине, що вона взяла з собою, — це “Кобзар”, який передавався у її родині з покоління в покоління. Згодом поетеса описала цю історію у вірші.
Вона зазначає, що осмислення, це трансформація досвіду у щось нове.
“Часто те, що змусило мене написати твір, у ньому самому не з’являється напряму. Але саме ця подія чи емоція стає поштовхом, щоб сісти за комп’ютер і створити нову історію”, – ділиться письменниця.
Читайте повну версію інтерв’ю, де Ольга Деркачова розповіла про стан сучасної української літератури, силу слова у воєнний час і дала поради молодим авторам.
ФОТО ТИЖНЯ
