Безкоштовні курси української мови організували в Івано-Франківську для людей, які приїхали з інших областей. Їхня мета: допомогти людям, які хочуть розмовляти українською, але не наважувались подолати психологічний бар’єр у російськомовному середовищі.
Викладач української мови та літератури Лілія каже, наразі акцент ставлять на розмовну мову.
«Наші слухачі вони все-таки на своїй рідній землі. Вони вчились в українських школах, їм потрібно тільки відновити ці знання. Тому будемо спілкуватися, а хто зацікавиться більше – можна буде й поглибити вивчення. Мета нашого курсу донести до слухача красу і багатство української мови, як можна використовувати її, як говорити без лексичних, граматичних помилок. Я вважаю, що люди, які прослухають цей курс, будуть шукати можливість, де би можна було продовжити вивчати мову ще», – говорить жінка.
Сьогодні на перше заняття у ліцеї №5 записалось 29 людей. А загалом на курси уже майже 200.
За словами директора Департаменту освіти та науки Ігоря Максимчука, викладачі підготували на курс для слухачів 11 тем, інформує “Галка” з посиланням на сайт мера.
«Це хороша справа, тому що вона буде нас ще більше об’єднувати. І в єдності ми прийдемо до нашої великою, спільної перемоги», – впевнений Ігор Максимчук.
Галина з 16-річним сином приїхала з Мелітополя, Запорізької області. Каже, зараз їхнє місто окуповане. Вона зізнається, на курси її привело бажання удосконалити свої знання та при нагоді познайомитись з людьми. А також шукає роботу, тому впевнена, що розмовляючи суржиком буде тяжко працювати.
«Ми підписані у Телеграмі на Марцінківа і побачили там, що можна записатись на курси на різний час. В цю школу ми ходимо у соціальну їдальню, тому сюди й записались. В розмові багато русизмів, тому що в нас в місті всі розмовляють російською. А через те, що я бухгалтер і моя робота пов’язана з документами, то всі документи ведуться українською мовою, і пишу я нею гарно. Але розмовляти тяжко, бо коли всі розмовляють російською то й ти розмовляєш. Але якщо ми зараз тут знаходимось і живемо в Україні то повинні знати українську мову. Мій син навчається у школі, тому він краще за мене говорить», – розповідає жінка.
71-річна Тетяна з Ірпеня, Київської області приїхала до Івано-Франківська до подруги. Жінка зізнається, що жила тут 26 років тому. Адже, чоловік родом звідси. Діти закінчили тут ліцей.
«Прийшла сюди тому що хочу удосконалити розмовну мову. Українську я розумію, але не можу гарно розмовляти. Я коли вчилась в інституті культури у нас була українська мова там. Але поки я не можу як слід спілкуватись українською. Тому я й прийшла сюди. Там де я жила, таких курсів не було»,- каже Тетяна.
А от піти на курси Тетяні запропонувала її подруга, в якої вона зараз проживає.
«І я й із задоволенням прийшла. Урок чудовий. Лілія (ред. – викладач) гарно розповідає, я дізналась багато нового про українську мову. В теперішній час розмовляти українською – гордо. Я відчуваю гордість, що живу в Україні, що я українка душею, уже просто вросла в цю землю. І захотілось, як і всі, розмовляти українською мовою», – говорить Тетяна.
Олена з Білорусі протягом 4 останніх років жила в столиці. Жінка зізнається крізь сльози, що Україна стала для неї домом.
«Я жила в Києві. Те, що зараз відбувається не піддається усвідомленню, не вкладається в голові. Для мене Україна та українці стали дуже близькі. І я хочу бути корисною Україні, я розумію, що мені подобається мова. Велика подяка меру, який організував ці курси. Я хочу вивчити українську, і намагаюсь неї розмовляти. Мені дуже сподобався урок, бо ми всі спілкувались, хто як міг, українською. Це западає в душу, бо мова дуже співуча, красива. Ми просто почали спілкуватися і це дуже здорово, це додає сміливості, впевненості. А для мене дуже важливо саме спілкування. Велике дякую вам за гостинність. Франківці прекрасні люди. Все буде Україна», – ділиться враженнями Олена.
Наразі безкоштовні курси української мови для внутрішньо переміщених осіб, діють на базі ліцеїв №5, 7, 18, 22. Також навчання рідної мови проводиться безпосередньо у тих освітніх закладах, де тимчасово поселено українців, що вимушено покинули свої рідні домівки. А реєстрація триває.
ФОТО ТИЖНЯ
